Нільтава західна
| Нільтава західна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyornis ruckii (Oustalet, 1881) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Niltava ruckii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Нільтава західна[2] (Cyornis ruckii) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Індонезії.
Опис
Довжина птаха становить 17-18 см. У самця верхня частина тіла темно-синя, горло і груди сині, боки сірувато-блакитні, живіт білуватий. У самичок верхня частина тіла коричнева, груди, верхні покривні пера хвоста і гузка рудувато-коричневі. Дзьоб чорний, лапи чорні, очі карі. У молодих птахів верхня частина тіла пістрява, коричнево-охриста, живіт білуватий.
Поширення і екологія
Західні нільтави є ендеміками Суматри. Вони відомі лише за чотирма зразками, перші два з яких були отримані а XIX столітті, а два останніх, дорослий і молодий самці були отримані в 1917-1918 роках. Ці два останніх зразки походять з місцевості неподалік міста Медан в провінції Північна Суматра.
Збереження
МСОП вважає цей вид таким, що знахожиться на межі зникнення. Імовірно, в дикій природі залишилось не більше 50 західних нільтав. Цей вид вказазий в Додатку II Конвенції СІТЕС і знаходиться під захистом індонезійських законів з 1972 року.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Cyornis ruckii.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 August 2021.
Посилання
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |