Північна Суматра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Північна Суматра
Sumatera Utara
Coat of arms of North Sumatra.svg
Девіз: Tekun Berkarya, Hidup Sejahtera, Mulia Berbudaya «Старанна праця, щасливе життя, благородна культура»
Озеро Тоба
Розташування провінції Північна Суматра
Столиця Медан
Губернатор Еді Рахмаяді (Edy Rahmayadi)
Площа 72 981 км²
Населення 11 649 655 (2000)
Етнічні групи батаки (44,75%), яванці (33,41%), ніасці (7,05%), малайці (5,97%), мінангкабау (2,59%), китайці (2,63% )[1]
Релігія іслам (66,35%), християнство (31,13%), буддизм (2,35%)[2]
Мови індонезійська (офіційна); батацькі, яванська, малайська[1]
Часовий пояс UTC+7
Сайт sumutprov.go.id

Північна Суматра (індонез. Sumatera Utara, скорочено Сумут, індонез. Sumut) — провінція Індонезії, межує з Індійським океаном на заході, Малаккською протокою на сході, з напівавтономною провінцією Ачех на півночі, провінцією Західна Суматра на півдні, та Ріау на південному сході.

Територія 72 981 кв. км, населення 11 649 655 (2000, перепис).

Медан — адміністративний центр і найбільше місто провінції.

Історія[ред. | ред. код]

Територія провінції була складовою частиною імперії Шрівіджая в VII ст. Пізніше перейшла до індуїстської імперії Мaджапагіт з острова Яви, що існувала до початку XVI ст. Після утворення Ачехського султанату в другій половині XVI ст., Північна Суматра стала частиною цієї держави та місцем битв ачехів з королівствами південної Суматри. Британці та голландці змагалися за контроль цією територією впродовж XVII — XVIII ст. Британія поступилася своїми інтересами на Суматрі в 1871 р., і голландці встановили повний контроль над провінцією до 1903 р. Після японської окупації впродовж Другої світової війни регіон приєднався до Республіки Індонезія в 1950 р. як Північна Суматра. Політичний неспокій та вимоги надати автономію були придушені індонезійським урядом в 1956 р.

Географія[ред. | ред. код]

Плато Батак, що знаходиться в центрі провінції, займає близько дві третини її території. Тут є як активні, так і неактивні вулкани, включаючи Синабунг (2 417 м), Сибаяк (2 094 м), Сорікмарапі (2 145 м). Біля центру плато на висоті 910 м на рівнем моря лежить озеро Тоба, залишок давнього виверження. В центрі озера знаходиться острів Самосир (довжина 44 км, ширина 19 км), з'єднаний із західним берегом вузьким штучним перешийком. У південно-західній частині плато межує з береговими болотистими низинами. Найзаселеніші райони біля узбережжя розташовані в гирлах річок.

Плато Батак вкрите тропічними лісами з тику, різних видів залізного дерева, баньяну та інших видів субтропічних рослин, включаючи дуб, клен, горіхове дерево і лавр. Бамбук також дуже поширений на плато. Береговий регіон вкритий болотними лісами, включаючи широку смугу мангрового лісу.

До складу провінції входять острови Ніас та Бату, розташовані на захід від головного острова.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

До складу провінції входять 25 округів та 8 муніципалітетів (міст):

Назва Площа, км²[3] Населення, осіб
(2010, перепис)[4]
Ніас (індонез. Nias) 1 842,51 131 377
Мандайлінг-Натал (індонез. Mandailing Natal) 6 134,00 404 945
Південне Тапанулі (індонез. Tapanuli Selatan) 6 030,47 263 815
Центральне Тапанулі (індонез. Tapanuli Tengah) 2 188,00 311 232
Північне Тапанулі (індонез. Tapanuli Utara) 3 791,64 279 257
Тоба-Самосир (індонез. Toba Samosir) 2 328,89 173 129
Лабуганбату (індонез. Labuhan Batu) 2 156,02 415 110
Асаган (індонез. Asahan) 3 702,21 668 272
Сималунгун (індонез. Simalungun) 4 369,00 817 720
Дайрі (індонез. Dairi) 1 927,80 270 053
Каро (індонез. Karo) 2 127,00 350 960
Делі-Серданг (індонез. Deli Serdang) 2 241,68 1 790 431
Ланкат (індонез. Langkat) 6 262,00 967 535
Південний Ніас (індонез. Nias Selatan) 1 825,20 289 708
Гумбанг-Гасундутан (індонез. Humbang Hasundutan) 2 335,33 171 650
Пакпак-Бхарат (індонез. Pakpak Bharat) 1 218,30 40 505
Самосир (індонез. Samosir) 2 069,05 119 653
Серданг-Бедагай (індонез. Serdang Bedagai) 1 900,22 594 383
Бату-Бара (індонез. Batu Bara) 922,20 375 885
Північний Паданг-Лавас (індонез. Padang Lawas Utara) 3 918,05 223 531
Паданг-Лавас (індонез. Padang Lawas) 3 892,74 225 259
Південний Лабуганбату (індонез. Labuhan Batu Selatan) 3 596,00 277 673
Північний Лабуганбату (індонез. Labuhan Batu Utara) 3 570,98 330 701
Північний Ніас (індонез. Nias Utara) 1 202,78 127 244
Західний Ніас (індонез. Nias Barat) 473,73 81 807
місто Сіболга (індонез. Kota Sibolga) 41,31 84 481
місто Танджунгбалай (індонез. Kota Tanjung Balai) 107,83 154 445
місто Пематангсіантар (індонез. Kota Pematang Siantar) 55,66 234 698
місто Тебінгтінгі (індонез. Kota Tebing Tinggi) 31,00 145 248
місто Медан (індонез. Kota Medan) 265,00 2 097 610
місто Бінджай (індонез. Kota Binjai) 59,19 246 154
місто Падангсидімпуан (індонез. Kota Padangsidimpuan) 114,66 191 531
місто Ґунунгситолі (індонез. Kota Gunungsitoli) 280,78 126 202
Провінція Північна Суматра 72 981,23 12 982 204

Економіка[ред. | ред. код]

Сільське господарство — основа економіки провінції. Тут вирощують рис, маніок, тютюн, каучук, олійну пальму, агаву, чай, каву, перець, фрукти та овочі. Промисловість обробляє харчові продукти й тютюн та виготовляє алюміній, напої, текстиль, різьблені товари з дерева, шкіряні та гумові вироби, машинне і транспортне устаткування. Головні шосе та залізничні колії пролягають паралельно північно-східному узбережжю.

Населення[ред. | ред. код]

Етнічний склад населення Північної Суматри, за даними переписів населення 2000[5] і 2010[1] років, був таким:

Народи Чисельність (2000) Доля в населенні (2000) Чисельність (2010) Доля в населенні (2010)
Батаки 4 827 264 41,95 % 5 785 716 44,75 %
Яванці 3 753 947 32,62 % 4 319 719 33,41 %
Ніасці 731 620 6,36 % 911 820 7,05 %
Малайці 566 139 4,92 % 771 668 5,97 %
Мінангкабау 306 550 2,66 % 333 241 2,58 %
Банджари 111 886 0,97 % 125 707 0,97 %
Бантенці 48 495 0,42 % 46 640 0,36 %
Сунданці 30 756 0,27 % 35 500 0,27 %
Китайці 340 320 2,63 %
Інші 1 129 920 9,82 % 259 988 2,01 %
Всього 11 506 577 100,00 % 12 930 319 100,00 %
Доля християн в населенні округів Північної Суматри

Батаки — найбільший народ провінції, вони живуть у центральних її районах. Складаються з шести субетнічних груп: каро в окрузі Каро, пакпаки в округах Дайрі та Пакпак-Бхарат, сималунгуни в окрузі Сималунгун, тоба в округах Самосир, Тоба-Самосир, Гумбанг-Гасундутан, Північне Тапанулі, ангкола в окрузі Південне Тапанулі, мандайлінги в округах Мандайлінг-Натал, Паданг-Лавас і Північний Паданг-Лавас.

Ніасці населяють острови Ніас і Бату, мінангкабау — західне узбережжя провінції. Північносуматранські малайці (делі-малайці, асагани, ланкати) є корінним населенням східного узбережжя (округи Ланкат, Делі-Серданг, Серданг-Бедагай, Батубара, Асаган, Північний Лабуганбату, Лабуганбату, Південний Лабуганбату), що включає також столицю провінції Медан. Проте зараз у цьому регіоні чисельно переважать яванці та інші трансмігранти; живуть тут також китайці та індійці.

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Північна Суматра проживало 8 579 830 мусульман (66 % населення), 4 025 867 християн (31 % населення), 303 548 буддистів, 14 644 індуїста[2]. Християнство поширене головним чином серед батаків та ніасців.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (інд.)
  2. а б 2010 Population Census — Population by Region and Religion. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (інд.)(англ.)
  3. Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (інд.)
  4. 2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Sumatera Utara Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (інд.)(англ.)
  5. Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 15: TABLE 1.2.5. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: North Sumatra, 2000