Крістіане Флойд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:53, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістіане Флойд
нім. Christiane Floyd
На конференції у HTW Berlin 31 березня 2015
На конференції у HTW Berlin 31 березня 2015
На конференції у HTW Berlin 31 березня 2015
Ім'я при народженнінім. Christiane Riedl[1]
Народилася26 квітня 1943(1943-04-26) (81 рік)
Відень
Країна Австрія
Діяльністьвикладачка університету, дослідниця у галузі інформатики
Alma materВіденський університет
Галузькомп'ютерні науки
ЗакладSiemens
Стенфордський університет
Берлінський технічний університет
Гамбурзький університет
Віденський технічний університет
Вчене званнядоктор наук
Науковий ступіньпрофесор
Науковий керівникВільфрід Ньобауер
Відомі учніStefan Jähnichend[2]
Susanne Bødkerd[2]
Аспіранти, докторантиHeinz Züllighovend[2]
Yvonne Dittrichd[2]
Carola Lilienthald[2]
У шлюбі зРоберт Флойд
Пітер Наур
CMNS: Крістіане Флойд у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Флойд.

Крістіане Флойд (нім. Christiane Floyd, уроджена Рідль (Riedl); 26 квітня 1943) — австрійська вчена у галузі комп'ютерних наук. У 1978 стала першою жінкою-професором інформатики у Німеччині. Піонер еволюційного програмного дизнайну спільної розробки — попередника розробки програм з відкритим кодом.[3]

Біографія

Крістіане Рідль вивчала математику у Віденському університеті, де у 1966 році отримала звання доктора наук. З 1966 по 1968 рік працювала системним програмістом за компілятором ALGOL 60 у Siemens в Мюнхені (Німеччина). У 1968—1973 працювала дослідником і лектором у відділенні комп'ютерних наук Стенфордського університету в Сполучених Штатах.[4]

У 1973 році почала працювати у мюнхенській компанії програмного забезпечення Softlab, де була старшим консультантом та займалася розробкою і демонстрацією Maestro I[5] — першого інтегрованого середовища розробки програмного забезпечення.[4]

У 1978 році Флойд стала повним професором програмування у Берлінському технічному університеті[6], першою жінкою-професором в галузі комп'ютерних наук у Німеччині.[3] З 1991-го очолювала групу програмування у Гамбурзькому університеті.[4] Флойд та її група зробили один з перших концептуальних кроків у методах спільного дизайну з моделлю процесів STEPS (Software Technology for Evolutionary Participatory Systems development).[7] Флойд завершила роботу в університеті у 2008 році, залишившись професором-емеритом у Гамбурзі. Після цього брала участь у проекті Віденського технічного університету під назвою WIT (Wissenschaftlerinnenkolleg Internettechnologien; Коледж інтернет-технологій для жінок-аспірантів), що пропонує спеціалізовану програму докторантури для жінок у галузі комп'ютерних наука. 26 січня 2012 року Крістіне Флойд стала почесним професором Віденського технічного університету.[8]

Була одружена з Робертом Флойдом та Пітером Науром, обидва — комп'ютерні науковці.[6]

Примітки

  1. ↑ вебсайт — 1990.
  2. ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ а б Thumfart, Johannes (29 березня 2011). Christiane Floyd: Emanzipation durch Computer. Die Zeit. Процитовано 4 січня 2016.
  4. ↑ а б в Prof. Dr. Christiane Floyd, University of Hamburg. Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 4 квітня 2016.
  5. ↑ 2011 EUSSET-IISI Lifetime Achievement Award to Christiane Floyd [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], EUSSET (2011).
  6. ↑ а б Von Randow, Von Gero (20 листопада 1992). Frau im Widerspruch. Die Zeit. Процитовано 4 січня 2016.
  7. ↑ Simonsen, Jesper (2012). Routledge International Handbook of Participatory Design. Routledge. с. 121. ISBN 1136266259.
  8. ↑ Ehre wem Ehre gebührt!. TU Wien. Процитовано 4 січня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крістіане_Флойд&oldid=34618634