Лижні перегони на зимових Олімпійських іграх 1976

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:22, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лижні перегони
на XII Зимових Олімпійських іграх

Піктограма лижних перегонів
Місце проведенняЗеефельд
Дати5–14 лютого 1976
Кількість дисциплін7
Учасників165 (114 чоловіки, 51 жінки) з 24 країн
19721980
Лижні перегони на зимових Олімпійських іграх 1976
Дистанція
5 км     жінки
10 км     жінки
15 км   чоловіки  
30 км   чоловіки  
50 км   чоловіки  
Естафета 4 x 5 км     жінки
Естафета 4 x 10 км   чоловіки  

Змагання з лижних перегонів на зимових Олімпійських іграх 1976 тривали з 5 до 14 лютого в містечку Зеефельд за 17 кілометрів від Інсбрука. Стартували та фінішували перегони на стадіоні «Ланлауфцентрум», збудованому до зимових Олімпійських ігор 1964[1].

У змаганнях взяли участь 165 спортсменів (114 чоловіків та 51 жінка) з 24 країн. Розіграно 7 комплектів нагород — 4 серед чоловіків (15 км, 30 км, 50 км і естафета 4×10 км) та 3 серед жінок (5 км, 10 км і естафета 4×5 км. Програма змагань порівняно з Олімпійськими іграми 1972 року в Саппоро не змінилась, за винятком жіночої естафети, що вперше в історії Олімпійських ігор відбулась за формулою 4×5 км (а не 3×5 км, як було раніше). Усі перегони, окрім естафет, були з роздільним стартом учасників[1].

У загальному медальному заліку в лижних перегонах найкращими стали радянські лижники, що виграли 4 золоті нагороди, 2 срібні та 4 бронзові.

Маловідомий представник США Білл Кох, виборовши срібну медаль у перегонах на 30 км, став першим в історії, й до 2018 року єдиним, американцем, що виборов олімпійську нагороду в лижних перегонах[2].

Жіночі перегони на 5 км увійшли в історію тим, що радянську лижницю Галину Кулакову, яка посіла в ній 3-тє місце, дискваліфікували через виявлений в її організмі заборонений препарат «ефедрин». Це була перша в історії дискваліфікація за застосування заборонених препаратів у змаганнях лижників на Олімпіадах. Було встановлено, що ефедрин потрапив в організм Кулакової через застосування нею назального спрею від застуди, і дискваліфікація була поширена лише на одні перегони. Вже в наступних перегонах на 10 км Кулакова вийшла на старт і виборола бронзову медаль[3].

Чемпіони та призери

Таблиця медалей

МісцеКраїнаЗолотоСріблоБронзаЗагалом
1СРСР СРСР (URS)42410
2Фінляндія Фінляндія (FIN)2215
3Норвегія Норвегія (NOR)1102
4НДР НДР (GDR)0112
5США США (USA)0101
6Швеція Швеція (SWE)0011
Загалом (6 збірних)77721

Чоловіки

Дисципліна Золото Срібло Бронза
15 км
докладніше
 Микола Бажуков
СРСР
43:58.47  Євген Бєляєв
СРСР
44:01.10  Арто Койвісто
Фінляндія
44:19.25
30 км
докладніше
 Сергій Савельєв
СРСР
1:30:29.38  Білл Кох
США
1:30:57.84  Іван Гаранін
СРСР
1:31:09.29
50 км
докладніше
 Івар Формо
Норвегія
2:37:30.05  Ґерт-Дітмар Клаузе
НДР
2:38:13.21  Бенні Седергрен
Швеція
2:39:39.21
естафета 4×10 км
докладніше
Фінляндія Фінляндія (FIN)
Матті Піткянен
Юха Міето
Пертті Теураярві
Арто Койвісто
2:07:59.72 Норвегія Норвегія (NOR)
Пол Тюлдум
Ейнар Саґстуен
Івар Формо
Одд Мартінсен
2:09:58.36 СРСР СРСР (URS)
Євген Бєляєв
Микола Бажуков
Сергій Савельєв
Іван Гаранін
2:10:51.46

Жінки

Дисципліна Золото Срібло Бронза
5 км
докладніше
 Хелена Такало
Фінляндія
15:48.69  Раїса Сметаніна
СРСР
15:49.73  Ніна Балдичева
СРСР
16:12.82
10 км
докладніше
 Раїса Сметаніна
СРСР
30:13.41  Хелена Такало
Фінляндія
30:14.28  Галина Кулакова
СРСР
30:38.61
естафета 4×5 км
докладніше
СРСР СРСР (URS)
Ніна Балдичева
Зінаїда Амосова
Раїса Сметаніна
Галина Кулакова
1:07:49.75 Фінляндія Фінляндія (FIN)
Лійса Суйкхонен
Мар'ятта Кайосмаа
Хількка Рійхівуорі
Хелена Такало
1:08:36.57 НДР НДР (GDR)
Моніка Дебертсгеузер
Зіґрун Краузе
Барбара Пецольд
Вероніка Гессе
1:09:57.95

Країни-учасниці

У змаганнях з лижних перегонів на Олімпійських іграх в Інсбруку взяли участь спортсмени 24-х країн.

Див. також

Примітки

  1. а б Cross Country Skiing at the 1976 Innsbruck Winter Games. Sports Reference. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 28 червня 2019.
  2. Staff (2012). Bill Koch. Vermont Sports Hall of Fame. Процитовано 11 травня 2020.
  3. Galina Kulakova. Архів оригіналу за 20 січня 2011.

Посилання