Ернест Антві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:12, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ернест Антві
Особисті дані
Повне ім'я Мастер Ернест Антві Ньярко
Народження 9 вересня 1995(1995-09-09) (28 років)
  Аккра, Гана
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство Гана Гана
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Львів»
Номер 30
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2014 Гана «Туду Міті Джетс» ? (?)
2014 Португалія «Фаренсе» 0 (0)
2015 Португалія «Олівейра ду Хоспітал» 11 (2)
2015 Португалія «Авеш» 11 (0)
2016–2019 Португалія «Уніан Лейрія» 90 (32)
2019–2020 Україна «Рух» (Львів) 25 (4)
2020– Україна «Львів» 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 жовтня 2020.

Мастер Ернест Антві Ньярко або просто Ернест Антві (англ. Master Ernest Antwi Nyarko; нар. 9 вересня 1995, Аккра, Гана) — ганський футболіст, нападник клубу «Львів».

Життєпис

Народився в Аккрі. На батьківщині захищав кольори клубу «Туду Міті Джетс».

У 2014 році переїхав до Португалії, де підписав контракт з «Фаренсе». Так і не зігравши жодного офіційного матчу за нову команду, наступного року перейшов до «Олівейри ду Хоспітал». У складі цієї команди дебютував 18 січня 2015 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 18-о туру в третьому дивізіоні португальського чемпіонату проти «Мортагуа». Ернест вийшов на поле на 88-й хвилині, замінивши Коне Ібрагіма[1]. Дебютним голом за «Олівейру» відзначився 28 березня 2017 року на 68-й хвилині нічийного (2:2) виїзного поєдинку 7-о туру чемпіонату Португалії проти «Пампільйоси». Ернест вийшов на поле на 65-й хвилині, замінивши Педру Кане[2]. У складі «Хоспіталя» зіграв 11 матчів та відзначився 2-а голами. На початку сезону 2015/16 років приєднався до «Авеша», у футболці якого дебютував 8 серпня 2015 року в програному (0:1) домашньому поєдинку 1-о туру Сегунда-Ліги проти «Спортінга» (Ковілья). Ньярко вийшов на поле в стартовому складі, а на 67-й хвилині його замінив Лі Руі[3]. У другому дивізіоні чемпіонату Португалії зіграв 11 матчів, 2 поєдинки провів у національному кубку та 1 матч у кубку Ліги, по завершенні першої частини сезону залишив команду.

Після відходу з «Авеша» приєднався до «Уніан Лейрія». У новому клубі дебютував 28 лютого 2016 року в програному (1:2) домашньому поєдинку Третього дивізіону проти «Прімейру Дісембру». Ернест вийшов на поле на 60-й хвилині, замінивши Жоау Віейлу[4]. Дебютним голом за «Лейрію» відзначився 26 березня 2016 року на 88-й хвилині нічийного (2:2) виїзного поєдинку 7-о туру чемпіонату португалії проти «Каса Пія». Ньярко вийшов на 76-й хвилині, замінивши Кирила Костіна[5]. У липні 2017 року побував на перегляді в представника російської Прем'єр-ліги ФК «Ростов»[6], проте перехід не відбувся й гравець повернувся до Португалії. У команді відіграв три з половиною сезони. За цей час у складі «Лейрії» в чемпіонаті Португалії зіграв 90 матчів (32 голи), ще 1 поєдинок провів у кубку Португалії.

Наприкінці липня 2019 року підписав контракт з «Рухом»[7]. За рік форвард провів за команду 28 матчів (з них — 3 в УПЛ) у футболці «Руху», забив 4 голи та віддав 2 асисти, після чого у жовтні 2020 року покинув команду[8] і став гравцем іншої команди з цього міста, клубу «Львів»[9].

Примітки

  1. OLIVEIRA HOSPITAL VS. MORTÁGUA 1 — 1 (англ.)
  2. PAMPILHOSA VS. OLIVEIRA HOSPITAL 2 — 2 (англ.)
  3. DESPORTIVO AVES VS. SPORTING COVILHÃ 0 — 1 (англ.)
  4. UNIÃO DE LEIRIA VS. 1º DEZEMBRO 1 — 2 (англ.)
  5. CASA PIA VS. UNIÃO DE LEIRIA 2 — 2 (англ.)
  6. 21-летний ганский форвард Антви Эрнест находится на просмотре в «Ростове». twitter.com (російська) . Твіттер ФК «Ростов». 2 липня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
  7. Підсилення з Харкова, досвід УПЛ та легіонер з Гани. Рух представив шістьох новачків
  8. Ернест Антві та Раті Ардазішвілі покинули Рух. www.ua-football.com (укр.). 8 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  9. Ганський форвард Антві гратиме за ФК "Львів". www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 17 жовтня 2020.

Посилання