Рокитянський Ігор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:08, 14 лютого 2022, створена LastStep (обговорення | внесок) (уточнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рокитянський Ігор Іванович
Народився 1931
Ленінград, РСФРР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність геофізик
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Заклад Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки

І́гор Іва́нович Рокитя́нський — професор (2013), доктор фізико-математичних наук (1976, геофізика), лауреат Державної премії України (2005).

З життєпису

Народився в місті Ленінград, де закінчив школу і фізичний факультет університету — за спеціальністю «геофізика». Аспірантуру пройшов у Москві — в Інституті фізики Землі.

Від жовтня 1957 року — кандидат фізико-математичних наук, геофізика; Інститут геофізики, відділ глибинних процесів Землі і гравіметрії.

З 1957 по 1965 рік працював в геофізичних обсерваторіях — 4 роки в Алушті і Борку — 4,5 роки. Брав участь у спостереженнях Міжнародного Геофізичного Року та обробці отриманих даних, також — в реєстрації електромагнітних ефектів від ядерних вибухів. 1964 року організував електромагнітні спостереження на Кубі.

Протягом 1965—1982 років керував Лабораторією електромагнітних досліджень Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАНУ. Щорічно на кілька місяців виїжджав із співробітниками на польові роботи — для запису природних електромагнітних полів для їх подальшої обробки та інтерпретації методами магнітотелуричного зондування й магнітоваріаційного профілювання; в ході робіт теорія і методологія цих методів були істотно вдосконалені.

З квітня 1970 року — старший науковий співробітник, з грудня 1976-го — доктор фізико-математичних наук, жовтень 2013-го — професор.

Під його керунком було відкрито близько 10 аномалій електропровідності — від Карпат до Камчатки.

Написав 3 монографії, зокрема:

  • «Rokityansky I.I. Geoelectromagnetic investigation of the Earth's crust and upper mantle. Berlin-Heidelberg-New York: Springer Verlag. — 1982. — 381p.».

1992 року вийшов на пенсію; вивчає біолокацію й глибшу езотерику, фронт'єрські проблеми геофізики і фізики.

В 1998—2009 роках — член Американського Геофізичного Союзу AGU, від 1995-го — член Міжнародної Академії Інформатизації.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005) — за цикл наукових праць «Розв'язання проблем раціонального природокористування методами аерокосмічного зондування Землі та моделювання геодинамічних процесів», співавтори Греков Леонід Дмитрович, Довгий Станіслав Олексійович, Коротаєв Геннадій Костянтинович, Мотижев Сергій Володимирович, Паталаха Євген Іванович, Попов Михайло Олексійович, Сахацький Олексій Ілліч, Трофимчук Олександр Миколайович, Федоровський Олександр Дмитрович.

Джерела