Хотовиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:24, 2 березня 2022, створена Fessor (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хотовиця
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Рада Млинівецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA61020050280044661
Облікова картка Хотовиця 
Основні дані
Засноване 1450
Населення 345
Територія 9.880 км²
Густота населення 34.92 осіб/км²
Поштовий індекс 47061
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 49°52′49″ пн. ш. 25°37′26″ сх. д. / 49.88028° пн. ш. 25.62389° сх. д. / 49.88028; 25.62389Координати: 49°52′49″ пн. ш. 25°37′26″ сх. д. / 49.88028° пн. ш. 25.62389° сх. д. / 49.88028; 25.62389
Відстань до
районного центру
35 км
Місцева влада
Адреса ради 47061, с. Млинівці, вул. Центральна, 8
Карта
Хотовиця. Карта розташування: Україна
Хотовиця
Хотовиця
Хотовиця. Карта розташування: Тернопільська область
Хотовиця
Хотовиця
Мапа
Мапа

CMNS: Хотовиця у Вікісховищі

Хото́виця — село в Україні, у Вишнівецькій селищній громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2015 підпорядковане Млинівецькій сільраді. До Хотовиці приєднано хутір Балашівка.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Вишнівецької селищної громади. Розташоване на півдні району.

Населення — 343 особи (2007).

Історія

Перша писемна згадка — 18 листопада 1593 року в актовій книзі Кременецького земського суду.. Від прізвища перших власників, ймовірно,  походить і назва села. Проте територія села заселена значно раніше, про що свідчать знахідки археологічних пам'яток доби пізнього палеоліту, черняхівської та давньоруської культур.[1]

Парафіяльна дерев'яна хотовицька церква святих Безсрібників Косми і Даміана збудована у 1764 році (помилковою датою називали 1733 рік, також вказують ХІХ ст.) коштом парафіян.[2]

 Від 1921 року село увійшло до Новоолексинецької гміни Кременецького повіту Волинського воєводства. В селі працювала 4-річна повшехна (народна) школа  в якій у 1933 році навчалося 86 учнів.[3]

До Червоної Армії було мобілізовано біля 70 чоловік, з яких багато загинуло на фронтах, зокрема "Книзі пам'яті України. Тернопільська область. Т.2, стор 261—264 таких згадано 30 чол.

Із активних учасників УПА — Яблонський Дем'ян, Генсіцький Іван, Гавронська Ганна.

В грудні 1947 року було створено колгосп імені маршала Тимошенка.

В 1954 році в результаті укрупнення колгоспів разом з селами Млинівці та Бакоти село увійшло до колгоспу ім. Шевченка. Була створена і об'єднана Млинівецька сільська рада. В зв'язку з проведення адміністративно-територіальних змін у 1962 році було ліквідовано Почаївський район і село увійшло до Кременецького району.[4]

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,71
російська 0,29

Пам'ятки

В селі є дерев'яна церква Кузьми і Дем'яна, побудована в ХІХ столітті, капличка.

Дерев'яна церква

Соціальна сфера

Діють ФАП, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися

  • українська архітекторка Бай Світлана Петрівна.
  • Подворняк  Михайло (04.12.1908 — помер 27.05.1994 у Вінніпезі, Канада) — український письменник, перекладач, релігійний діяч. Редагував євангелістський журнал у Польщі, в роки війни був вивезений на примусові роботи в Німеччину. У 1949 році емігрував до Канади, де редагував релігійні журнали, а також «Літопис Волині», видання Інституту Волині. Автор більше 20 книг прози та поезій, спогадів, перекладів.

Примітки

  1. Кременецька районна державна адміністрація - Короткі історичні відомості населених пунктів Кременецького району. sed.te.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. Церква Хотовиця Кременецький район. decerkva.org.ua. Процитовано 9 жовтня 2021.
  3. Кременецька районна державна адміністрація - Короткі історичні відомості населених пунктів Кременецького району. sed.te.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2021.
  4. Кременецька районна державна адміністрація - Короткі історичні відомості населених пунктів Кременецького району. sed.te.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2021.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.

Джерела