Євнапій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Титульний аркуш праці Євнапія "Життя софістів"

Євнапій (347 - 420) — давньоримський історик, ритор, софіст періоду поздньої Римської імперії та її розпаду.

Біографія

Євнапій народився у Сардах (Мала Азія). Спочатку він навчався у родича Хризантія у Сардах. Після проходження курсу навчання Євнапій переїздить до Афін, де стає учнем відомого ритора та софіста Прохересія. Тут Євнапій проводить значну частину життя, працює вже як незалежний автор. Водночас вивчає медичні науки, стає посвячених у Елевсінські містерії.

Виховання та оточення сформували у Євнапія негативне ставлення до імператорів-християн, зокрема з династії Костянтина Великого. Все це викладається у головному творі Євнапія "Життя софістів". Праця охоплює період з 270 до 404 року. Страждає відсутністю критики та нерівністю викладання подій. Автор захоплено розповідає про Юліана, Плотіна, Порфірія та Ямбліха.

Помер Євнапій у 420 році.

Твори

  • Життя софістів. 405 рік.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євнапій