Ільїнський Ігор Володимирович

Ільїнський Ігор Володимирович
рос. Игорь Владимирович Ильинский
Народився	11 (24) липня 1901(1901-07-24) Москва, Російська імперія
Помер	13 січня 1987(1987-01-13) (85 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія  СРСР  Російська республіка
Діяльність	актор, кінорежисер, театральний режисер, театральний педагог, режисер, педагог
Alma mater	Q4491257?
Заклад	Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності	з 1918 р.
У шлюбі з	Tatyana Yeremeyevad
Діти	Vladimir Ilyinskyd
IMDb	ID 0407970
Нагороди та премії
Ільїнський Ігор Володимирович у Вікісховищі

Ільї́нський І́гор Володи́мирович (11 (24) липня 1901(19010724) , Москва — 13 січня 1987, Москва) — видатний радянський російський актор та режисер театру і кіно, майстер художнього слова (читець). Народний артист СРСР (1949). Лауреат трьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1942, 1951). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської премії (1980).

З життєпису

Народився у Москві в родині лікарів. Навчався в студії Ф. Коміссаржевського в Москві. З 1918 року — актор різних театрів Москви (ХПСРО, Оперети, «Летюча миша», Революційної сатири, МХАТ, Першого державного театру для дітей), в 1920—1935 — актор Театру РРФСР Першого (з 1923 — Театр В. Е. Мейєрхольда).

З 1938 р. — актор і режисер Академічного Малого театру.

В кіно почав зніматися з 1924 р. (всього, включаючи фільми-спектаклі, понад тридцять кіноробіт), в таких популярних картинах, як: «Аеліта» (1924, слідчий Кравцов), «Закрійник з Торжка» (1925, Петя Петелькін), «Процес про три мільйони» (1926, дрібний злодій Тапіока), «Свято св. Йоргена» (1930), «Волга-Волга» (1938, Бивалов), «Карнавальна ніч» (1956, Серафим Іванович Огурцов), «Гусарська балада» (1962, фельдмаршал Кутузов) тощо). Найбільших успіхів актор домагався в комедійних ролях.

Як режисер-постановник, зняв фільми «Старий знайомий» (1969), «Ці різні, різні, різні особи...» (1971), а також був співрежисером Х. Шмаїна українського комедійного пригодницького фільму «Одного разу влітку» (1936), де також зіграв дві ролі — голови автомобільного клубу на прізвисько «Телескоп» і шарлатана-фокусника, що видає себе за професора Сен-Вербуда.

Озвучував анімаційні фільми, в тому числі «Будинок, який побудував Джек» (1976, за однойменним англійським віршем в перекладі Маршака; читає текст).

З початку 20-х років виступав з концертними програмами як майстер художнього слова. Читав твори російських класиків: Пушкіна, Крилова, Щедріна, Толстого, Чехова.

У 1966 році підписав Листа 13-ти діячів радянської науки, літератури та мистецтва в Президію ЦК КПРС проти реабілітації Й. В. Сталіна.

І. В. Ільїнський помер 13 січня 1987 в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

Література

• Юткевич С. И. Ильинский. М., 1929;
• Кладо Н. Н. И. Ильинский. М., 1939;
• Хайченко Г. И. Ильинский. М., 1962;
• Кино и время. Вьіп. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.120;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.149—150;
• Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.303;
• Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. М., 2000. — С.227—236;
• Иллюстрированный энциклопедический словарь. М., 2000. — С.499;
• Великие кинозвезды XX века. М., 2001. — С. 185—188;
• Еремеева Т.А Игорю Ильинскому — артисту и человеку. М., 2001;
• Театр: Энциклопедия. М., 2002. — С.170-171.

Посилання

• Ільїнський Ігор Володимирович (animator.ru) (рос.)
• Ільїнський Ігор Володимирович (dic.academic.ru) (рос.)

Див. також

• 3622 Ільїнський — астероїд, названий на честь актора.