Александар Вулін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александар Вулін
серб. Александар Вулин
Народився 2 жовтня 1972(1972-10-02) (51 рік)
Новий Сад, СР Сербія, СФРЮ
Країна  Сербія
Діяльність політик, адвокат, журналіст
Alma mater Крагуєвацький університет
Знання мов сербська
Заклад Pečatd
Посада Minister of Labour, Employment and Social Policyd, Minister without portfolio of the Republic of Serbiad, Office for Kosovo and Metohijad, міністр оборони Сербіїd, Minister of Internal Affairs of Serbiad[1] і Director of the Security Information Agencyd
Партія Movement of Socialistsd

Александар Вулін (серб. Aleksandar Vulin, Александар Вулин; нар. 2 жовтня 1972(19721002), Нові-Сад) — сербський політик, міністр оборони з 29 червня 2017 року.

Колишній директор Управління у справах Косова і Метохії в уряді Сербії (з липня 2012 по вересень 2013) і міністр без портфеля в уряді Сербії, що відповідав за Косово і Метохію (від вересня 2013 до квітня 2014). Колишній міністр питань праці, зайнятості, ветеранів та соціальної політики (2014–2017 рр.).

Він навчався на факультеті права Університету Нові-Саду. Він займався журналістикою, був активістом Союзу комуністів — Руху за Югославію. Він став одним із засновників комуністичної Югославської лівиці, був, зокрема, представником партії, членом її національної ради і президентом молодіжної організації. У 1998 році він залишив всі посади. У 2000 році він заснував Партію лівих демократів, у 2002 році вступив до Соціалістичної партії Сербії, яку залишив у 2006 році. У 2008 році він очолив Рух соціалістів, який приєднався до коаліції навколо Сербської прогресивної партії. У 2012 році він отримав мандат члена Народних зборів.

У червні 2020 року брав участь у святкуванні роковин перемоги в Другій світовій війні на Красній Площі в Москві, РФ. Після повернення додому отримав позитивний результат тесту на коронавірус COVID-19.[2]

Примітки

  1. Members of Government
  2. У міністра оборони Сербії після повернення з Москви виявили коронавірус. www.eurointegration.com.ua. Процитовано 27 червня 2020.

Посилання