Анчоусові
| Анчоусові | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_01.jpg) Анчоус каліфорнійський Engraulis mordax
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Анчоусові (Engraulidae) — родина дрібних зграйних риб, поширених в солоних водах. Відомі під загальною назвою анчоус. Містить 144 види в 17 родах, мешкають в Атлантичному, Індійському і Тихому океанах. Зазвичай характеризуються як масляні риби.[1]
Характеристика
Анчоусові — дрібні зеленувато блакитні рибки із сріблястою смугою вздовж тіла, що тягнеться від основи хвостового плавця. Довжина тіла сягає від 2 до 40 см[2], формі тіла змінна, у північних популяцій стрункіша.
Зовні анчоусові схожі з оселедцевими, від яких відрізняються дуже великим ротом. Сигаровидне стиснуте з боків тіло вкрите тонкою циклоїдною лускою; голова гола. Бічна лінія відсутня, на голові є розвинені сейсмосенсорні канали. Плавці позбавлені колючих променів, єдиний спинний плавець розташований, як правило, посередині тіла; грудні плавці знаходяться низько, черевні плавці розташовані в середній частині черева. Стисле з боків рило виступає вперед; рот великий, напівнижній; задній кінець довгої верхньощелепної кістки заходить за край предкришки; зуби дрібні. Забарвлення сріблясте, спинка синя або зеленувато-бура.[3]
Рот більший, ніж у оселедців і атерин (ці дві групи найбільш подібні до анчоусів за формою тіла). Живляться зоопланктоном і мальками риб. Верхньощелепні кістки довгі і тонкі. Зуби зазвичай складають один ряд. Великі очі покриті зовні прозорою шкіряною плівкою.
Роди
Взаємодія з людиною
Анчоусові займають одне з провідних місць у світовому рибальстві. Їх вживають в їжу, вони слугують сировиною для виробництва рибного борошна, приманкою при лові тунця.
| Об'єкти комерційного промислу | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Наукова назва | Макс. довжина
(см) |
Середня довжина
(см) |
Максимальна маса
(кг) |
Вік
(років) |
Трофічний рівень |
| Європейський анчоус | Engraulis encrasicolus
(Linnaeus, 1758) |
20 | 13,5 | 5 | 3.11 | |
| Аргентинський анчоус | Engraulis anchoita (Hubbs & Marini, 1935) | 17 | 0,25 | 2.51 | ||
| Каліфорнійський анчоус | Engraulis mordax (Girard, 1856) | 24,8 | 15 | 0,68 | 2.96 | |
| Японський анчоус | Engraulis japonicus (Temminck & Schlegel, 1846) | 18 | 14 | 0,45 | 4 | 2.60 |
| Перуанський анчоус | Engraulis ringens (Jenyns, 1842) | 20 | 14 | 3 | 2.70 | |
| Капський анчоус | Engraulis capensis (Gilchrist, 1913) | 17 | 2.80 | |||
Література
- ↑ What's an oily fish?. Food Standards Agency. 24 червня 2004.
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2008). Родина Engraulidae на FishBase. Версія за December 2008 року.
- ↑ Промысловые рыбы России. В двух томах / Под ред. О. Ф. Гриценко, А. Н. Котляра и Б. Н. Котенёва. — изд-во ВНИРО. — Т. 1. — С. 152—153. — ISBN 5-85382-229-2.
- ↑ Based on data sourced from the relevant FAO Species Fact Sheets
Посилання
- PSMFC.org
- Francisco P, Chavez FP, Ryan J, Lluch-Cota SE and Ñiquen C M (2003) From Anchovies to Sardines and Back: Multidecadal Change in the Pacific Ocean Science 229(5604)217-221.
- Fisheries Ebb and Flow in 50-Year Cycle National Geographic News (2003).
- Anchovies in Thailand
|
Це незавершена стаття про Оселедцеподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
