Борщова (Чугуївський район)
| село Борщова | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Печенізький |
| Рада | Борщівська сільська рада |
| Облікова картка | Борщова |
| Основні дані | |
| Засноване | 1672 |
| Населення | 232 |
| Площа | 0,99 км² |
| Густота населення | 234,34 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62810 |
| Телефонний код | +380 5765 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′55″ пн. ш. 37°07′34″ сх. д. / 49.99861° пн. ш. 37.12611° сх. д.Координати: 49°59′55″ пн. ш. 37°07′34″ сх. д. / 49.99861° пн. ш. 37.12611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
171 м |
| Найближча залізнична станція | Білий Колодязь |
| Відстань до залізничної станції |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62810, Харківська обл., Печенізький р-н, с.Борщова, вул. Молодіжна, 65а |
| Сільський голова | Передеря Олена Іванівна |
| Карта | |
  Борщова | |
 Борщова | |
| Мапа | |
| |
Борщова́ — село в Україні, у Печенізькому районі Харківської області. Населення становить 232 осіб. Орган місцевого самоврядування — Борщівська сільська рада.
Географія
Село Борщова знаходиться між річками Хотімля і Гнилиця (3 км). По селу протікає пересихаючий струмок з загатами. На південно-західній стороні від села бере початок річка Гнилушка. На відстані до 2,5 км розташовані села Ганнівка та Гуслівка.
Історія
Село засноване в 1672 році.
За даними за 1864 рік у казенному селі Новобєлгородської волості 1 стану Вовчанського повіту Харківської губернії мешкало 433 особи (220 чоловічої та 213 жіночої статі), налічувалось 70 дворових господарств.[1]
За даними за 1885 рік у хуторі мешкало менш ніж 500 осіб.[2]
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 537 осіб (277 чоловічої статі та 260 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними за 1915 рік у хуторі мешкало 664 особи (368 чоловічої та 296 жіночої статі). [4]
Джерела
Примітки
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1204)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Исповедная роспись по Покровской церкви слободы Гнилица 2я за 1915 год.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
