Вовчанський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вовчанський повіт
Хар губ Волчанск 1781 из Винклера.jpg
Герб повітового центру
Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b73 099-0.jpg
Губернія Харківське намісництво (1780—1797)
Слобідсько-Українська губернія (1802—1835)
Харківська губернія (1835—1923)
Центр Вовчанськ
Створений 1780
Скасований 1923
Площа 3503,9 верст²
Населення 161 645 осіб (1897)

Вовчанський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Вовчанськ.

Підпорядкування[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Вовчанський повіт займав північно-східний виступ губернії та межував з Корочанським повітом Курської губернії, Валуйським повітом Воронезької губернії та різними повітами Харківської губернії.

Довжина його окружній межі становили 318 верст, найбільша протяжність з півночі на південь — 84 версти, зі сходу на захід — 80 верст; площа 3481 кв. верста. За величиною посідав п'яте місце в губернії.

Поверхня[ред. | ред. код]

Головний схил повіту направляється за течією річки Сіверського Дінця (з північного заходу на південний схід), другорядні — за течією впадають в Донець приток; таким чином виходить (в напрямку з півночі на південь) цілий ряд дугоподібних терас; притоки приток утворюють ще кілька приватних невеликих схилів, а яри, русла пересохлих річок, балки — третьорядні схили, що відрізняються найбільшою різноманітністю.

У центральній частині повіту знаходиться плоска височина, яка дає початок місцевим річках і служить вододілом між притоками Дінця і Оскола.

Вовчанський повіт знаходиться досить високо над рівнем моря; східні частини його підносяться від 650 до 730 футів, західні — від 570 до 650 футів. Велика частина повіту має степової рівнинний характер; ліві берега представляють широкі річкові долини, перетворюються поступово у рівнини; горбистим характером відрізняється тільки невелика частина повіту, що знаходиться в східному його кутку.

Головною водною артерією Вовчанського повіту є Північний Донець зі своїми притоками — Велика Вовча, Хотімля, Гнилиця, Великий Бурлук, Бабка. Остання впадає з правого боку, решта — з лівого. Всі ці річки в наш час[коли?] маловодні і мілководні, влітку вони пересихають, особливо у верхній течії, і тільки навесні під час повені вирують швидкими потоками. Окрім річок, населення активно користується ставками та криницями.

Переважною формацією у Вовчанському повіті є крейдяна, яка оголюється в багатьох місцях (по течії Дінця та Вовчої). Крейда використовується, головним чином, на обмазку хат; вапно з нєї робити неможливо через брак лісу. Переважний ґрунт в повіті — чорнозем, в одних місцях він змішаний з піском, а в інших — з глиною. Зустрічається в низинах і піщано-мулистий чорнозем, а вздовж Дінця та Вовчої тягнуться піски завширшки кілька верст. Товщина шару чорнозему коливається між 2 аршинами та 6 вершками, в середньому дорівнює ¾ аршина. Найбільші товщі його знаходяться на високих рівнинах, найменші — на схилах.

До числа несприятливих умов Вовчанського повіту потрібно нестачу лісу, що погано впливає на клімат: місцевість нічим не захищена від сухих східних вітрів (суховіїв і московських). Вони видувають частинки чорнозему з піщано-чорноземних ґрунтів і сніг з полів.

Населення[ред. | ред. код]

1890 налічувалось 161 645 (83 033 чоловіки та 78 612 жінок).

За даними перепису 1897 року кількість мешканців зросла до 166 787 (84 351 чоловік та 82 436 жінок)[1].

Господарка[ред. | ред. код]

Землеробство[ред. | ред. код]

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Просвіта[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Станом на 1913 рік у повіті було 14 волостей[2]:

Поліцейські стани[ред. | ред. код]

В повіті було три поліцейських стани[2]:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]