Артемівка (Чугуївський район)
| село Артемівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Тер. громада | Печенізька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140090020084428  |
| Облікова картка | Артемівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1702 |
| Населення | 1304 |
| Площа | 3,5 км² |
| Густота населення | 372,57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62821 |
| Телефонний код | +380 5765 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°55′39″ пн. ш. 37°4′50″ сх. д. / 49.92750° пн. ш. 37.08056° сх. д.G O |
| Середня висота над рівнем моря |
114 м |
| Водойми | р. Гнилиця |
| Найближча залізнична станція | Чугуїв |
| Відстань до залізничної станції |
38 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62801, Харківська обл., Чугуївський р-н, селище Печеніги, площа Незалежності, буд. 48, |
| Карта | |
  Артемівка | |
 Артемівка | |
| Мапа | |
 | |
Арте́мівка — село в Україні, у Печенізькій селищній громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 1304 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Артемівська сільська рада.
Село знаходиться на березі річки Гнилиця, недалеко від місця впадання її в Печенізьке водосховище, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Аркушине. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2111.
Село засноване в 1702 році[1].
За даними на 1864 рік у казенному селі Новобєлгородської волості Вовчанського повіту мешкала 3041 особа (1496 чоловічої статі та 1545 — жіночої), налічувалось 549 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 5786 осіб[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 177 жителів села[4].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Печенізької селищної громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Печенізького району, увійшло до складу новоутвореного Чугуївського району Харківської області[6].
У 2022 році село пробуло більш ніж півроку в російській окупації під час повномасштабного вторгнення. Збройні Сили України 10 вересня зайшли в населений пункт і повністю зачистили його від окупантів.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Чисельність | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 183 | 80,26 % |
| російська | 28 | 12,28 % |
| білоруська | 1 | 0,44 % |
| інші | 16 | 7,02 % |
| Усього | 228 | 100 % |
- Комунальний заклад «Артемівський ліцей Печенізької селищної ради Харківської області», у якому функціонує школа та розміщується дитсадок.[9]
У селі приймає пацієнтів Артемівська амбулаторія сімейної медицини.
На території села протікає річка Гнилиця, яка впадає в Артемівську затоку Печенізького водосховища. На території та навколо села є кілька штучних водойм — ставків.
- Камишев Іван Павлович — Герой Радянського Союзу. Рядовий Радянської армії, кулеметник 172-го стрілецького полку, 13-ї стрілецької дивізії, 59-ї армії, 1-го Українського фронту.
- Одерій Павло Ігорович (29 червня 1983 — 12 травня 2023)—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[10]
- Тєрєхов Руслан Михайлович(10 березня 1992 — 02 червня 2022)—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[10]
- Федяєв Василь Васильович(29 січня 1968 — 23 грудня 2022)—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[11]
- ↑ https://archive.org/details/20220711_20220711_1419/page/n3/mode/1up?q=1702
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Артемівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Зеленський повідомив про звільнення Василенкового й Артемівки: де вони розташовані і чим важливі. 24 Канал (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ КЗ "АРТЕМІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ" - Харківська область. ІСУО. kh.isuo.org. Процитовано 29 січня 2024.
- 1 2 Пам'ятаємо полеглих за Україну | ПЕЧЕНІЗЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА Харківська область Чугуївський район. pechenizka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ Пам'ятаємо полеглих за Україну | ПЕЧЕНІЗЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА Харківська область Чугуївський район. pechenizka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 17 січня 2024.
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Облікова картка на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]
- Погода в селі Артемівка
- Книга про історію села
[Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
 |
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітовий центр | .svg) | |
|---|---|---|
| Волості | Білоколодязька • Великобурлуцька • Вільхуватська • Вовчанська • Волохівська • Графськосільська • Козинська • Миколаївська друга • Миколаївська перша • Печенізька (Новобєлгородська) • Новобурлуцька • Старосалтівська • Хотомлянська • Шиповацька | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) | Артемівське • Білий Колодязь • Велика Бабка • Великий Бурлук • Верхній Салтів • Вільхуватка • Волохівка • Землянки • Козинка • Миколаївка Друга • Миколаївка Перша • Новий Бурлук • Печеніги (Новобєлгород) • Старий Салтів • Тернова • Хатнє • Хотомля • Шипувате ... | |