Гвинтовий насос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:20, 25 березня 2013, створена Addbot (обговорення | внесок) (Вилучення 3 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q1047037)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загальний вигляд тригвинтового насоса (із знятою кришкою)

Насо́с гвинтови́й (рос. насос винтовой, англ. screw pump; нім. Spindelpumpe f, Schneckenförderpumpe f, Schraubenpumpe f) — об'ємний насос з робочими ланками у вигляді гвинтів, що обертаються в нерухомій обоймі (роторний насос, в якому витискним елементом служить гвинт). Гвинтовий насос — роторно-обертальний насос з переміщенням рідкого середовища уздовж осі обертання робочих органів (різновид шнекової машини).

Класифікація

Залежно від кількості гвинтів розрізняють одногвинтові, двогвинтові, тригвинтові та багатогвинтові насоси.

Найпоширенішими є тригвинтові насоси з двозахідними гвинтами. Вони складаються з трьох гвинтових роторів, середній з яких є ведучим, а два бокових — веденими, ущільнювачами ведучого гвинта. При обертанні гвинтів їхні нарізки, взаємно замикаючись, відсікають у западинах певну кількість рідини та переміщують її уздовж осі обертання.

Характеристики

Характеризуються високим к.к.д. (0,8 — 0,85) в широкому діапазоні навантажень.

Основні параметри[1]:

Робочий об'єм від 15 до 3500 см3.
Робочий тиск до 20 МПа.
Діапазон частот обертання 1000…3500 хв−1.

Двогвинтові насоси звичайно виготовляють на відносно невеликі витрати рідини при тиску до 1 МПа. В одногвинтовому насосі замкнена камера утворена гвинтом та нерухомою обоймою.

Застосування

У гірничій промисловості знаходять застосування для відкачування забрудненої води, очищення водозбірників, у технологічних схемах водовугільного палива. Н.г., які серійно виготовляють на подачу 500–600 м3/год при тиску до 3 МПа, використовують, зокрема, для перекачування високов'язкої нафти, а також на нафтових родовищах в умовах низьких температур.

Див. також

Примітки

  1. Гидропривод. Основы и компоненты. Учебный курс по гидравлике. Том 1. / Rexroth Bosch Group. 2003.- 322 c. C.55

Джерела

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Кулінченко В. Р. Гідравліка, гідравлічні машини і гідропривід [Текст] : підруч. для студ. вузів / В. Р. Кулінченко. — К. : ІНКОС: Центр навчальної літератури, 2006. — 616 с. — (Гідроаеромеханіка). — ISBN 966-8347-38-2
  • Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник /В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К: Вища школа,— 1995.- 463 с. — ISBN 5-11-004086-9
  • Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т. М. Башта, С. С. Руднев, Б. Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982.