Роторний насос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Роторний насос (англ. rotary pump; нім. Umlaufkolbenpumpe f) — об'ємний насос з обертальним чи одночасно обертальним і зворотно-поступальним рухом робочих ланок. Витіснювачі здійснюють складний просторовий рух, але визначальним рухом при цьому є обертальний. У гідроприводах різних машин і, зокрема, гірничих найчастіше застосовують: радіально- та аксіально-поршневі, пластинчасті, шестерінчасті, гвинтові роторні насоси.


Принцип дії та основні технічні показники роторних насосів такі ж, як для поршневих насосів, але мають і певні відмінності:

  • висока допустима частота обертання вала;
  • компактність і, як наслідок, більша потужність на одиницю маси машини;
  • реверсивність;
  • підвищена надійність (завдяки безклапанному розподіленню рідини);
  • можливість регулювання подачі шляхом зміни робочого об'єму машини.

До недоліків роторних насосів слід віднести:

  • можливість запирання рідини всередині механізму (при безклапанному розподіленні);
  • великі протікання рідини, що призводить до зниження ККД;
  • складніша конструкція.

Література[ред. | ред. код]