Голіцинське газоконденсатне родовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
|Надрокористувач=, |Країна=, |Тип=,
Голіцинське газоконденсатне родовище
45°43′23″ пн. ш. 31°50′16″ сх. д. / 45.72306000002777182° пн. ш. 31.83778000002777731° сх. д. / 45.72306000002777182; 31.83778000002777731
Геолокація Чорне море
Країна  Україна

Голіцинське газоконденсатне родовище. Карта розташування: Україна
Голіцинське газоконденсатне родовище
Голіцинське газоконденсатне родовище (Україна)
Мапа

Голі́цинське газоконденсатне родовище — газоконденсатне родовище в межах чорноморського шельфу України на відстані 130 км від м. Одеса. Воно належить до Південно-Каркінітської тектонічної зони Каркінітсько-Північнокримського прогину. Станом на 2016 рік є дані про незаконну промислову діяльність Росії в районах Голіцинського та Одеського газових родовищ.[1]

Історія відкриття

Структура виявлена сейсморозвідкою МВХ у 1964 та 1967 роках, та підготовлена до пошукового буріння по опорному відбиваючому горизонту, приуроченому до майкопської серії. Будову складки деталізовано МСГТ у 1972—1973, 1985—1986 та 1990 роках, а також при переінтерпретації сейсмічних матеріалів, зокрема 1974—1975 роках.

У 1975 році на Голіцинському родовищі отримано перший промисловий приплив газу[2].

Геологічна будова

Платформовий чохол структури представлений карбонатними і теригенним утвореннями крейди, палеогену і неогену-антропогену, потужність яких становить 1500, 2000, і 350 м відповідно.

По відкладах палеоцену структура є субширотною антикліналлю розміром 22×2,5 км і висотою 130 м. Круте північне крило ускладнене зоною підкиду з амплітудою 50-100 м.

Структура запасів

Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: по газу — 11896 млн м3; конденсату — 330 тис. т.

Розробка газоконденсатного покладу знаходиться на завершальній стадії. Видобуто 6562 млн м3 газу і 212,9 тис. т. конденсату. Складність експлуатації свердловин полягає в утворенні піщаних і грязьових корків у стовбурі, збільшенні фільтраційних опорів у привібійній зоні, і т. ін.

Примітки

Джерела

  • Атлас родовищ нафти і газу України. т. VI. Львів. — 1998. — 223 с.