Дипольний магніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дипольний магніт джерела синхротронного випромінювання APS, США.
Два надпровідних дипольних магніти (в спільному кріостаті) для двох зустрічних пучків колайдера LHC, CERN.

Дипольний магніт (поворотний магніт) — у фізиці прискорювачів, магнітний елемент, що створює однорідне магнітне поле. Використовується, перш за все, для створення провідного поля, яке задає траєкторію пучка заряджених частинок[1][2], а також у системах впуску/випуску пучка, для корекції рівноважної орбіти тощо.

Дипольні магніти за конструкцією бувають:

Див. також

Примітки

  1. Berkeley Lab Magnet Sets World Record // Lynn Yarris, April 30, 1997: «Dipole magnets are used to bend and maintain the path of accelerating particle beams.»
  2. Magnetic Fields and Magnet Design // Jeff Holmes, Stuart Henderson, Yan Zhang, USPAS, January, 2009