CERN

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
l’Organisation européenne pour la recherche nucléaire
Європейська організація з ядерних досліджень
Абревіатура CERN
Тип міжнародна організація
nuclear research instituted
Засновано 29 вересня 1954
Сфера фізика елементарних частинок і фізика високих енергій[d]
Країна  Швейцарія ·  Франція
Штаб-квартира Женева, Швейцарія
46°14′04″ пн. ш. 6°02′56″ сх. д. / 46.234493000027775622° пн. ш. 6.04912900002777754° сх. д. / 46.234493000027775622; 6.04912900002777754Координати: 46°14′04″ пн. ш. 6°02′56″ сх. д. / 46.234493000027775622° пн. ш. 6.04912900002777754° сх. д. / 46.234493000027775622; 6.04912900002777754
Місце діяльності Європа
Членство ORCID[d][1]
Digital Preservation Coalitiond[2]
Linux Foundation[3]
W3C[4]
Global Open Science Hardwared
arXiv.org[5]
UNESCO Global Open Science Partnershipd[6]
Офіційні мови англійська
французька
Генеральний секретар Урсула Басслер
Керівник Фабіола Джіанотті (1 січня 2016)
Членів 23 країна[8]
Штат працівників ▼2635 осіб (2020)[9]
Бюджет 1 230 200 000 Fr (2018)
Вебсайт: home.cern
Нагороди

Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження[d] (2013)

 (2013)

Золота медаль Нільса Бора (ЮНЕСКО)

Мапа
CMNS: CERN у Вікісховищі

CERN, Європе́йська організація з я́дерних дослі́джень (ЦЕРН) (фр. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire) — міжнародний дослідницький центр європейської спільноти, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Розташований на захід від Женеви, на кордоні між Францією і Швейцарією, біля підніжжя гірського масиву Юра. Місцеві геологічні та сейсмічні умови дають змогу без побоювань будувати тут прискорювачі елементарних частинок[10].

В Україні французький акронім часто вимовляють як ЦЕРН.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ідея заснування CERN належить французькому фізику Луї де Бройлю. 1949 року на Європейській конференції з культури (Лозанна, Швейцарія) він запропонував створити міжнародну організацію для здійснення наукових досліджень:

Наша увага зосереджена на створенні нової міжнародної організації для проведення науково-дослідницьких робіт, що виходять за межі національних програм. Ця організація могла б узяти на себе виконання таких завдань, обсяг і суть яких не під силу жодному національному інститутові… Окрім того, заснування наукового центру буде символом об'єднання інтелектуальних сил Європи.

Ідею де Бройля підтримали європейські уряди — зруйнована війною Європа не мала іншої можливості зберегти фундаментальну науку, розпочати дуже дорогі ядерні дослідження й особливо дослідження в галузі фізики елементарних частинок високих енергій. 1952 року Європейську організацію з ядерних досліджень де-факто створено[10].

Офіційним днем народження CERN вважають 29 вересня 1954 року, коли 12 країн-учасниць ратифікували угоду про її заснування.

ESO і CERN мають угоду про співробітництво[11]

Діяльність[ред. | ред. код]

Сьогодні на експериментальному обладнанні CERN працює близько 12 000 дослідників 80 народів із 500 наукових центрів і університетів — це половина всіх фізиків — дослідників мікросвіту[10].

CERN має у своєму розпорядженні цілу низку прискорювачів заряджених частинок, найбільший із яких (Великий адронний колайдер, LHC) був запущених впродовж 2008—2010 років. На початок 2019 року науковці працювали над ще більшою установкою — Майбутнім кільцевим колайдером.


CERN зробив суттєвий вклад у розвиток інформатики. У ньому зародилася технологія всесвітньої павутини (www) і було створено протокол HTTP[12]. Також, CERN був одним із піонерів із розробки сенсорних екранів: ще у 1970-х роках з їх допомогою здійснювався контроль за прискорювачами[13][14]. CERN також проводить дослідження з медичної фізики[15], виробляє радіоізотопи для лікування онкологічних захворювань[16] та консультує спорудження нових центрів радіотерапії в Європі[17][18].

CERN пропонує різноманітні навчальні програми для всіх охочих[19]. Існують міжнародні програми підвищення кваліфікації шкільних вчителів[20], літні програми для студентів (фізиків, інженерів, комп'ютерників та математиків)[21]. Також щорічно проводиться конкурс наукових проєктів для школярів з усього світу «Beamline for schools», переможці якого отримують можливість провести власні дослідження на прискорювачі частинок[22][23]. Існують програми «обміну знаннями» між науковцями CERN та інженерами з різних країн, фінансуються численні розробки, що пристосовують розроблені в CERN технології до широкого вжитку[24][25]. Раз на кілька років проводяться дні відкритих дверей[26], в інший час можливо відвідати CERN з організованою екскурсією, спеціальні екскурсії здійснюються для школярів та студентів.

Дані, зібрані експериментами на ВАК, за кілька років виставляються у відкритий доступ і можуть бути досліджені незалежними науковцями[27][28]. Усі наукові публікації CERN перебувають у відкритому доступі[29] та доступні з інформаційної системи CERN Document Server[30].

Три науковці CERN за історію його існування були нагороджені Нобелівськими преміями з фізики[31]: Карло Руббіа та Симон ван дер Мер у 1984 році, та Жорж Шарпак у 1992-му. Троє інших нобелівських лауреатів працювали в CERN: перший генеральний директор організації Фелікс Блох, а також Семюел Тінг та Джек Стейнбергер, але премії вони отримали за результати, отримані на іншому етапі своєї наукової кар'єри. Нобелівську премію 2013 року було видано Франсуа Англеру та Пітеру Хіггсу з формулюванням «за теоретичне відкриття механізму, який допомагає нам розуміти походження маси субатомних частинок й існування якого було доведено виявленням передбаченої елементарної частинки в експериментах ATLAS і CMS на Великому адронному колайдері в CERN» — таким чином, хоч премія і не була видана науковцям організації, їх заслуга була окремо відзначена у формулюванні нагороди[32].

Учасники[ред. | ред. код]

Країни-учасники CERN.
   Засновники
   Приєднались до CERN згодом

Країни-засновники, які в 1953—1954 роках підписали угоду про створення проєкту:

Зміни серед країн учасниць після 1954 року:

Організації та країни зі статусом спостерігача[33]:

Асоційовані члени:

Участь України у Європейській організації ядерних досліджень[ред. | ред. код]

Не бувши членом CERN, Україна брала участь у низці здійснюваних там наукових проєктів.

Учасники засідання Президії НАН України 9 вересня 2009 року заслухали та обговорили доповідь Геннадія Зінов'єва про стан та перспективи співробітництва установ НАН України з ЦЕРН. Президія НАН України відзначила, що низка установ і окремі науковці НАНУ взяли участь в оснащенні великого адронного колайдера. Це свідчить про високий рівень розробок науковців України, в яких зацікавлена світова наукова спільнота, що працює в ЦЕРН. Разом з тим обсяги співпраці установ НАН України та й в цілому наукових закладів нашої країни з ЦЕРН залишаються вкрай недостатніми. Це насамперед пов‘язано з відсутністю на сьогодні відповідної угоди між Україною та ЦЕРН. Але й самі установи Академії мають значно активніше працювати над розширенням наукового співробітництва з цим європейським центром. Необхідно, щоб Академія взяла активну участь у проведенні переговорів з ЦЕРН щодо укладення нової двосторонньої угоди про співпрацю України з цим центром[36].

  • Дата набуття Україною членства: 05.10.2016 р.
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Закон України від 02.09.2014 № 1666-VII «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН»[37].
  • Статус членства: Асоційований член.
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску.
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Державний бюджет України.
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Швейцарський франк.
  • Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 1 006 750,00.
  • Обсяг невиконаних Україною у попередні роки фінансових зобов'язань: 16 817,01.
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство освіти і науки України[38].

Українські науковці є членами наукових колаборацій ALICE, CMS, LHCb на Великому адронному колайдері[35], а також працюють над кількома запланованими експериментами[39]. У Харківському фізико-технічному інституті розташовано один з Tier-2 центрів для обробки даних з експерименту CMS[40].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://orcid.org/members/001G000001CAmA2IAL-cern-european-organization-for-nuclear-research
  2. ↑ https://dpconline.org/about/members
  3. ↑ https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
  4. ↑ https://www.w3.org/Consortium/Member/List
  5. ↑ Our Members / Platinum Members
  6. ↑ https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/partnership
  7. ↑ https://home.cern/news/press-release/cern/dr-ursula-bassler-elected-next-president-cern-council
  8. ↑ https://home.cern/fr/about/who-we-are/our-governance/member-states
  9. ↑ https://cds.cern.ch/record/2771424?ln=en
  10. ↑ а б в Вісник НАН України, 2005, № 6. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 11 листопада 2009. 
  11. ↑ ESO and CERN Sign Cooperation Agreement. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015. 
  12. ↑ The birth of the Web | CERN. home.cern. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  13. ↑ The first capacitative touch screens at CERN. CERN Courier (en-GB). 31 березня 2010. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  14. ↑ Another of CERN's many inventions!. CERN Document Server. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 30 січня 2021. 
  15. ↑ medical applications | CERN. home.cern. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  16. ↑ New CERN facility can help medical research into cancer. CERN (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  17. ↑ CERN and Lausanne University Hospital collaborate on a pioneering new cancer radiotherapy facility. CERN (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  18. ↑ CERN congratulates CNAO on a world’s first proton treatment of a cardiac pathology. CERN (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  19. ↑ Our Educational Programmes | CERN. home.cern. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  20. ↑ CERN’s International High-School Teacher Programme turns 20. CERN (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  21. ↑ Summer Student Opportunities | Careers at CERN. careers.cern. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  22. ↑ Home | A Beamline for Schools. beamlineforschools.cern. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  23. ↑ Beamline for Schools: the worldwide competition is growing. CERN (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  24. ↑ CERN’s Knowledge Transfer group invites you to make an impact on society. CERN (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  25. ↑ For the General Public | Knowledge Transfer. kt.cern. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  26. ↑ CERN Open Days: come and explore the future. CERN (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  27. ↑ CERN announces new open data policy in support of open science. CERN (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  28. ↑ CMS collaboration releases its first open data from heavy-ion collisions. CERN (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  29. ↑ Publish open access | CERN Scientific Information Service (SIS). scientific-info.cern. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  30. ↑ http://cds.cern.ch/
  31. ↑ CERN - Nobel prizes. public-archive.web.cern.ch. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  32. ↑ Overlooked for the Nobel: the CERN physicists who discovered the Higgs boson. Physics World (en-GB). 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2021. 
  33. ↑ Member States | CERN. home.cern. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 30 січня 2021. 
  34. ↑ Кирил Чеботарьов (20 червня 2022). Усі зв’язки зруйновані. Росію вигнали з проєкту Великого адронного колайдера. НВ. 
  35. ↑ а б Ukraine | International Relations. international-relations.web.cern.ch. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  36. ↑ Матеріали чергового засідання Президії НАН України 9 вересня 2009 року. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 11 листопада 2009. 
  37. ↑ Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 2 травня 2023. 
  38. ↑ Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017. 
  39. ↑ Country detail. greybook.cern.ch. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  40. ↑ Ресурси УНГ ★ грід-інфраструктура ★ Віртуальна Організація ★ Центр моніторингу. ung.in.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Великий адронний колайдер (LHC)
Великий електрон-позитронний колайдер (LEP)
Протонний суперсинхротрон (SPS)
Протонний синхротрон[en] (PS)
Лінійні прискорювачі
Інші прискорювачі
Експерименти без прискорювачів
Майбутні проєкти
Пов'язані статті
Instagram · Facebook · Google+ · Twitter (англ.) · Twitter (фр.)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=CERN&oldid=39753830