CERN

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
l’Organisation européenne pour la recherche nucléaire
Європейська організація з ядерних досліджень
CERN logo 400x400.gif
CERN-aerial 1.jpg
CERN member states .svg
Абревіатура CERN
Тип міжнародна організація
nuclear research instituted
Засновано 29 вересня 1954
Сфера фізика елементарних частинок і фізика високих енергій[d]
Країна Flag of Switzerland.svg Швейцарія і Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Штаб-квартира Женева, Швейцарія
46°14′04″ пн. ш. 6°02′56″ сх. д. / 46.234493000027775622° пн. ш. 6.04912900002777754° сх. д. / 46.234493000027775622; 6.04912900002777754Координати: 46°14′04″ пн. ш. 6°02′56″ сх. д. / 46.234493000027775622° пн. ш. 6.04912900002777754° сх. д. / 46.234493000027775622; 6.04912900002777754
Місце діяльності Європа
Членство ORCID[d][1], Digital Preservation Coalitiond[2], Linux Foundation[3], W3C[4], Global Open Science Hardwared, arXiv.org[5] і UNESCO Global Open Science Partnershipd[6]
Офіційні мови англійська і французька
Генеральний секретар Урсула Басслер
Керівник Фабіола Джіанотті
Бюджет 1 230 200 000 Fr
Штат працівників 2635 осіб[8]
Членів 23 країна[9]
Вебсайт home.cern

Нагороди

Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження[d] (2013)

Міжнародна золота медаль Нільса Бора


CMNS: CERN у Вікісховищі

CERN, Європе́йська організація з я́дерних дослі́джень (ЦЕРН) (фр. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire) — міжнародний дослідницький центр європейської спільноти, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Розташований на захід від Женеви, на кордоні між Францією і Швейцарією, біля підніжжя гірського масиву Юра. Місцеві геологічні та сейсмічні умови дозволяють без побоювань будувати тут прискорювачі елементарних частинок[10].

В Україні французький акронім часто вимовляють як ЦЕРН.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ідея заснування CERN належить французькому фізику Луї де Бройлю. 1949 року на Європейській конференції з культури (Лозанна, Швейцарія) він запропонував створити міжнародну організацію для здійснення наукових досліджень: «Наша увага зосереджена на створенні нової міжнародної організації для проведення науково-дослідницьких робіт, що виходять за межі національних програм. Ця організація могла б узяти на себе виконання таких завдань, обсяг і суть яких не під силу жодному національному інститутові… Окрім того, заснування наукового центру буде символом об'єднання інтелектуальних сил Європи».

Ідею де Бройля підтримали європейські уряди — зруйнована війною Європа не мала іншої можливості зберегти фундаментальну науку, розпочати дуже дорогі ядерні дослідження й особливо дослідження в галузі фізики елементарних частинок високих енергій. 1952 року Європейську організацію з ядерних досліджень де-факто створено[10].

Офіційним днем народження CERN вважають 29 вересня 1954 року, коли 12 країн-учасниць ратифікували угоду про її заснування.

ESO і CERN мають угоду про співробітництво.[11]

Діяльність[ред. | ред. код]

Сьогодні на експериментальному обладнанні CERN працює близько 12000 дослідників 80 народів із 500 наукових центрів і університетів — це половина всіх фізиків — дослідників мікросвіту.[10]

CERN має в своєму розпорядженні цілу низку прискорювачів заряджених частинок, найбільший з яких (Великий адронний колайдер, LHC) був запущених впродовж 20082010 років. На початок 2019 року науковці працювали над ще більшою установкою — Майбутнім кільцевим колайдером.

Cern-accelerator-complex.svg


CERN вніс суттєвий вклад у розвиток інформатики. В ньому зародилася технологія всесвітньої павутини (www) і було створено протокол HTTP[12]. Також, CERN був одним із піонерів з розробки сенсорних екранів: ще у 1970-х роках з їх допомогою здійснювався контроль за прискорювачами[13][14]. CERN також проводить дослідження з медичної фізики[15], виробляє радіоізотопи для лікування онкологічних захворювань[16] та консультує спорудження нових центрів радіотерапії в Європі[17][18].

CERN пропонує різноманітні навчальні програми для всіх охочих[19]. Існують міжнародні програми підвищення кваліфікації шкільних вчителів[20], літні програми для студентів (фізиків, інженерів, комп'ютерників та математиків)[21]. Також щорічно проводиться конкурс наукових проєктів для школярів з усього світу «Beamline for schools», переможці якого отримують можливість провести власні дослідження на прискорювачі частинок.[22][23] Існують програми «обміну знаннями» між науковцями CERN та інженерами з різних країн, фінансуються численні розробки, що пристосовують розроблені в CERN технології до широкого вжитку[24][25]. Раз на кілька років проводяться дні відкритих дверей[26], в інший час можливо відвідати CERN з організованою екскурсією, спеціальні екскурсії здійснюються для школярів та студентів.

Дані, зібрані експериментами на ВАК, за кілька років виставляються у відкритий доступ і можуть бути досліджені незалежними науковцями[27][28]. Усі наукові публікації CERN перебувають у відкритому доступі[29] та доступні з інформаційної системи CERN Document Server [Архівовано 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.].

Три науковці CERN за історію його існування були нагороджені Нобелівськими преміями з фізики[30]: Карло Руббіа та Симон ван дер Мер у 1984, та Жорж Шарпак у 1992. Троє інших нобелівських лауреатів працювали в CERN: перший генеральний директор організації Фелікс Блох, а також Семюел Тінг та Джек Стейнбергер — але премії вони отримали за результати, отримані на іншому етапі своєї наукової кар'єри. Нобелівську премію 2013 року було видано Франсуа Англеру та Пітеру Хіггсу з формулюванням «за теоретичне відкриття механізму, який допомагає нам розуміти походження маси субатомних частинок й існування якого було доведено виявленням передбаченої елементарної частинки в експериментах ATLAS і CMS на Великому адронному колайдері в CERN» — таким чином, хоч премія і не була видана науковцям організації, їх заслуга була окремо відзачена у формулюванні нагороди[31].

Учасники[ред. | ред. код]

Країни-учасники CERN.
   Засновники
   Приєднались до CERN згодом

Країни-засновники, які в 19531954 роках підписали угоду про створення проєкту:

Зміни серед країн учасниць після 1954 року:

Організації та країни зі статусом спостерігача[32]:

Асоційовані члени:

Участь України у Європейській організації ядерних досліджень[ред. | ред. код]

Не бувши членом CERN, Україна брала участь у низці здійснюваних там наукових проектів.

Учасники засідання Президії НАН України 9 вересня 2009 року заслухали та обговорили доповідь Г. М. Зінов'єва про стан та перспективи співробітництва установ НАН України з ЦЕРН. Президія НАН України відзначила, що низка установ і окремі науковці НАНУ взяли участь в оснащенні великого адронного колайдера. Це свідчить про високий рівень розробок науковців України, в яких зацікавлена світова наукова спільнота, що працює в ЦЕРН. Разом з тим обсяги співпраці установ НАН України та й в цілому наукових закладів нашої країни з ЦЕРН залишаються вкрай недостатніми. Це насамперед пов‘язано з відсутністю на сьогодні відповідної угоди між Україною та ЦЕРН. Але й самі установи Академії мають значно активніше працювати над розширенням наукового співробітництва з цим європейським центром. Необхідно, щоб Академія взяла активну участь у проведенні переговорів з ЦЕРН щодо укладення нової двосторонньої угоди про співпрацю України з цим центром.[35]

  • Дата набуття Україною членства: 05.10.2016 р.;
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1666-18 [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] Закон України від 02.09.2014 № 1666-VII «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН»;
  • Статус членства: Асоційований член;
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Державний бюджет України;
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Швейцарський франк;
  • Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 1 006 750,00;
  • Обсяг невиконаних Україною у попередні роки фінансових зобов'язань: 16 817,01;
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство освіти і науки України.[36]

Українські науковці є членами наукових колаборацій ALICE, CMS, LHCb на Великому адронному колайдері[34], а також працюють над кількома запланованими експериментами[37]. У Харківському фізико-технічному інституті розташовано один з Tier-2 центрів для обробки даних з експерименту CMS[38].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://orcid.org/members/001G000001CAmA2IAL-cern-european-organization-for-nuclear-research
  2. https://dpconline.org/about/members
  3. https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
  4. https://www.w3.org/Consortium/Member/List
  5. Our Members / Platinum Members
  6. https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/partnership
  7. https://home.cern/news/press-release/cern/dr-ursula-bassler-elected-next-president-cern-council
  8. https://cds.cern.ch/record/2771424?ln=en
  9. https://home.cern/fr/about/who-we-are/our-governance/member-states
  10. а б в Вісник НАН України, 2005, № 6. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 11 листопада 2009. 
  11. ESO and CERN Sign Cooperation Agreement. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015. 
  12. The birth of the Web | CERN. home.cern. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  13. The first capacitative touch screens at CERN. CERN Courier (en-GB). 31 березня 2010. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  14. Another of CERN's many inventions!. CERN Document Server. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 30 січня 2021. 
  15. medical applications | CERN. home.cern. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  16. New CERN facility can help medical research into cancer. CERN (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  17. CERN and Lausanne University Hospital collaborate on a pioneering new cancer radiotherapy facility. CERN (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  18. CERN congratulates CNAO on a world’s first proton treatment of a cardiac pathology. CERN (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  19. Our Educational Programmes | CERN. home.cern. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  20. CERN’s International High-School Teacher Programme turns 20. CERN (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  21. Summer Student Opportunities | Careers at CERN. careers.cern. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  22. Home | A Beamline for Schools. beamlineforschools.cern. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  23. Beamline for Schools: the worldwide competition is growing. CERN (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  24. CERN’s Knowledge Transfer group invites you to make an impact on society. CERN (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  25. For the General Public | Knowledge Transfer. kt.cern. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  26. CERN Open Days: come and explore the future. CERN (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  27. CERN announces new open data policy in support of open science. CERN (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  28. CMS collaboration releases its first open data from heavy-ion collisions. CERN (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  29. Publish open access | CERN Scientific Information Service (SIS). scientific-info.cern. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  30. CERN - Nobel prizes. public-archive.web.cern.ch. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  31. Overlooked for the Nobel: the CERN physicists who discovered the Higgs boson. Physics World (en-GB). 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2021. 
  32. Member States | CERN. home.cern. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 30 січня 2021. 
  33. Кирил Чеботарьов (20 червня 2022). Усі зв’язки зруйновані. Росію вигнали з проєкту Великого адронного колайдера. НВ. 
  34. а б Ukraine | International Relations. international-relations.web.cern.ch. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  35. Матеріали чергового засідання Президії НАН України 9 вересня 2009 року. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 11 листопада 2009. 
  36. Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017. 
  37. Country detail. greybook.cern.ch. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021. 
  38. Ресурси УНГ ★ грід-інфраструктура ★ Віртуальна Організація ★ Центр моніторингу. ung.in.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]