CERN

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
l’Organisation européenne pour la recherche nucléaire
Європейська організація з ядерних досліджень
CERN logo 400x400.gif
CERN-aerial 1.jpg
CERN member states .svg
Абревіатура CERN
Тип міжнародна організація
науково-дослідний інститут
Засновано 29 вересня 1954
Сфера фізика елементарних частинок і фізика високих енергій[d]
Країна Flag of Switzerland.svg Швейцарія і Flag of France.svg Франція
Штаб-квартира Женева, Швейцарія
46°14′04″ пн. ш. 6°02′56″ сх. д. / 46.234493000027775622° пн. ш. 6.04912900002777754° сх. д. / 46.234493000027775622; 6.04912900002777754Координати: 46°14′04″ пн. ш. 6°02′56″ сх. д. / 46.234493000027775622° пн. ш. 6.04912900002777754° сх. д. / 46.234493000027775622; 6.04912900002777754
Місце діяльності Європа
Членство ORCID[d][1], Digital Preservation Coalitiond[2], Linux Foundation[3], W3C[4] і Global Open Science Hardwared
Офіційні мови англійська і французька
Генеральний секретар Урсула Басслер
Керівник Фабіола Джіанотті
Бюджет 1 230 200 000 Fr
Штат працівників 2635 осіб[6]
Членів 23 країна[7]
Вебсайт home.cern

Нагороди

Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження[d] (2013)

Міжнародна золота медаль Нільса Бора


CMNS: CERN у Вікісховищі

CERN, Європе́йська організація з я́дерних дослі́джень (ЦЕРН) (фр. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire) — міжнародний дослідницький центр європейської спільноти, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Розташований на захід від Женеви, на кордоні між Францією і Швейцарією, біля підніжжя гірського масиву Юра. Місцеві геологічні та сейсмічні умови дозволяють без побоювань будувати тут прискорювачі елементарних частинок[8].

В Україні французький акронім часто вимовляють як ЦЕРН.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ідея заснування CERN належить французькому фізику Луї де Бройлю. 1949 року на Європейській конференції з культури (Лозанна, Швейцарія) він запропонував створити міжнародну організацію для здійснення наукових досліджень: «Наша увага зосереджена на створенні нової міжнародної організації для проведення науково-дослідницьких робіт, що виходять за межі національних програм. Ця організація могла б узяти на себе виконання таких завдань, обсяг і суть яких не під силу жодному національному інститутові… Окрім того, заснування наукового центру буде символом об'єднання інтелектуальних сил Європи».

Ідею де Бройля підтримали європейські уряди — зруйнована війною Європа не мала іншої можливості зберегти фундаментальну науку, розпочати дуже дорогі ядерні дослідження й особливо дослідження в галузі фізики елементарних частинок високих енергій. 1952 року Європейську організацію з ядерних досліджень де-факто створено[8].

Офіційним днем народження CERN вважають 29 вересня 1954 року, коли 12 країн-учасниць ратифікували угоду про її заснування.

ESO і CERN мають угоду про співробітництво.[9]

Діяльність[ред. | ред. код]

Сьогодні на експериментальному обладнанні CERN працює близько 12000 дослідників 80 народів із 500 наукових центрів і університетів — це половина всіх фізиків — дослідників мікросвіту.[8]

CERN має в своєму розпорядженні цілу низку прискорювачів заряджених частинок, найбільший з яких (Великий адронний колайдер, LHC) був запущених впродовж 20082010 років. На початок 2019 року науковці працювали над ще більшою установкою — Майбутнім кільцевим колайдером.

Cern-accelerator-complex.svg


CERN вніс суттєвий вклад у розвиток інформатики. В ньому зародилася технологія всесвітньої павутини (www) і було створено протокол HTTP[10]. Також, CERN був одним із піонерів з розробки сенсорних екранів: ще у 1970-х роках з їх допомогою здійснювався контроль за прискорювачами[11][12]. CERN також проводить дослідження з медичної фізики[13], виробляє радіоізотопи для лікування онкологічних захворювань[14] та консультує спорудження нових центрів радіотерапії в Європі[15][16].

CERN пропонує різноманітні навчальні програми для всіх охочих[17]. Існують міжнародні програми підвищення кваліфікації шкільних вчителів[18], літні програми для студентів (фізиків, інженерів, комп'ютерників та математиків)[19]. Також щорічно проводиться конкурс наукових проєктів для школярів з усього світу «Beamline for schools», переможці якого отримують можливість провести власні дослідження на прискорювачі частинок.[20][21] Існують програми «обміну знаннями» між науковцями CERN та інженерами з різних країн, фінансуються численні розробки, що пристосовують розроблені в CERN технології до широкого вжитку[22][23]. Раз на кілька років проводяться дні відкритих дверей[24], в інший час можливо відвідати CERN з організованою екскурсією, спеціальні екскурсії здійснюються для школярів та студентів.

Дані, зібрані експериментами на ВАК, за кілька років виставляються у відкритий доступ і можуть бути досліджені незалежними науковцями[25][26]. Усі наукові публікації CERN перебувають у відкритому доступі[27] та доступні з інформаційної системи CERN Document Server.

Три науковці CERN за історію його існування були нагороджені Нобелівськими преміями з фізики[28]: Карло Руббіа та Симон ван дер Мер у 1984, та Жорж Шарпак у 1992. Троє інших нобелівських лауреатів працювали в CERN: перший генеральний директор організації Фелікс Блох, а також Семюел Тінг та Джек Стейнбергер — але премії вони отримали за результати, отримані на іншому етапі своєї наукової кар'єри. Нобелівську премію 2013 року було видано Франсуа Англеру та Пітеру Хіггсу з формулюванням «за теоретичне відкриття механізму, який допомагає нам розуміти походження маси субатомних частинок й існування якого було доведено виявленням передбаченої елементарної частинки в експериментах ATLAS і CMS на Великому адронному колайдері в CERN» — таким чином, хоч премія і не була видана науковцям організації, їх заслуга була окремо відзачена у формулюванні нагороди[29].

Учасники[ред. | ред. код]

Країни-учасники CERN.
   Засновники
   Приєднались до CERN згодом

Країни-засновники, які в 19531954 роках підписали угоду про створення проекту:

Зміни серед країн учасниць після 1954 року:

Організації та країни зі статусом спостерігача[30]:

Асоційовані члени:

Участь України у Європейській організації ядерних досліджень[ред. | ред. код]

Не бувши членом CERN, Україна брала участь у низці здійснюваних там наукових проектів.

Учасники засідання Президії НАН України 9 вересня 2009 року заслухали та обговорили доповідь Г. М. Зінов'єва про стан та перспективи співробітництва установ НАН України з ЦЕРН. Президія НАН України відзначила, що низка установ і окремі науковці НАНУ взяли участь в оснащенні великого адронного колайдера. Це свідчить про високий рівень розробок науковців України, в яких зацікавлена світова наукова спільнота, що працює в ЦЕРН. Разом з тим обсяги співпраці установ НАН України та й в цілому наукових закладів нашої країни з ЦЕРН залишаються вкрай недостатніми. Це насамперед пов‘язано з відсутністю на сьогодні відповідної угоди між Україною та ЦЕРН. Але й самі установи Академії мають значно активніше працювати над розширенням наукового співробітництва з цим європейським центром. Необхідно, щоб Академія взяла активну участь у проведенні переговорів з ЦЕРН щодо укладення нової двосторонньої угоди про співпрацю України з цим центром.[32]

  • Дата набуття Україною членства: 05.10.2016 р.;
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1666-18 Закон України від 02.09.2014 № 1666-VII «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН»;
  • Статус членства: Асоційований член;
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Державний бюджет України;
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Швейцарський франк;
  • Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 1 006 750,00;
  • Обсяг невиконаних Україною у попередні роки фінансових зобов'язань: 16 817,01;
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство освіти і науки України.[33]

Українські науковці є членами наукових колаборацій ALICE, CMS, LHCb на Великому адронному колайдері[31], а також працюють над кількома запланованими експериментами[34]. У Харківському фізико-технічному інституті розташовано один з Tier-2 центрів для обробки даних з експерименту CMS[35].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://orcid.org/members/001G000001CAmA2IAL-cern-european-organization-for-nuclear-research
  2. https://dpconline.org/about/members
  3. https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
  4. https://www.w3.org/Consortium/Member/List
  5. https://home.cern/news/press-release/cern/dr-ursula-bassler-elected-next-president-cern-council
  6. https://cds.cern.ch/record/2771424?ln=en
  7. https://home.cern/fr/about/who-we-are/our-governance/member-states
  8. а б в Вісник НАН України, 2005, № 6
  9. ESO and CERN Sign Cooperation Agreement. Процитовано 21 December 2015. 
  10. The birth of the Web | CERN. home.cern. Процитовано 2021-01-30. 
  11. The first capacitative touch screens at CERN. CERN Courier (en-GB). 2010-03-31. Процитовано 2021-01-30. 
  12. Another of CERN's many inventions!. CERN Document Server. Процитовано 2021-01-30. 
  13. medical applications | CERN. home.cern. Процитовано 2021-01-30. 
  14. New CERN facility can help medical research into cancer. CERN (en). Процитовано 2021-01-30. 
  15. CERN and Lausanne University Hospital collaborate on a pioneering new cancer radiotherapy facility. CERN (en). Процитовано 2021-01-30. 
  16. CERN congratulates CNAO on a world’s first proton treatment of a cardiac pathology. CERN (en). Процитовано 2021-01-30. 
  17. Our Educational Programmes | CERN. home.cern. Процитовано 2021-01-30. 
  18. CERN’s International High-School Teacher Programme turns 20. CERN (en). Процитовано 2021-01-30. 
  19. Summer Student Opportunities | Careers at CERN. careers.cern. Процитовано 2021-01-30. 
  20. Home | A Beamline for Schools. beamlineforschools.cern. Процитовано 2021-01-30. 
  21. Beamline for Schools: the worldwide competition is growing. CERN (en). Процитовано 2021-01-30. 
  22. CERN’s Knowledge Transfer group invites you to make an impact on society. CERN (en). Процитовано 2021-01-30. 
  23. For the General Public | Knowledge Transfer. kt.cern. Процитовано 2021-01-30. 
  24. CERN Open Days: come and explore the future. CERN (en). Процитовано 2021-01-30. 
  25. CERN announces new open data policy in support of open science. CERN (en). Процитовано 2021-01-30. 
  26. CMS collaboration releases its first open data from heavy-ion collisions. CERN (en). Процитовано 2021-01-30. 
  27. Publish open access | CERN Scientific Information Service (SIS). scientific-info.cern. Процитовано 2021-01-30. 
  28. CERN - Nobel prizes. public-archive.web.cern.ch. Процитовано 2021-01-30. 
  29. Overlooked for the Nobel: the CERN physicists who discovered the Higgs boson. Physics World (en-GB). 2020-09-29. Процитовано 2021-01-30. 
  30. Member States | CERN. home.cern. Процитовано 2021-01-30. 
  31. а б Ukraine | International Relations. international-relations.web.cern.ch. Процитовано 2021-01-30. 
  32. Матеріали чергового засідання Президії НАН України 9 вересня 2009 року. Архів оригіналу за 7 листопад 2011. Процитовано 11 листопад 2009. 
  33. Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017
  34. Country detail. greybook.cern.ch. Процитовано 2021-01-30. 
  35. Ресурси УНГ ★ грід-інфраструктура ★ Віртуальна Організація ★ Центр моніторингу. ung.in.ua. Процитовано 2021-01-30. 

Посилання[ред. | ред. код]