Едіт Фланіген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:35, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едіт Фланіген
англ. Edith M. Flanigen
Народилася 28 січня 1929(1929-01-28) (95 років)
Баффало, Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність хімік
Alma mater Сірак'юський університетd
Галузь неорганічна хімія
Заклад D'Youville Universityd
Honeywell UOPd
Union Carbide
Членство Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США[1]
Нагороди

Едіт Мері Фланіген (англ. Edith Marie Flanigen; 28 січня 1929) — американська хімікиня. Синтезувала смарагд, розробляла цеоліти для молекулярних сит у компанії Union Carbide.[2][3]

Юність та освіта

Едіт Мері Фланіген народилася 28 січня 1929 року в місті Баффало, Нью-Йорк. Вона та її дві сестри, Джоан і Джейн, зацікавились хімією в школи, завдяки своєму учителю. Три сестри продовжували вивчати хімію в коледжі Д'Ювіль.[4] Після коледжу Джоан та Едіт отримали ступінь магістра з хімії в Сіракузькому університеті.[4] У 1952 році Едіт Фланіген отримала ступінь магістра з неорганічної фізичної хімії.[5]

Кар'єра

У 1952 році Едіт Фланіген влаштувалася до компанії Union Carbide.[6] Спершу займалася ідентифікацією, очисткою і виокремленням різних силіконових полімерів. У 1956 році вона перейшла до відділу молекулярних сит.[5] У 1973 році вона стала першою жінкою в Union Carbide, яка отримала посаду корпоративного наукового співробітника, а в 1986 році — старшого корпоративного наукового співробітника. В 1988 році Фланіген перевелася в UOP (спільне підприємство Union Carbide і Allied Signal), де вона була призначена старшим науковим співробітником. У 1994 році вона пішла на пенсію, але ще до 2004 року надавала консультантські послуги компанії.[7]

За 42-річну кар'єру в Union Carbide Едіт Фланіген винайшла понад 200 різних синтетичних речовин, була авторкою або співавторкою 36 публікацій, і отримала принаймні 109 патентів на винаходи.[8]

Внесок у хімію

У 1956 році Flanigen почала працювати над молекулярними ситами.[5] Молекулярні сита - це кристалічні сполуки з порами молекулярного розміру, які можуть фільтрувати або відокремлювати дуже складні речовини. Едіт Фланіген винайшла цеоліт Y. Цеоліт Y є спеціальним типом молекулярного сита, який міг би очистити нафту. Цеоліт Y був ефективнішим за свого попередника цеоліт X. При рафінуванні сирої нафти, цеоліт розділяв її на різні фракції. Цеоліти, які відкрила Фланіген, використовуються як каталізатори для підсилення хімічних реакцій. Цеоліт Y є каталізатором, який підвищує кількість бензину, який фракціонується з нафти, роблячи нафтопереробку безпечнішою і продуктивнішою. [9]

На додаток до своєї роботи на молекулярних ситах, Фланіген є співавтором винаходу синтетичного смарагду[10]. Смарагди використовувалися, в основному, в мазерах (попередниках лазерів) та у ювелірній справі. [11]

Структура силікаліта, форми діоксиду кремнію, яку відкрила Фланіган.[12]

Відзнаки та нагороди

Фланіген отримав багато нагород і відзнак. Вона була першою жінкою-лауреаткою медалі Перкіна у 1992 році. Вона також була введена в Національну залу слави винахідників у 2004 році.[3]

У 2014 році було засновано премію Едіт Фланіген від Берлінського університеті ім. Гумбольдта. Нагороду призначають щорічно видатному вченому на ранньому етапі його кар'єри. Першу нагороду отримала Наташа Крінс з Паризького університету.[13]

20 листопада 2014 року президент Барак Обама нагородив Фланіген Національною медаллю технологій та інновацій за її внесок у науку.[14]

Нагороди

Примітки

  1. ↑ https://www.nae.edu/MembersSection/Directory20412/29808.aspx
  2. ↑ Carey, Charles W. (2002). American Inventors, Entrepreneurs, and Business Visionaries. New York: Infobase Pub. ISBN 0816068836. Процитовано 4 лютого 2015.
  3. ↑ а б в Edith Flanigen. National Inventors Hall of Fame. Архів оригіналу за листопад 29, 2014. Процитовано 4 лютого 2015.
  4. ↑ а б Orna, 2009, с. 53.
  5. ↑ а б в Engineering.com.
  6. ↑ Moriarty.
  7. ↑ а б в Lemelson-MIT, 2004.
  8. ↑ Miller, 2009.
  9. ↑ NIHF.
  10. ↑ US 3306922.
  11. ↑ InventorOfTheWeek.
  12. ↑ E. M. Flanigen, J. M. Bennett, R. W. Grose, J. P. Cohen, R. L. Patton, R. M. Kirchner, J. V. Smith (1978). Silicalite, a New Hydrophobic Crystalline Silica Molecular Sieve. Nature. 271: 512—516. doi:10.1038/271512a0.
  13. ↑ The Edith Flanigen Award 2014. Humbold University of Berlin. Процитовано 17 січня 2015.[недоступне посилання з серпня 2019]
  14. ↑ President Obama Presents the National Medals of Science & National Medals of Technology and Innovation. The White House. 20 листопада 2014. Процитовано 4 лютого 2015.
  15. ↑ Chemical Pioneer Award. American Institute of Chemists. Процитовано 30 листопада 2015.
  16. ↑ Marsh, 1992, с. 7.
  17. ↑ Jackson.

Список літератури

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едіт_Фланіген&oldid=34630055