Жан Александр Барре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Александр Барре
фр. Jean Alexandre Barré
Народився 25 травня 1880(1880-05-25)[1][2][3]
Chantenay-sur-Loired, Нант[4]
Помер 26 квітня 1967(1967-04-26) (86 років)
Страсбург
Країна  Франція
Діяльність лікар, невролог
Alma mater École de médecine de Nantesd
Факультет медицини, Парижd
Заклад Faculté de médecine de Strasbourgd
Членство Бельгійська королівська академія медицини
Паризька медична академія
Війна Перша світова війна
Нагороди
Воєнний хрест 1914–1918 Пам'ятна медаль Великої війни офіцер ордена Почесного легіону офіцер ордена Корони Knight Commander of the Order of Saint Sava медаль союзників 1914-1918

Жан Александр Барре (фр. Jean Alexandre Barré; 25 травня 1880(18800525), Нант — 26 квітня 1967, Страсбург) — французький невролог, відомий описом синдрому, названого на його та співавтора Жоржа Шарля Гієна.

Біографія

Він вивчав медицину в Нанті, після чого стажувався в Парижі у Жозефа Бабінскі і Ахілла Суке. У 1912 році йому присуджено докторський ступінь після захисту дисертації на тему «Остеоартропатія, пов'язана з tabes dorsalis (фр. Les osteo-arthropathies du tabès.)».

Під час Першої світової війни спочатку служив на фронті у підрозділу швидкої допомоги, потім був призначений до неврологічного підрозділу 6-ї армії, який очолював Жорж Шарль Гієн. Два лікарі незабаром подружилися і налагодили тривалу співпрацю, найвідомішим з яких став опис синдрому Гієна—Барре в 1916 році.

У 1919 році Барре призначено професором неврології в Страсбурзькому університеті у віці 39 років. Його особливий інтерес викликало дослідження вестибулярної функції та захворювання, з цим пов'язані. Він заснував часопис «Ревю отонейроофтальмології» (Revue d'oto-neuro-ofhtalmologie). Барре був прекрасним клініцистом і прискіпливим до обстеження. Багато неврологів з Франції та інших країн, яких він навчав, стали професорами.

У 1953 році, подорожуючи на конгрес до Лісабону, Барре зазнав інсульту, який залишив його паралізованим. Незважаючи на інвалідність, він все одно брав участь у багатьох наукових зборах.

Він опублікував понад 800 наукових праць.

У вільний час Барре насолоджувався класичною музикою, зокрема творами Джузеппе Верді. Перша його дружина, вправна піаністка, померла молодою. Обидві дочки отримали музичну освіту.

Епоніми в медицині

  • Синдром Гієна — Барре, іноді синдром Гієна — Барре — Штроля.
  • Знак Барре — клінічна ознака пірамідних порушень. Коли пацієнт, лежачи на животі, згинає коліна під прямим кутом, якщо є ураження пірамідного тракту, він не в змозі утримувати таке положення на боці ураження, зазвичай простягає ногу.
  • Тести Барре.
  • Синдром Барре-Ліу: задній шийний симпатичний синдром, що проявляється появою епізодів запаморочення, шуму у вухах, порушення зору[5][6].
  • Синдром Барре—Массона — доброякісна пухлина гломусного апарату шкіри.

Нагороди

Основні наукові твори

  • Des accidents oto-neuro-ophtalmologiques [Les troubles vestibulaires chez les traumatisés crâniens], [Extrait de la «Revue d'oto-neuro-ophtalmologie», octobre 1932], (S. l. , 1933). In-8°, p. 559—568 et 633—644.
  • Des Accidents tardifs oto-ophtalmologiques des traumatismes craniens, [Les Troubles vestibulaires chez les traumatisés craniens. (Etude basée sur 100 cas personnels) par M. J.-A. Barré et M. G. Greiner], [Extrait de la «Revue d'oto-neuro-ophtalmologie», octobre 1932], (S. l. , 1933). In-8°, paginé 559—568 et 633—644.
  • À propos de deux reprises évolutives de névraxite, par MM. J.-A. Barré et F. Coste, [Extrait de la Revue neurologique. T. 73. N° 11-12, 1941], Impr. de la Société française d'imprimerie et de librairie (Poitiers), 1942. In-8°, 2 p.
  • A propos de l'épilepsie, [Extrait de la «Revue neurologique», juin 1932], Société française d'imprimerie (Poitiers), 1932. In-8°, 4 p.
  • Artérite basse des vertébrales et syndrome vestibulo-spinal, [Extrait de la «Revue neurologique». N° 1, juillet 1931], Poitiers, Société française d'imprimerie , 1931. In-8°, 3 p.
  • Un cas de syndrome de Monbrun-Benisty (causalgie du moignon oculaire) guéri par gassérectomie, par MM. J. A. Barré et Marc Klein, [Extrait de «Revue d'oto-neuro-ophtalmologie», décembre 1933], (S. l. , 1934). In-8°, paginé 755—758.
  • Les Céphalées. Leur diagnostic étiologique [Leçon recueillie par M. L.-C. Liéou], Paris, Science médicale pratique(1928), In-fol. 7 p.
  • Considérations générales sur les examens vestibulaires. Où en sommes nous ? Que faut-il faire ?, [Extrait de la «Revue d'oto-neuro-ophtalmologie», novembre 1934], (S. l. , 1935). In-8°, paginé 641—647.
  • Considérations générales sur les zonas, [Extrait de «Revue d'oto-neuro-ophtalmologie», octobre 1933], (S. l. , 1934). In-8°, paginé 573—575.
  • Contribution à la dissociation anatomique et clinique des leuco-encéphalites subaiguës. Le type concentrique de Baló, par MM. J.-A. Barré et Ludo Van Bogaert, [Extrait de la «Revue neurologique», avril 1933], Poitiers, Société française d'imprimerie et de librairie , 1933. In-8°, 32 p.
  • Contribution à l'étude des réactions vestibulaires dans les tumeurs des hémisphères cérébelleux. Valeur des signes de la dysharmonie vestibulaire et du retournement du nystagmus, par MM. J.-A. Barré et M. Klein, [Extrait de la «Revue neurologique». Août 1931], Paris, Masson, (1931). In-8°, paginé 177—193.
  • Effets des injections hyper et hypotoniques sur la pression du L. C.-R. Influence dominante de la température des liquides injectés en petites quantités, par MM. J.-A. Barré et Klein, [Extrait de la «Revue neurologique», avril 1932], Poitiers, Société française d'imprimerie , 1932. In-8°, 11 p., fig.
  • Épilepsie auriculaire et rhumatisme d'origine probablement nerveuse centrale, par MM. J.-A. Barré, F. Coste et A. Monsaingeon, [Extrait de la Revue neurologique. N° 11-12, 1941], Poitiers, Impr. de la Société française d'imprimerie et de librairie , 1942. In-8°, 4 p.
  • Épilepsie et signes pyramidaux déficitaires, contribution au diagnostic positif de l'épilepsie, [Extrait de la «Presse médicale». N° 38, 15 août 1942], Paris, Impr. de la Cour d'appel, (1941). In-16, 10 p.
  • Épilepsie grave traitée chirurgicalement, guérison complète depuis 3 ans, par MM. J.-A. Barré, Clovis Vincent et Mlle Helle, [Extrait de la «Revue neurologique», janvier 1935], Paris, Masson , 1935. In-8°, 7 p.
  • Étude anatomo-clinique des troubles vestibulaires dans la syringobulbie, [Extrait de la «Revue neurologique». Décembre 1927], Paris, Masson, (1928). In-8°, paginé 586—621.

Примітки

  1. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  2. ↑ Bischoff G., Foessel G., Baechler C. Nouveau dictionnaire de biographie alsacienne / Fédération des sociétés d'histoire et d'archéologie d'Alsace — 1982. — 4434 с.
  3. ↑ Académie nationale de médecine
  4. ↑ http://www.armb.be/index.php?id=1677
  5. ↑ J. A. Barré: Un nouvel aspect neurologique de l'arthrite cervicale chronique: le syndrome cervicale sympathique postérior. Soc d'ONO Fr de Strasbourg; 1925. Sur un syndrome sympathique cervical postérieur et sa cause fréquente, l'arthrite cervicale. Revue neurologique, Paris, 1926, 1: 1246—1248. (фр.)
  6. ↑ Y. C. Liéou: Syndrome sympathique cervical postérieur et arthrite cervicale chronique de la colonne vertébrale cervicale. Étude clinique et radiologique. Thèse. Strasbourg, 1928. (фр.)

Джерела

  • Thiébaut F. J A Barré (1880—1967), J Neurol Sci, 1968, 6:381-2. (англ.)
  • Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms. Jean-Alexandre Barré [1] (англ.)


Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Наука
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан_Александр_Барре&oldid=31781185