Карамбола
| Карамбола | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Плоди Карамболи
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Averrhoa carambola L., 1753[1] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Карамбо́ла (лат. Averrhoa carambola) — дерево родини квасеницевих, зростає на Шрі-Ланці, в Індії та Індонезії, а нині також поширена в Південній та Південно-Східній Азії. Останнім часом акліматизована в Бразилії, Гані, Гвіані, Французькій Полінезії, США (в штатах Флорида, Гаваї), Ізраїлі.
Крона та стовбур
Карамбола має складне акацієвидне листя до 50 см завдовжки, рожеві квітки. Крона густа, дерево сягає в висоту 5 м. На відміну від більшості тропічних рослин, карамболі не потрібно багато світла. Дерево вологолюбне, може вирощуватися і в домашніх умовах.
Плоди
Плоди карамболи, також відомі як тропічні зірки або «старфрути», зазвичай жовтого або жовто-коричневого кольору. Цю назву карамбола отримала через те, що розрізана впоперек, вона нагадує зірки з 5 кінцями (іноді з 6 та навіть з 7). Плоди хрусткі, соковиті та бувають двох різновидів: кисло-солодкі та солодкі з масивними ребристими наростами. Вони є чудовим джерелом вітаміну С.
Використовують карамболь, переважно, для прикрашання коктейлів та верхньої частини десертів.
Протипоказання
Людям які хворіють на ентероколіт, гастрит або виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, особливо на гострій стадії, вживати карамболь не рекомендується через присутність щавлевої кислоти в значних концентраціях. У великих кількостях вживання цих фруктів може спровокувати розвиток ниркової патології або призвести до порушення сольового обміну в організмі.
