Клебанівка
| село Клебанівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Рада | Підволочиська селищна громада |
| Облікова картка | Клебанівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1463 |
| Населення | 508 |
| Територія | 2.469 км² |
| Густота населення | 205.75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47830 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°34′57″ пн. ш. 26°01′27″ сх. д. / 49.58250° пн. ш. 26.02417° сх. д.Координати: 49°34′57″ пн. ш. 26°01′27″ сх. д. / 49.58250° пн. ш. 26.02417° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Богданівка-Кам'янки |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47830, с.Клебанівка, вул.Шевченка,8 |
| Карта | |
  Клебанівка | |
 Клебанівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Клеба́нівка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді. Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на сході району.
До 2015 року було центром сільської ради, якій підпорядковувалося село Шевченкове. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.
Населення — 508 осіб (2001).
Історія
Перша писемна згадка — 1463.
У 1786 році містечко належало до Новосільської домінії,
від 1850 р. – до Збаразького повіту.
У період польського повстання 1830–1831 рр. на околиці Клебанівки у квітні 1831 р. кінний корпус ґенерала Дверницького здався австрійцям.[1]
Після скасування панщини (1848) Клебанівка втратила статус містечка.
Архівна світлина 1887-го року, зроблена в селі (Strój ludowy z gminy Klebanówka, powiat Zbaraż) спеціально для альбому, що показувати культурне розмаїття Східної Галичини. Альбом був виготовлений з нагоди візиту ерцгерцога Рудольфа до Тернополя та відвідання ним етнографічної виставки (1887).[2]
Землевласниками у селі були Адріан, Тадей та Ілля Федоровичі,[1] від 1917 р. до 1939 р. – ґрафи Тишкевичі.
Діяли «Просвіта», «Січ» й інші українські товариства.
Релігія
Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1898, мурована). Юрисдикція: Тернопільсько-Зборівська архиєпархія Перші згадки про парафію знаходимо в XIX столітті. Так Шематизм за 1861 рік згадує про дерев'яну церкву Покрови. Кам'яний храм звели в селі 1898 року, тоді ж його і освятили. Будівельниками були майстри з Греції, а жертводавцями — родина графа Тадея Федоровича (дружина графа пожертвувала кошти на Іконостас). Художники також були спроваджені з Греції. Перша писемна згадка про саму парафію є в шематизмі за 1882 рік. Весь час парафія належала до Української Греко-Католицької Церкви, як і сам храм, яким громада постійно користувалася, крім періоду підпілля (1946—1990 роки), коли офіційно приналежність була до УПЦ. Священики, які служили на парафії — о. Йосиф Дроздовський (Шематизм за 1882 рік), о. І.Іванчук — до 1901 року, о. Теофіль Копистянський — до 1946 року. 1990 — о. Зеновій Гончарик, о. Михайло Придатко, 1994—2005 — о. Богдан Боднар. В 1934 році відбулася візитація єпископа Івана Бучка.
Сьогодні адміністратором парафії є о. І. Яворський, який отримав призначення з 2006 року.
Пам'ятки
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1982), встановлено меморіальну таблицю на честь перебування у селі Івана Франка (1992).
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Відомі люди
Народилися
- Тадеуш Федорович[pl] (1907—2002) — польський католицький священник.
- Руслан Голембйовський (23 січня 1981 — 28 листопада 2014) —український військовик, сапер інженерно-саперної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве), похований 5 грудня у рідному селі.[3]
- громадський діяч М. Коваль,
- Мирослав Колодій — український релігійний діяч, священик УГКЦ.
Примітки
- ↑ а б Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ pauart.pl http://pauart.pl/app/artwork?id=55a945b10cf2c438d5213ee7. Процитовано 15 листопада 2021.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Голембйовський Руслан Михайлович // Книга пам'яті
Література
- В. Уніят. Клебанівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 1. — ISBN 966-528-199-2.
- Klebanówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 121. (пол.). — S. 121. (пол.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |