Чернилівка

село Чернилівка
	Церква Святого ДимитріяЦерква Святого Димитрія
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Підволочиська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040350220065495
Облікова картка	Чернилівка
Основні дані
Засноване	1581
Населення	508
Територія	1.433 км²
Густота населення	354.5 осіб/км²
Поштовий індекс	47853
Телефонний код	+380 3543
Географічні дані
Географічні координати	49°28′23″ пн. ш. 26°9′18″ сх. д. / 49.47306° пн. ш. 26.15500° сх. д.
Відстань до; районного центру	7 км
Найближча залізнична станція	Підволочиськ
Відстань до; залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, селище Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4
Карта
	Чернилівка
	Чернилівка
Мапа
	Чернилівка у Вікісховищі

Черни́лівка — село Тернопільського району Тернопільської області в Підволочиській селищній територіальній громаді. Розташоване на віддалі 7 км на південний схід від районного центру селища Підволочиська і віддалі 42 км на схід від обласного центру міста Тернополя. Межує з селами Мислова, Оріховець та Качанівка.

До 2015 року — центр сільради. Від вересня 2015 року ввійшло до складу Підволочиської селищної територіальної громади.

Населення — 497 осіб (2007).

Походження села і його назва

Село Чернилівка сягає своїми витоками ще в часи Руси-України або Галицько-Волинського князівства. Перша письмова згадка про село датується 1581 роком. У судових рукописах за 1696 рік село задокументоване під назвою Чернилівка (Czerniluwka), проте в пізніших документах, за 1732, 1759 і 1767 рр., воно позначене польською мовою як Чернишівка (Czerniszowka) або Чернишев (Czerniszew). У Йосифинській (1787 р.) і Францисканській (1819 р.) метриках село має назву Чернишівка. Проте в цих же метриках зазначено, що громада села називається Чернилівка (Czernieluwka і Czernielowka). Вочевидь, чернилівчани зберігали свою споконвічну назву, яку переказували з покоління в покоління українською мовою^[1].

До наших днів про походження назви села дійшло чимало місцевих переказів. Один із них виводить найменування від прізвища засновника чи власника села – Чернилева (або Чернильова), інший провадить аж до нащадків князя Данила Галицького – Левів (окрім двох відомих князів начебто був ще й Чорний Лев). Також громада пов’язує свою назву з "чорною" стежкою, в розумінні страшною, жахливою для ворогів, бо на ній місцеві мешканці робили засідки на татар. Старожили, бувало, оповідають про жіночий монастир, що нібито сотню літ тому стояв на сучасному церковному обійсті, і припускають походження назви села ще й від слова "черниця". Над Збручем виник населений пункт Оріховець, що згодом став містом, а на захід від нього на підвищеній місцевості міг бути розташований монастир з поселенням біля нього, яке розрослося до села під назвою Чернилівка. Такий монастир, ймовірно, міг бути розташованим на сучасному церковному подвірʼї, де сьогодні збудована сучасна церква св. Великомученика Дмитрія і давнє кладовище біля неї. Це місце дуже старовинне. Вже 250 років тому церковні документи не памʼятали часу заснування тоді ще деревʼяної церкви, яка стояла тут, вже була старою й потребувала ремонту. А образ на вівтарі і кивот у ній вже в цей час були дуже древніми^[1].

Географічне положення

Село Чернилівка розміщене на віддалі 7 км на південний схід від районного центру селища Підволочиська і на віддалі 42 км на схід від обласного центру міста Тернополя. На сході воно межує із селом Оріхівцем. На південний захід від Чернилівки розташоване село Качанівка, на південь — село Іванівка, на північний захід — село Мислова.

Через Чернилівку з північного заходу на південний схід пливе річка Сновида, основні джерела якої розташовані в полі, званому Під лісом (Криниця Безодня), і в селі Качанівці^[1].

Ґрунт — глибокий чорнозем, що лежить на глинистій і частково вапняковистій основі.

Територія має хвилясту горбисту поверхню, належить до Подільської височини. Найближча максимальна висота місцевості (335 метрів) лежить поза Чернилівкою, дещо на захід від невеликого лісу під назвою Корчі^[1].

Етнографічний регіон — Західне Поділля.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша писемна згадка — 1581.

1848 і 1855 у селі — епідемія холери.

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Восени 1944 року частину села спалив підрозділ НКДБ.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району^[3].

Релігія

Церква святого Димитрія (1904, мурована, розпис. Ф. Гриневич, ПЦУ та УГКЦ),

Пам'ятники

«Фігура» на честь скасування панщини (1898).
Пам’ятний хрест на місці спалення польського костелу під час Другої світової війни.
Пам'ятна насипна могила жертвам тоталітарного режиму (1990).
Пам'ятник захисникам України

Соціальна сфера

Діють сільський клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися

Ігор Яворський (1938-2013) — кандидат медичних наук, лікар-інфекціоніст вищої категорії;
Остап Яворський (нар. 1950) — доктор медичних наук, лікар-терапевт, педагог;
Вовна Іван Михайлович (1996—2021) — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[4].
Олег Лановий (нар. 1988) — український оперний співак;
Євген Лацік (нар. 1987) — український драматичний актор, педагог;
Борис Репка (нар. 1971) — український співак (ліричний тенор). Заслужений артист України;

Мікротопоніми

Байори – назва на позначення ставу (штучно утвореної водойми), розташованого на північний захід від села.
Біла Керниця – назва на позначення цілющого джерела на вапнякових ґрунтах у центральній частині села.
Величуків Млин – назва на позначення колишнього водяного млина у південно-східній частині села біля містка над річкою Сновида.
За Ровом – назва на позначення польової (орної) частини земельної ділянки, що простягається за ровом у північно-східній частині села.
Корчі – назва на позначення невеликої чагарникової місцевости на горбистій ділянці на початку села.
Криниця Безодня – назва на позначення джерела, з якого бере свій початок річка Сновида.
Місток – назва на позначення залізного підвісного моста над річкою Сновида у південно-західній частині села.
Могила – назва на позначення насипної пам’ятної могили захисникам України на церковному обійсті.
Мурованка – назва на позначення відрізка центральної дороги Підволочиськ-Скалат, що простягається обабіч села.
На Закінцю – назва на позначення кута, що охоплює кінець села.
Початок – назва на позначення ділянки, що охоплює початок села.
Ризи – назва на позначення польової (орної) частини земельної ділянки, розташованої за селом у північному напрямку за Корчами.
Ступник – назва на позначення пасовища між селами Чернилівка та Качанівка.
Ферма – назва на позначення приватного фермерського комплексу на початку села.
Фіґура – назва на позначення кам’яної фігури Пресвятої Богородиці на обійсті церкви Св. Дмитрія.
Хрест – назва на позначення березового пам’ятного хреста на місці спалення костелу під час Другої світової війни у центральній частині села.
Циганська Гора – назва на позначення пагорба на околиці села зі східного боку.
Чернилівська Гора – назва на позначення підвищеної ділянки рельєфу (пагорба) при в’їзді у село із західного напрямку.

Див. також

Чернелиця

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Яворський І. Чернилівка. Нариси з історії села. Львів: "КАМУЛА", 2003.
↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ ВОВНА Іван Михайлович. Тернопільщина (укр.). Процитовано 25 січня 2023.

Література

Дембіцький Д., Петраш Б., Уніят В. Чернилівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 158—159. — ISBN 978-966-457-246-7.
Пиндус Б., Яворський І. Чернилівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 592. — ISBN 978-966-528-279-2.
Чернилівка [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 542.
Пам'ятник захисникам України
Яворський І. Чернилівка. Нариси з історії села. — Львів, 2003.
Czerniszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 832. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б ^в ^г Яворський І. Чернилівка. Нариси з історії села. Львів: "КАМУЛА", 2003.

[2] Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[4] ВОВНА Іван Михайлович. Тернопільщина (укр.). Процитовано 25 січня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]