Книга рекордів України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:16, 30 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Книга рекордів України»
Емблема «Книги рекордів України»
Тип організація
Засновано 2002
Країна  Україна
Місце діяльності Україна Україна
Голова редакційної ради Олег Іваненко
Генеральний директор Ганна Крисюк
Директор Ігор Підчібій[1]
Штат працівників 8 осіб[1]
Вебсайт: record.org.ua

«Книга рекордів України» — проєкт та торгова марка, під якою фіксують рекорди та досягнення в Україні. Належить компанії ТОВ «Укрімідж».[2] Реєстрація рекордів здійснюється як на платній, так і на безоплатній основі.[3]

Проєкт є партнером міжнародної «Книги рекордів Гіннеса». Але, на відміну від останньої, «Книга рекордів України» не реєструє «дурних» та небезпечних рекордів.[4][3]

Всупереч назві, зареєстровані проєктом рекорди не видаються у формі книги.[4][3]

Історія

Проєкт було започатковано 2002 року, коли до Ігоря Підчібія звернувся Олексій Свистунов, власник «Книги рекордів Росії», із проханням допомогти зареєстувати рекорд із миття посуду.[5] Відтак, 2002 року Ігор Підчібій та його колеги зареєстрували авторське право на твір «Національний презентаційно-іміджевий проєкт „Книга рекордів України“»,[5][6] а 2004 року зареєстрували торгову марку «Книга рекордів України».[5][7]

Першим рекордом зареєстрованим «Книгою рекордів України» стало пошиття 10-метрового смокінга модельєром Михайлом Вороніним.[5] Станом на 2012 рік, проєкт зареєстрував уже понад 1500 рекордів, що були частково опубліковані на сайті проєкту.[4] Станом на 2018 рік — 20 тисяч.[3]

Початково проєкт виплачував гонорари для рекордсменів, однак згодом від цієї практики відмовились.[5]

Конкуренція з «Національним реєстром рекордів»

Появу у 2010 році «Національного реєстру рекордів України» колектив «Книги рекордів України» сприйняв як протизаконне копіювання власної діяльності та порушення своїх авторських прав.[8][9]

Примітки

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 2 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. а б в г Ірина Львова. Олег Іваненко, Голова наглядової ради національного проекту «Книга рекордів України»: — Градус унікальності — рекордний: «…Ми спроможні на надзвичайні досягнення…» [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Голос України, 30.12.2018.
  4. а б в Євгенія Ступ'як. Встановлю собі рекорд [Архівовано 2 квітня 2021 у Wayback Machine.] // report.if.ua, 13 вересня 2012.
  5. а б в г д Ольга Телипська. За рекорди гроші не платять. Історія «Книги рекордів України» [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Справжня Варта, 16 вересня 2013.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Предоставленные данные не претендуют на полноту, а лишь отображают «компетентность», нарушения законодательства и откровенную ложь т.н. «экспертов» «Клона» в угоду своим личным интересам [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.] // Книга рекордів України. (рос.)
  9. Предоставленные данные не претендуют на полноту, а лишь отображают «компетентность» т.н. «экспертов» «Клона» [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Книга рекордів України. (рос.)

Посилання