Копистин
| село Копистин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький |
| Рада | Хмельницька міська рада |
| Код КАТОТТГ | UA68040470130024089 |
| Основні дані | |
| Населення | 1270 |
| Площа | 2,323 км² |
| Густота населення | 546,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31345 |
| Телефонний код | +380 382 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°23′07″ пн. ш. 27°07′09″ сх. д. / 49.38528° пн. ш. 27.11917° сх. д.Координати: 49°23′07″ пн. ш. 27°07′09″ сх. д. / 49.38528° пн. ш. 27.11917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
284 м |
| Водойми | Південний Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3 |
| Карта | |
  Копистин | |
 Копистин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Копи́стин — село в Хмельницькому районі Хмельницької області. Населення становить 1270 осіб. Орган місцевого самоврядування — Хмельницька міська рада.
Історія
25 квітня 1442 р. польський король Владислав III Варненчик записав писарю Подільської землі Яну Домарату зі Шлядкова 50 гривень на пустці Копистин (Copestino) на ріці Бог (Boog) в Летичівському повіті Подільської землі.[1] [2]
Інфраструктура
- Три продуктових і один господарський магазин
- Будинок Культури
- Відділення пошти
- ФАП
- РАЙЗ
- Нафтобаза.
Також у селі є кілька авторозбірних станцій, які приваблюють до себе клієнтів з сусіднього міста Хмельницького.
Транспортне сполучення передбачає курсування шести рейсових автобусів і приміського електропотяга.
Галерея
-
Дорога в село -
В'їзд у село -
Головна вулиця села -
Вулиця Соборна -
Храм в Копистині -
Пам'ятний монумент на честь воїнів-односельців -
Приміщення сільської ради та поштового відділення -
Вулиця Соборна -
Будинок культури -
Головна вулиця села, вид на захід
.jpg)
Посилання
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ https://www.pslava.info/XmelnyckyjRn_KopystynS,272719.html
- ↑ Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 258].