Лінгаджатська угода
| Лінгаджатська угода | |
|---|---|
| Тип | міжнародний договір |
| Підписано | 15 листопада 1946 року |
| Місце | Лінгаджаті |
| Чинність | 15 листопада 1946 року |
| Умови | Визнання Нідерландами незалежності Республіки Індонезія; у подальшому — створення Сполучених Штатів Індонезії в унії з Нідерландами |
| Закінчився | 20 липня 1947 року |
| Сторони |
 Нідерланди Індонезія |
| Сайт | Текст угоди англійською |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Лінгаджатська угода (індонез. Perundingan Linggadjati, Perundingan Linggajati, нід. Overeenkomst van Linggadjati) — угода, підписана 15 листопада 1946 року в селі Лінгаджаті біля Чиребона (у зв'язку з чим її також називають «Чиребонською угодою») між представниками голландської адміністрації та самопроголошеної Республіки Індонезія.
Передумови
Навесні 1942 року Нідерландська Ост-Індія була захоплена Японією. Під час японської окупації індонезійські націоналісти за рахунок співпраці з японською окупаційною владою зуміли закласти основи майбутньої незалежної держави, й після капітуляції Японії, поки нідерландська адміністрація ще не повернулась, 17 серпня 1945 року було проголошено незалежність Індонезії. Після повернення нідерландська влада спробувала відновити довоєнний статус-кво, й почалась війна за незалежність Індонезії. Нідерланди були послаблені Другою світовою війною, й у жовтні 1946 року запропонували укласти перемир'я. Індонезійська сторона пристала на пропозицію про припинення вогню, і 11-12 листопада представники Індонезії й Нідерландів провели перемовини у селі Лінгаджаті на острові Ява, підсумком яких і стала Угода.
Умови
За умовами угоди Нідерланди визнавали владу Республіки Індонезія над островами Ява, Суматра і Мадура. Республіка мала увійти як складова частина до майбутньої держави «Сполучені Штати Індонезії», проголошення якої призначалось на 1 січня 1949 року, а сама та держава мала увійти до унії з Нідерландами, Суринамом і Нідерландськими Антильськими островами. Очолити унію мала королева Нідерландів.
Наслідки
25 березня 1947 року Палата представників нідерландського парламенту ратифікувала угоду в урізаному вигляді, що було відкинуто індонезійською стороною. Подальші суперечності призвели до того, що 20 липня 1947 року угоду було розірвано індонезійською стороною в односторонньому порядку.
Джерела
- Ricklefs, M. C. (1993) [1981]. A History of Modern Indonesia Since c. 1300 (вид. 2nd). London: Macmillan. с. 224—225. ISBN 978-0-333-57689-2.
- Текст Лінгаджатської угоди (англ.)