Максимчук Валентин Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Максимчук Валентин Юхимович
Народився 26 грудня 1950(1950-12-26) (73 роки)
с. Білівці Хотинського району Чернівецької області
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність геофізик
Alma mater ІФНТУНГ
Галузь геофізика
Заклад Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України
Посада директор
Вчене звання професор, академік УНГА член-кореспондент НАН України
Науковий ступінь доктор наук
Відомий завдяки: динамічна магнітометрія
Карпатський геодинамічний полігон
дослідження Антарктики
Діти син, донька, онуки (3)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки — 2015

Валентин Юхимович Максимчук (26 грудня 1950) — доктор фізико-математичних наук, професор, дійсний член (академік) Української нафтогазової академії, Почесний розвідник надр. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Життєпис

Народився 26 грудня 1950 року в с. Білівці Хотинського району Чернівецької області.

Закінчив Білівецьку середню школу.

Вступив до Івано-Франківського інституту нафти та газу, який закінчив 1973 року за спеціальністю «Геофізичні методи пошуків та розвідки корисних копалин».

Трудову діяльність розпочав у Львівському філіалі математичної фізики Інституту математики АН УРСР.

Без відриву від виробництва, з 1978 по 1982 рік, навчався в аспірантурі Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль АН СРСР (ІЗМІРАН)[ru].

1983 захистив кандидатську дисертацію.

1997 захистив докторську дисертацію в Інституті геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України .

Учене звання професора кафедри польової нафтогазової геофізики присвоєно 2006 року.

З 2003 року — очолює Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України.

Наукові пріоритети

  • Вивчення глибинної будови літосфери методами геофізики з метою пошуку корисних копалин
  • Розробка теорії, методики, апаратури для забезпечення геофізичних досліджень
  • Вивчення і прогнозування сейсмічної небезпеки та інших небезпечних природних явищ

Досягнення

Світового рівня:

  • На основі вивчення вікових варіацій геомагнітного поля виявив регіональні аномалії вікового ходу та дослідив їхню природу. Отримані результати розширили існуючі уявлення про спектр варіацій магнітного поля Землі.
  • Уперше обґрунтував методичні принципи використання часових змін магнітного поля для виявлення активних тектонічних розломів та розробив на цій основі новий геомагнітний метод — динамічну магнітометрію.
  • За безпосередньою участю В. Ю. Максимчука в Закарпатській сейсмоактивній зоні створено мережу геофізичних станцій для вивчення провісників землетрусів, що дозволило отримати важливі наукові дані про сейсмотектонічні процеси у Карпатах.
  • Досліджуючи Антарктики, став ініціатором та організатором тектономагнітного дослідження на західному узбережжі Антарктичного півострова, що дозволили отримати нові дані про сучасну геодинаміку земної кори в районі Антарктичного півострова.

Праці

Автор близько 250 наукових праць, серед них 4 монографії, 1 підручник та 3 патенти.

Нагороди

Педагогічна та наукова діяльність

Викладає та керує дипломними проектами в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти та газу.

Член спеціалізованих наукових рад при Інституті геофізики імені С. І. Субботіна НАН України та Івано-Франківському національному технічному університеті нафти та газу.

Член редколегії низки наукових журналів.

Сім'я

Дружина, син та донька, троє онуків.

Примітки

  1. Указ Президента України від 7 квітня 2008 року № 305/2008 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня геолога»
  2. Указ Президента України від 11 жовтня 2016 року № 440/2016 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2015 року»

Посилання

  1. Максимчук Валентин Юхимович. http://www.logos-ukraine.com.ua/. Видавництво «Логос Україна». Процитовано 23 березня 2016.
  2. Максимчук Валентин Юхимович. http://www.nas.gov.ua/. НАН України. Процитовано 23 березня 2016.[недоступне посилання з липня 2019]