Нація прозаку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нація прозаку
англ. Prozac Nation
Жанр драматичний фільм[1][2]
Режисер Erik Skjoldbjærgd[1]
Сценарист Elizabeth Wurtzeld і Frank Deasyd
На основі Prozac Nationd
У головних
ролях
Крістіна Річчі[2], Джессіка Ленґ, Мішель Вільямс[3][2], Джейсон Біґґз[3][2], Енн Хеч[3][2], Jesse Mossd, Джонатан Ріс-Маєрс, Лу Рід і Nicholas Campbelld
Оператор Erling Thurmann-Andersend
Композитор Nathan Larsond
Кінокомпанія Miramax Films
Дистриб'ютор Miramax Films і Netflix
Тривалість 99 хв.
Мова англійська
Країна  Німеччина
 США
IMDb ID 0236640
miramax.com/prozacnation/

Нація прозаку (англ. Prozac Nation) — художній фільм 2001 року. Заснований на однойменній автобіографії журналістки Елізабет Вурцель[en], в якій описано досвід боротьби Елізабет з атиповою депресією. Назва є відсиланням до «Прозаку», торгової марки приписаного їй антидепресанту.

Сюжет

Героїня фільму — Елізабет «Ліззі», юна, обнадійлива журналістка, музична критикиня, страждає від сильної депресії, можливо, пов'язаної з розлученням батьків, які розійшлися, коли Ліззі було два роки. Навчання в Гарварді, вечірки, зловживання алкоголем і наркотиками, безладне статеве життя лише погіршують її стан. У підсумку після страшного нервового зриву їй приписують прозак, і цей препарат, хоча позірно, повертає її до життя.

Ліззі пише статтю для музичної рубрики в Гарвардській газеті. За цю статтю їй вручають премію «Роллінг Стоун», але через деякий час Ліззі вже не може писати, застрягши в порочному колі зловживання психоактивними речовинами та алкоголем.

Багатонадійна літературна кар'єра Ліззі, як і її психічне і фізичне здоров'я, перебуває під загрозою. Її мати відправляє дівчину на дороге психіатричне лікування. Після тривалого періоду реабілітації, під впливом ліків, і спроби суїциду, Ліззі стабілізується і починає пристосовуватися до життя такою, яка вона є насправді.

В ролях

Актор Роль
Крістіна Річчі Елізабет Вурцель Елізабет Вурцель
Джейсон Біггс Рейф Рейф
Енн Гейч Стерлінг доктор Стерлінг
Мішель Вільямс Рубі Рубі
Джонатан Ріс-Маєрс Ноа Ноа
Джессіка Ленґ Вурцель міссіс Вурцель
Джессі Мосс[ru] Сем Сем
Ніколас Кемпбелл[en] Дональд Дональд
Лу Рід камео

Випуск

Світова прем'єра фільму відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто 8 вересня 2001 року; права на розповсюдження придбала компанія Miramax Films[4].

Фільм випущено в Норвегії, в серпні 2003 року, але на американському ринку вийшов на національному рівні. Прем'єра на каналі Starz відбулася в березні 2005 року, і того ж літа фільм випущено на DVD.

Френк Дізі[en], співавтор сценарію, поділився своєю думкою з The Guardian про те, що Miramax не випустила фільм: «Це правдивий опис депресії. І я думаю, що причина, з якої Miramax так вчинили, полягає в тому, що у фільму немає традиційної драматичної структури. Подивіться на книгу: Елізабет цілком ясно, що Прозак допоміг їй, але в читачів залишається дилема, бо, можливо, вона більше не знає, хто вона. Людям, які пережили депресію, подобається цей аспект фільму, але багатьом це не подобається, наприклад, Miramax.[5]»

Критика

Фільм отримав переважно негативні відгуки критиків.

На сайті Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 28 %, на основі 25 рецензій, із середньою оцінкою 4,6 з 10[6].

Саундтрек

Список пісень, які прозвучали, згідно з кінцевими титрами:

  1. «The Promise» — Брюс Спрінгстін
  2. «Mystery Achievement» — The Pretenders
  3. «I Will Dare» — The Replacements[en]
  4. «Perfect Day» — Лу Рід
  5. «Sweet Jane» — Лу Рід
  6. «Keep the Promise» — The Pontiac Brothers[en]
  7. «Ivory Tower» — The Long Ryders[en]
  8. «Who Is Who» — Adolescents[en]
  9. «The Real West» — Thin White Rope[en]
  10. «Das Testament des Dr. Mabuse» — Propaganda[ru]

Примітки

  1. а б http://www.imdb.com/title/tt0236640/
  2. а б в г д http://www.adorocinema.com/filmes/filme-28796/
  3. а б в http://stopklatka.pl/film/pokolenie-p
  4. Vinciguerra, Thomas (9 листопада 2003). For Author of 'Prozac Nation,' Delayed Film Is a Downer. The New York Times. 0362-4331. Процитовано 24 травня 2019.
  5. Harris, John (17 липня 2004). Release me. The Observer. 0029-7712. Процитовано 24 травня 2019.
  6. Prozac Nation (2001) (англ.). Процитовано 24 травня 2019.

Посилання