Ніколаєвський Борис Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколаєвський Борис Іванович
Николае́вский Бори́с Ива́нович
Народився 8 (20) жовтня 1887 або 1888[1][2]
Белебей, Уфимська губернія, Російська імперія
Помер 22 лютого 1966(1966-02-22) або 1966[1][2]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Підданство Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність революційний діяч, історик
Знання мов російська[3]
Членство Всеросійський центральний виконавчий комітет
Партія РСДРП
У шлюбі з Ганна Михайлівна Бургінаd

Ніколає́вський Бори́с Іва́нович — російський революціонер, політичний діяч, учений-історик.

Життєпис

Син священика. Навчався у гімназії, спочатку у Самарі, потім в Уфі.

Революційна діяльність

Вперше заарештований ще гімназистом, 1904 року, за приналежність до молодіжного революційного гуртка. Притягнений до суду за зберігання та поширення нелегальної соціал-демократичної літератури. Перебував у в'язниці близько шести місяців.

У 1903—1906 роках належав до більшовицької частини РСДРП, потому — перейшов у табір меншовиків.

Загалом до 1917 року арештовувався 8 разів на короткі строки.

Займався революційною пропагандистською та організаційною діяльністю в Уфі, Самарі, Омську, Баку, Петербурзі, Катеринославі.

На емігрвції

На обіді на честь Міжнародного інституту соціальної історії з нагоди офіційного відкриття інституту 11 березня 1937 р. Ніколаєвський — стоїть другий зліва. Готель Вікторія, Амстердам

Примітки

Джерела

  • Фельштинский Ю. Г., Чернявский Г. И. Через века и страны. Б. И. Николаевский. Судьба меньшевика, историка, советолога, главного свидетеля эпохальных изменений в жизни России первой половины XX века.— М.: Центрполиграф, 2012.— 543 с. ISBN 978-5-227-03424-3

Посилання