Речмедін Валентин Остапович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:05, 16 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кириличні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Речмедін Валентин Остапович
Народився 12 лютого 1916(1916-02-12)
Андрушівка, Погребищенський район, Україна
Помер 6 червня 1986(1986-06-06) (70 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність журналіст, літературний критик, письменник
Мова творів українська
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоної Зірки

Валенти́н Оста́пович Речме́дін (1916, Андрушівка, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія, нині Вінницька область — 1986, Київ, Україна), письменник і журналіст родом з Вінниччини, нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями. Брат журналіста Леоніда Речмедіна та фізико-географа Івана Речмедіна.

Під час Другої світової війни працював у редакції «Радянської України», по війні заступник редактора «Літературної газети», довголітній редактор газети «Культура і життя», член редакції журналу «Вітчизна». Працює переважно в прозі: повість «На верховині» (1951). роман «Коли закипала кров» (1958), збірка оповідань «Вітер з берегів юності», «Відчинив у світ я двері» (1960), романи «Весняні грози» (1961), «Романтична історія» (1962), «Ходімо зі мною, сину!» (1965), історична повість «Дівчина в терновому вінку» (1967).

Література