Сапронов Сергій Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:49, 10 червня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Сапронов
Особисті дані
Повне ім'я Сапронов Сергій
Валентинович
Народження 21 жовтня 1961(1961-10-21) (62 роки)
  Чернігів, СРСР
Зріст 168 см
Вага 66 кг
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979—1984 СРСР «Десна» 180 (1)
1985 СРСР СКА К 28 (0)
1986 СРСР «Нива» Вн 29 (0)
1987—1992 СРСР / Україна «Десна» 206 (6)
1992 Україна «Верес» 6 (0)
1992—1995 Україна «Нива» Вн 76 (0)
1995 Україна «Зірка-НІБАС» 2 (0)
1995—1996 Україна «Буковина» 26 (0)
1996—2000 Україна «Десна» 79 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2008—2012 Україна «Легенда»
2013—2015 Україна Україна (WU-15)
2014 Україна «Легенда»
2015— Україна Україна (WU-17)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 квітня 2015.

** Тільки на посаді головного тренера.

Сергі́й Валенти́нович Сапро́нов (нар. 21 жовтня 1961, Чернігів, СРСР) — радянський та український футболіст, відомий завдяки виступам у складі чернігівської «Десни», вінницької «Ниви» та низки інших українських клубів. Після завершення активних виступів перейшов до тренерської діяльності. Очолював жіночий футбольний клуб «Легенда» та жіночі юнацькі збірні України різних віків.

Життєпис

Сергій Сапронов народився у Чернігові. У віці 18 років почав виступати за місцеву «Десну», у складі якої провів 6 сезонів, виборовши «срібло» чемпіонату УРСР 1982. У 1985 році опинився у розташуванні київського СКА, де відіграв один сезон та перейшов до лав вінницької «Ниви». У 1987 році Сапронов повернувся до Чернігова, де одразу ж став одним з системоутворюючих футболістів «Десни», цементуючи оборону клубу.

У 1992 році Сергій Сапронов отримав цікаву пропозицію від рівненського «Вереса», який щойно здобув путівку до вищої ліги чемпіонату України, однак у Рівному надовго не затримався і вже за два місяці опинився у знайомій йому вінницькій «Ниві», що саме боролася за підвищення у класі. Разом з командою Сапронов виборов «золото» першої ліги та право змагатися у наступному сезоні з найсильнішими командами країни.

Навесні 1995 року Сапронов перейшов до лав «Зірки-НІБАС», однак провів у складі кіровоградського клубу лише дві гри, розпочавши наступний чемпіонат вже у чернівецькій «Буковині». Зрештою, напередодні сезону 1996/97 захисник повернувся до рідної «Десни», де й завершив кар'єру чотири роки потому.

Після завершення активних виступів Сергій Сапронов певний час працював помічником головного тренера чернігівської «Десни», а з 2002 по 2005 рік очолював аматорський футбольний клуб «Ніжин». Протягом 2005–2007 років працював тренером-викладачем СДЮШОР ФСТ «Спартак», очолюючи групу дівчат-футболісток. У 2008 році був призначений на посаду головного тренера жіночого футбольного клубу «Легенда». Двічі поспіль здобував з клубом золоті медалі чемпіонату України (2009, 2010) та двічі привозив до Чернігова «срібло». У 2009 році футболістки «Легенди» зробили «золотий дубль», додавши до чемпіонства ще й Кубок України. Через невдалий старт команди у чемпіонаті 2012 року Сергія Сапронова було звільнено з посади головного тренера «Легенди» за власним бажанням[1], після чого він повернувся до роботи тренером у ФСТ «Спартак».

У 2013 році Сапронов очолив юнацьку жіночу збірну України (U-15), а наступного року знову повернувся до роботи з чернігівською «Легендою». Втім, друга спроба виявилася не надто вдалою — чернігівські футболістки здобули всього лиш «бронзу» національного чемпіонату та поступилися у фіналі Кубка харківському «Житлобуду-1». Втім, завдяки успішній роботі зі збірною Сергій Сапронов за підсумками сезону потрапив до списку претендентів на звання найкращого тренера у жіночому футболі України[2].

На початку 2015 року Сергій Сапронов залишив посаду керманича чернігівської «Легенди», поступившись місцем на тренерському містку Володимиру Кулику[3], а 17 квітня 2015 року на засіданні Виконкому ФФУ його було затверджено головним тренером жіночої юнацької збірної України, складеної з футболісток віком до 17 років[4].

Досягнення

Здобутки гравця
Тренерські досягнення

Примітки

  1. ↑ Возродить «Легенду»? (рос.) . «Портал Чернигова». Процитовано 22 квітня 2015.
  2. ↑ В женском футболе определят лучших игроков 2014 года (рос.) . «Женский футбол Украины». Процитовано 22 квітня 2015.
  3. ↑ Легенду возглавил новый тренер (рос.) . «Женский футбол Украины». Процитовано 21 квітня 2015.
  4. ↑ Исполком ФФУ утвердил тренеров женских национальных сборных (рос.) . «Женский футбол Украины». Процитовано 21 квітня 2015.

Посилання

ЖФК «Легенда» – Тренери

Ющенко (1987–1998) · Литвин (1997) · Пісковець (1999) · Умен (1999–2001) · Литвин (2002–2003) · Умен (2004–2006) · Пісковець (2007) · Жилін (2007) · Третьяковв. о. (2007) · Сапронов (2008–2012) · Кулик (2012–2013) · Сапронов (2014) · Грузновв. о. (2014) · Кулик (2015–2018)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сапронов_Сергій_Валентинович&oldid=25389667