Верес (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
РНК «Верес»
Повна назва Публічне акціонерне товариство
Рівненський народний клуб «Верес»[1]
Прізвисько червоно-чорні, народні, вовки
Коротка назва «Верес»
Засновано 1957, 2015
Розформовано 2011
Населений пункт Рівне, Україна
Стадіон «Авангард», Рівне
Вміщує 7122
Президент Україна Іван Надєїн
Головний тренер Україна Олег Шандрук
Ліга Прем'єр-ліга
2023/24 13-е місце
Вебсайт nkveres.com
Домашня
Виїзна
Запасна
Поточний сезон

«Ве́рес» — український футбольний клуб, який представляє місто Рівне. Створений 1957 року. Виступає в українській Прем'єр-лізі. Учасник вищої ліги України в сезонах 1992/93 — 1994/95, 2017/18 і з 2021/22. Півфіналіст Кубка України 1993/94. У 2000-х роках грав у другій лізі, 29 квітня 2011 року втратив професіональний статус[2]. Улітку 2015 року клуб було відновлено. У сезоні 2024/25 грає в українській Прем'єр-лізі.

Домашній стадіон: «Авангард», вміщує 7122 глядача. Кольори форми: червоно-чорна і чорно-біла.

Історія

[ред. | ред. код]

Колишні назви

[ред. | ред. код]
  • «Колгоспник» — 19571966.
  • «Горинь» — 19671971.
  • «Авангард» — 19721990.
  • «Верес» — з 1991 року.

СРСР: 1957—1991

[ред. | ред. код]

Команда в Рівному була заснована 1957 року під назвою «Колгоспник». Серед команд майстрів СРСР рівняни дебютували в сезоні 1958 року в класі «Б». У своєму дебютному чемпіонаті «Колгоспник» посів 14-те місце серед 16-ти клубів третьої зони. Всього у класі «Б» команда відіграла 13 сезонів (446 матчі, 149 перемоги, 132 нічиїх і 165 поразок, різниця м'ячів — 515—537). Особливих успіхів за цей час футболісти з Рівного не досягали. Найкращим результатом є 7 місце, здобуте двічі поспіль — у сезонах 1968-го та 1969-го років.

Після реорганізації чемпіонату СРСР в 1971 році «Горинь», яка через рік змінила назву на «Авангард», отримала право грати в українській зоні другої ліги, де й виступала до самого розпаду СРСР. У прем'єрному сезоні команда посіла останнє — 26-те місце у таблиці. Починаючи з кінця 70-х років «Авангард» почав прогресувати, а у 1981 році, під керівництвом відомих у минулому гравців київського «Динамо» Віктора Матвієнка та Володимира Трошкіна, до команди вперше прийшов серйозний успіх — третє місце у турнірі, і бронзові медалі другої ліги. За дев'ять років «Авангарду» вдалося повторити це досягнення. У тому пам'ятному для рівненського футболу сезоні 1990 року команду очолював Роман Покора. Всього в українській зоні другої ліги команда провела 21 сезон (922 гри, 346 перемог, 249 нічиїх, 327 поразок, різниця м'ячів — 964—950).

Незалежна Україна, з 1991

[ред. | ред. код]

Успіхи у вищій лізі: 1991—1997

[ред. | ред. код]

Після здобуття Україною незалежності «Верес» потрапив до першої української ліги. Посівши перше місце у своїй групі в стартовому чемпіонаті (1992 р.), команда вже в наступному сезоні вперше дебютувала у вищій лізі чемпіонату України. Сезон 1992/93 рр. «Верес» закінчив на останньому місці, і врятувався від пониження в класі лише завдяки розширенню вищої ліги. Наступний чемпіонат (1993/94 рр.) став одним з найпам'ятніших в історії команди. Саме тоді «Верес» запам'ятався усій Україні своїми яскравими перемогами над «Дніпром» (2:1), «Металістом» (4:0), «Шахтарем» (2:0), проходом за підсумками двох матчів київського «Динамо» в розіграші Кубка України (0:0 — в Рівному,1:1 — у Києві). Після першого кола рівняни посідали почесне 4-те місце, але після зимової перерви здали свої позиції, і завершили чемпіонат дванадцятими. Тоді ж «Верес» досягнув найбільшого успіху і в Кубку України — дійшов до півфіналу, поступившись там сімферопольській «Таврії» — 0:2, 0:0. На жаль, це були останні серйозні досягнення «Вереса».

Скрутні часи і розформування клубу: 1997—2011

[ред. | ред. код]

Після яскравого піднесення на вершину, почалося не менш стрімке падіння донизу. У сезоні 1994/95 рр. рівняни розпрощалися з вищою лігою. Не довго (лише два сезони) футболісти «Вереса» протрималися і у першій лізі. Починаючи з чемпіонату 1997/98 рр., і по сезон 2010/11 «Верес» з перемінним успіхом представляв Рівненську область у другій лізі українського футболу. 29 квітня 2011 року через скрутне фінансове становище та відсутність допомоги з боку місцевого бізнесу та влади «Верес» припинив участь у змаганнях другої ліги та втратив професіональний статус[2].

Нова історія: 2015 — н.ч.

[ред. | ред. код]

2015 року з ініціативи нового президента Рівненської обласної федерації футболу Олексія Хахльова було ініційовано відродження ФК «Верес». Клуб створювався за західноєвропейськими зразками — тобто, з клубним членством, спільним фінансуванням клубу його членами[3]. 18 червня 2015 року Виконком ФФУ одноголосним рішенням допустив «Верес» до участі у другій лізі на наступний сезон[4], хоча за регламентом ПФЛ команда мала спочатку пограти на рівні першості України серед аматорів[5][6]. На той момент, згідно з інформацією офіційного сайту ФК «Верес», його членами вже були 1113 осіб. Проводився селекційний збір під керівництвом місцевого тренера Миколи Філіна[7].

Станом на 2016 рік генеральним директором працював Ігор Дедишин (колишній гендиректор львівських «Карпат»[8]), більшістю акцій клубу володів Львівський холодокомбінат (власник — Богдан Копитко[9]), а команда мала «Лімо» за титульного спонсора.

2017 року титульним спонсором стала будівельна корпорація «Global Development». У попередніх роках ці фірми були спонсорами «Карпат».

У 2017 році «Верес» вийшов до УПЛ. Свої домашні матчі проводив на стадіоні «Арена Львів» у Львові, оскільки домашній стадіон «Авангард» у Рівному потребував капітального ремонту. 10 вересня 2017 року «Верес» здобув найбільшу свою виїзну перемогу в прем'єр-лізі з рахунком 6:1 над львівськими «Карпатами»[10]. 22 квітня 2018 року «Верес» зазнав найбільшої поразки в сезоні від «Динамо Київ» програвши з рахунком 1:4. Сезон 2017/18 «Верес» закінчив на шостій сходинці.

21 травня 2018 року президент «Вереса» Богдан Копитко на офіційному сайті клубу заявив наступне:

"Було прийняте спільне рішення про повернення Народного клубу «Верес» до Рівного. Нинішня команда, яка має право виступу в Українській Прем'єр-лізі, буде перейменована у Футбольний клуб «Львів».

Таким чином відбулася "реорганізація" двох клубів і рівняни опустилися до Другої ліги. У свою чергу місце «Вереса» в УПЛ посів ФК «Львів».

У сезоні 2018/19 рівняни фінішували на 5 місці у групі А Другої ліги. Після завершення чемпіонату на пост головного тренера «Вереса» був запрошений Юрій Вірт. Під його керівництвом команда зуміла у наступному чемпіонаті пробитися до Першої ліги.

У сезоні 2020/21 рівняни впевнено виграли золоті нагороди Першої ліги і здобули право у сезоні 2021/22 виступати в найсильнішому дивізіоні країни ― УПЛ. Утім, через збройну агресію Росії чемпіонат України припинився достроково. У 18-ти матчах рівняни здобули 6 перемог, 5 нічиїх та 7 разів поступилися.

Наступний чемпіонат склався для «Вереса» вкрай невдало. Команда не зуміла напряму зберегти прописку в УПЛ, посівши 13 місце в турнірній таблиці. Лише в стикових іграх за право залишитися в еліті українського футболу рівняни виконали завдання-мінімум на сезон 2022/23, коли за сумою двох матчів підопічні Юрія Вірта здолали запорізький «Металург» - 0:1, 6:1. Після перемоги над запоріжцями головний тренер рівнян подав у відставку, а через два дні команді представили нового наставника Сергія Лавриненка.

Під керівництвом Сергія Лавриненка рівняни зіграли в чемпіонаті 16 матчів, у яких лише у двох святкували перемогу, 6 разів зіграли унічию та 8 разів поступилися. 12 грудня 2023 року наставника «Вереса» звільнили наглядовою радою через погані результати команди у сезоні 23/24 Новим тренером рівнян став Олег Шандрук, який вдруге в кар'єрі очолив клуб.

Емблема команди:

У 2015 році клуб представив новий логотип, під яким команда виступає у всіх змаганнях починаючи з сезону 2015/2016.

Форма команди

[ред. | ред. код]
Домашня
Виїзна
Воротарська
Роки Виробник форми
2015-2018 Іспанія Joma
2016-2017 Іспанія Kelme[11]
2018-2019 Італія Legea
2019-2020 США Nike
2021 - н.ч. Іспанія Kelme

Спонсори

[ред. | ред. код]
Роки Спонсор
2015-2018 Україна «Лімо»
2018- Україна «Autoplus»
2021-2022 Україна «Parimatch»

Бюджет клубу в сезоні 2018/19 складав 4,5-5 млн грн., у сезоні 2019/20 — 12 млн грн., у сезоні 2020/21 — 28 млн грн. (з них 14 млн — видатки на заробітну плату)[12].

Уболівальники

[ред. | ред. код]
Докладніше: Волинське дербі

Ультрас «Вереса» збираються на стадіоні «Авангард» на 19-му секторі[13]. Найпринциповіший суперник — «Волинь» (Луцьк), протистояння з якою називають «Волинським дербі». Також неприязно фанати «Вереса» ставляться до фанатів київського «Арсенала» та тернопільської «Ниви»[14]. Товаришують із фанатами київського «Динамо» та «Дніпра».

Склад команди

[ред. | ред. код]
Станом на 9 вересня 2024 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Україна Вадим Ющишин
2 ЗХ Україна Максим Сміян
3 ЗХ Україна Семен Вовченко
6 ПЗ Грузія Георгій Куція
7 НП Україна Руслан Степанюк (віце-капітан)
8 НП Україна Дмитро Годя
9 ЗХ Україна Євгеній Морозко
10 ПЗ Україна Дмитро Кльоц
11 ПЗ Україна Віталій Дахновський
15 ПЗ Україна Роман Ковалюк
17 ЗХ Україна Михайло Протасевич
20 ПЗ Бразилія Яго
23 ВР Молдова Андрій Кожухар
Поз. Нац. Гравець
29 ПЗ Україна Валерій Кучеров
33 ЗХ Україна Роман Гончаренко
47 ВР Україна Богдан Когут (капітан)
57 ЗХ Україна Олександр Мельник
71 ЗХ Україна Василь Гакман
77 ПЗ Україна Владислав Шарай
87 НП Чорногорія Марко Мрвальєвич
89 НП Україна Микола Гайдучик
90 ПЗ Камерун Самуель Нонго
91 ПЗ Україна Денис Світюха
95 ЗХ Україна Євгеній Шевченко
99 ПЗ Бразилія Луан Кампуш

Юнацький склад (U-19)​

[ред. | ред. код]
Станом на 9 вересня 2024 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
Поз. Нац. Гравець
ВР Україна Максим Гнатів
78 ВР Україна Михайло Кулик
ВР Україна Арсен Хабло
ВР Україна Богдан Яцеленко
ЗХ Україна Павло Багрій
ЗХ Україна Дмитрій Бокій
ЗХ Україна Микола Гаврилюк
ЗХ Україна Назар Гладиш
ЗХ Україна Арсеній Данніков
ЗХ Україна Нікіта Івасюк
ЗХ Україна Андрій Кусий
ЗХ Україна Віталій Лапко
ЗХ Україна Володимир Паращук
Поз. Нац. Гравець
ЗХ Україна Іван Середюк
44 ЗХ Україна Даниїл Чечер
22 ПЗ Україна Ростислав Баран
42 ПЗ Україна Владислав Волчков
ПЗ Україна Ігор Вороб'як
24 ПЗ Україна Орест Лепський
ПЗ Україна Сергій Носовський
ПЗ Україна Артем Олексенко
ПЗ Україна Владислав Петров
ПЗ Україна Теймур Халілов
ПЗ Україна Микита Юдін
НП Україна Ренат Дубовик

Тренерський штаб

[ред. | ред. код]
Посада Ім'я
Головний тренер Україна Олег Шандрук
Тренер воротарів Україна Юрій Кособуцький
Тренер-аналітик Україна Дмитро Кучма

Досягнення

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

Перша ліга чемпіонату України:

  • 1 Переможець (2): 1992, 2020/21,
  • 3 Бронзовий призер (1): 2016/17

Друга ліга чемпіонату України:

  • 2 Срібний призер: 2015/16

Кубок України:

  • 3 Півфіналіст: 1993/94

Чемпіонат УРСР:

  • 3 Бронзовий призер: 1981, 1990

Кубок УРСР:

  • 2 Фіналіст (2): 1957, 1991

Рекорди

[ред. | ред. код]

Радянські часи (1957-1991):



Рекордсмени клубу

[ред. | ред. код]

Гравці з найбільшою кількістю м'ячів за часів незалежності (станом на 03.06.2024)

Прізвище ВЛ+УПЛ 1 Ліга 2 Ліга КУ Разом
1. Україна Сергій Вознюк (1993-1997, 2000-2002, 2004-2007) 1 13 25 2 41
2. Україна Вадим Васильєв (1994-2007) 0 1 38 0 39
3. Україна Михайло Шестаков (2019-н.ч.) 7 13 13 4 37
4. Україна Володимир Никончук (1995-2008) 0 0 31 2 33
5. Україна Руслан Степанюк (2016-2018) 2 24 0 1 27
6. Україна Сергій Дьомушкін (1993-1998, 1999-2000, 2002-2005) 1 0 23 1 25
7. Україна Михайло Сергійчук (2007-2009, 2009-2010, 2016-2017, 2017-2018, 2020-2022) 8 11 3 2 24
8. Україна Віталій Шевчук (1995-2008) 0 8 15 0 23
9. Україна Володимир Ткачук (2000-2009) 0 0 21 0 21


  • Гравці з найбільшою кількістю матчів (станом на 03.06.2024)
# Прізвище ВЛ 1 Ліга 2 Ліга КУ Стикові ігри Разом
1. Україна Андрій Федорчук (1996-2009) 0 43 243 16 0 302
2. Україна Віталій Шевчук (1995-2008) 0 60 225 16 0 301
3. Україна Анатолій Коломієць (1995-1997, 1999-2008) 0 77 207 10 0 294
4. Україна Володимир Новак (1992-1996, 1999-2004 90 46 106 21 0 263
5. Україна Володимир Никончук (1995-2008) 0 3 220 12 0 235
6. Україна Сергій Вознюк (1993-1997, 2000-2002, 2004-2007) 5 77 115 8 0 205
= Україна Володимир Ткачук (2000-2009) 0 0 196 9 0 205
8. Україна Вадим Васильєв (1994-2007) 10 18 167 6 0 201
9. Україна Сергій Дьомушкін (1993-1998, 1999-2000, 2002-2005) 16 45 125 7 0 193
10. Україна Валерій Кучеров (2016-2017, 2018 - н.ч.) 78 59 28 15 6 186

Тренери НК Верес (статистика матчів, включаючи кубкові та стикові ігри)

[ред. | ред. код]
Ім'я Період Примітка І В Н П М
СРСР Костянтин Щегоцький 1957, 1961, 1966
СРСР/Україна Віктор Лукашенко 1974 — 1976
СРСР Валентин Тугарин 08.1977 — 1979
СРСР/Україна Віктор Матвієнко 1980 — 1982, 1985 — 08.1985
СРСР/Україна Володимир Трошкін 1983 — 1984
СРСР Володимир Поліщук 09.1985 — 1987
СРСР Микола Волков 1989 — 06.1989, 04.2006 - 10.2006
СРСР/УкраїнаРоман Покора 1989 — 1991
Україна Віктор Носов 07.1991 — 10.1992 4 (друга нижча ліга, СРСР) 71 38 19 14 103-58
Україна Василь Курилов 04.10.1992 - 1992 11 3 2 6 12-20
Україна Михайло Дунець 1993 - 05.1994 51 18 18 15 55-47
Україна В'ячеслав Кобилецький 05.1994 - 06.1994, 08.1994 - 04.1995, 04.1996 - 06.1997, 07.1999 - 09.1999 95 27 17 51 82-156
Україна Михайло Фоменко 07.1994 - 16.08.1994 Після 6 матчів залишив команду (Вища ліга) 6 3 2 1 6-5
Україна Микола Яцюк 07.1997 - 04.1999, 18.09.2010 - 23.10.2010
Україна Сергій Сільвай 04.1999 - 06.1999, 09.1999 - 11.2000, 10.2003 - 2003, 10.2006 - 2006
Україна Григорій Шаламай 11.2000 — 10.2003 2000/01 - 12 місце (2 ліга), 2001/02 - 6 місце (2 ліга), 2002/03 - 7 місце (2 ліга). В кінці першого кола сезону 2003/04 залишив команду 99 39 19 31 106-127
Україна Павло Іванчов 03.2004 - 06.2005 10 місце в сезоні 2003/04 (2 ліга), 11 місце в сезоні 2004/05 (2 ліга) 43 15 11 17 53-53
Україна Роман Лаба 07.2005 - 2005 Після першого кола сезону 2005/06 залишив команду 17 6 5 6 24-28
Україна Микола Філін 05.2008 - 01.06.2010 63 16 14 33 46-86
Україна Олег Лутков 15.07.2015 — 11.11.2015 Перший головний тренер після відродження (2 ліга) 16 9 3 4 22-15
Україна Віктор Богатир 01.12.2015 — 10.04.2016 Після 3 ігор залишив команду (2 ліга) 3 1 0 2 2-3
Україна Володимир Мазяр 11.04.2016 — 25.04.2017 2 (підвищення у класі 1 ліга) 37 25 5 7 74-35
Україна Юрій Вірт 25.04.2017 — 06.06.2017 Виконувач обов'язків

3 (підвищення у класі Прем'єр-ліга)

8 3 3 2 9-7
Україна Юрій Вірт 06.06.2017 — 01.08.2018, 14.06.2019 — 14.06.2023 Головний тренер, 6 місце (Прем'єр ліга), 3 місце (2 ліга, підвищення у класі)), 1 місце (1 ліга, підвищення у класі), 9 місце (Прем'єр-ліга), 13 місце (Прем'єр-ліга) 133 61 32 40 193-142
Білорусь Юрій Свірков 17.02.2018 - 22.04.2018 Після 9 ігор залишив команду (Прем'єр-ліга) 9 2 1 6 5-12
Україна Андрій Демченко 29.04.2018 - 21.05.2018 Після 4 ігор залишив команду (Прем'єр-ліга) 4 0 2 2 1-3
Україна Володимир Гоменюк 2018 Після стартових 3 ігор чемпіонату +1 кубкового матчу залишив команду (2 ліга) 4 0 2 2 1-3
Україна Олег Шандарук 2018 — 2019 5 місце (Друга ліга) 23 12 4 7 24-20
Україна Сергій Лавриненко 15.06.2023 - 12.12.2023 Після 16 матчів залишив команду 18 3 6 9 18-30
Україна Олег Шандарук 12.12.2023 - н.ч. 13 місце в сезоні 2023/24. У стикових іграх зберіг прописку клубу в УПЛ 16 5 5 6 20-22

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Колгоспник

[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок УРСР Кубок СРСР Кращі бомбардири
1958 Клас «Б». 3 зона 14 30 7 8 15 44 65 22 1/2 зонального турніру В. Тодоров - 9
1959 Клас «Б». 4 зона 9 28 8 8 12 49 49 24 Л. Рознюк - 14
1960 Клас «Б». 1 зона УРСР 9 32 14 8 10 42 40 36 1/4 зонального турніру А. Коновалов - 11
1961 10 (20)[15] 34 13 6 15 57 61 32 1/2 зонального турніру В. Денисюк - 13
1962 Клас «Б». 2 зона УРСР 4 (14) 24 10 9 5 44 34 29 1/8 зонального турніру Є. Снитко - 22
1963 Клас «Б». 1 зона УРСР 18 (35) 38 9 7 22 37 57 25 1/8 зонального турніру ?
1964 9 (21) 30 11 7 12 30 27 29 1/4 зонального турніру В. Денисюк і Т. Примак - по - 6
1965 Клас «Б». 2 зона УРСР 16 (40) 30 7 6 17 26 39 20 1/8 зонального турніру В. Дударенко - 11
1966 Клас «Б». 1 зона УРСР 11 (21) 38 11 17 10 27 30 39 Я. Карпанець -8

Горинь

[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок УРСР Кубок СРСР Кращі бомбардири
1967 Клас «Б». 1 зона УРСР 10 40 13 15 12 37 35 41 1/2 зонального турніру В. Орденко - 8
1968 7 42 14 17 11 35 25 45 1/8 зонального турніру І. Артемюк - 12
1969 7 40 18 10 12 39 34 46 Б. Малахов - 8
1970 Клас «Б» УРСР 4 (9)[16] 40 14 14 12 48 41 42 В. Возницький - 9
1971 Друга «1 зона» 26 50 9 10 31 27 73 28 В. Лаєвський - 4

Авангард

[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок УРСР Кубок СРСР Кращі бомбардири
1972 Друга «1 зона» 18 46 13 14 19 41 52 40 1/16 фіналу О. Плутицький - 7
1973 21 44 11 12 21 34 57 27(-7)[17] 1/4 фіналу Б. Малахов - 7
1974 Друга «6 зона» 18 38 12 6 20 33 52 30 1/8 фіналу Б. Малахов - 9
1975 15 32 9 9 14 22 30 27 1/8 фіналу В. Аністратов - 6
1976 15 38 13 8 17 31 41 34 1/16 фіналу І. Волік - 9
1977 Друга «2 зона» 20 44 8 14 22 31 64 30 М. Ткаченко - 6
1978 8 44 19 9 16 55 39 47 М. Ткаченко - 13
1979 4 46 23 14 9 76 41 60 В. Чирков - 16
1980 Друга «5 зона» 4 44 22 15 7 54 30 59 В. Чирков - 25
1981 3 44 21 11 10 62 23 56 В. Чирков - 16
1982 Друга «6 зона» 4 46 25 11 10 65 34 61 В. Сахно - 16
1983 8 50 19 16 15 56 59 54 Г. Яковишин - 16
1984 10 36 12 12 12 32 43 36 Г. Яковишин - 6
1985 23 40 11 13 16 38 54 35 В. Чирков - 10
1986 11 40 16 9 15 46 44 41 Б. Самардак - 13
1987 14 52 19 14 19 50 53 52 Б. Самардак - 18
1988 14 50 21 8 21 52 56 50 Б. Самардак - 16
1989 19 52 14 17 21 39 41 45 В. Новак - 7
1990 Друга нижча «1 зона» 3 36 21 11 4 53 27 53 1/8 фіналу Б. Самардак - 11
1991 4 50 28 13 9 67 38 69 Фіналіст О. Бондар - 12

Верес

[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок України Кубок Ліги Примітки Кращі бомбардири
1992 Перша Група «A» 1 з 14 26 14 8 4 38 15 36 1/32 фіналу Підвищення О. Снігирьов - 10
1992-93 Вища 16 з 16 30 9 6 15 29 42 24 1/8 фіналу О. Снігирьов - 6
1993-94 12 з 18 34 10 12 12 32 36 32 1/2 фіналу О. Паляниця і І. Яворський по - 7
1994-95 18 з 18 34 8 7 19 28 63 31 1/8 фіналу Пониження О. Свістунов і Р. Шапоренко по - 5
1995-96 Перша 16 з 22 42 15 9 18 39 49 54 1/32 фіналу І. Українець - 10
1996-97 23 з 24 46 9 6 26 36 79 42 1/32 фіналу Пониження С. Вознюк - 6
1997-98 Друга Група «A» 4 з 18 34 14 10 10 42 33 52 1/64 фіналу Ю. Баховський - 18
1998-99 13 з 15 28 6 3 19 13 50 15 1/128 фіналу −6 очок[18] В. Чучкевич - 3
1999-00 14 з 16 30 7 7 16 32 51 28 1/32 фіналу В. Ткачук, М. Бурч, Ю. Гаркуша по - 4
2000-01 12 з 16 30 7 6 17 26 52 27 Попередній етап В. Васильєв - 10
2001-02 6 з 19 36 18 10 8 41 23 64 Перший етап В. Шевчук - 6
2002-03 7 з 15 28 11 3 14 28 39 36 1/32 фіналу В. Никончук і С. Дьомушкін по - 5
2003-04 10 з 16 30 9 8 13 32 43 35 1/16 фіналу С. Дьомушкін - 6
2004-05 11 з 15 28 9 6 13 35 38 33 1/32 фіналу С. Дьомушкін - 8
2005-06 7 з 16 28 12 6 10 33 40 42 1/8 фіналу Ю. Скороход - 6
2006-07 13 з 15 28 5 7 16 24 44 22 1/32 фіналу Ю. Скороход - 4
2007-08 14 з 16 30 7 8 15 25 44 29 В. Ткачук - 7
2008-09 13 з 18 32 11 6 15 24 32 39 1/64 фіналу Ю. Козлюк - 4
2009-10 9 з 12 20 4 4 12 16 41 16 1/32 фіналу Груповий турнір В. Гайдук - 5
2010-11 12 з 12 22 0 0 22 4 51 −3 1/64 фіналу −3 очки[19], виключений з ПФЛ[20] О. Любар - 2
клуб розформовано
2015-16 Друга ліга 2 з 14 26 16 4 6 41 24 52 1/32 фіналу Підвищення А. Яременко - 8
2016-17 Перша ліга 3 з 18 34 20 7 7 62 32 67 1/8 фіналу Підвищення Р. Степанюк- 24
2017-18 Прем'єр-ліга 6 з 12 32 7 14 11 28 30 35 1/4 фіналу Обмін лігами із ФК «Львів» М. Сергійчук - 6
2018-19 Друга Група «A» 5 з 10 27 12 5 10 24 25 41 1/64 фіналу Б. Орловський - 5
2019-20 Друга Група «A» 3 з 11 20 11 3 6 34 23 36 1/32 фіналу Підвищення Михайло Шестаков - 11
2020-21 Перша ліга 1 з 16 30 21 5 4 56 21 68 1/4 фіналу Підвищення Михайло Шестаков - 13
2021-22 Прем'єр-ліга 9 з 16 18 6 5 7 15 20 23 1/8 фіналу Михайло Шестаков - 3
2022-23 Прем'єр-ліга 13 з 16 30 8 7 15 35 45 31 Не проводився У перехідних матчах залишився в УПЛ Дмитро Кльоц і Віталій Блізніченко - по 5
2023-24 Прем'єр-ліга 13 з 16 30 6 10 14 31 46 28 1/8 фіналу У перехідних матчах залишився в УПЛ В. Дахновський - 5
Виступи "Вереса" по лігах (1992-2023)
Ліга Сезони І В Н П М О Бомбардири по лігах
Прем'єр-ліга 7 208 54 61 93 198-282 223 Олександр Паляниця - 11
Перша 5 178 81 38 59 231-196 281 Руслан Степанюк - 24
Друга 17 477 159 96 222 474-653 573 Вадим Васильєв - 38
Усього 29 863 294 195 374 903-1131 1077

Статистика виступів у Кубку України

[ред. | ред. код]
Рік Етап І В Н П М О Кращий бомбардир Тренер
1992 1/32 1 0 0 1 0-1 0 Віктор Носов
1992/93 1/8 4 1 2 1 6-7 5 О. Свистунов і О. Снєгірьов (2) Віктор Носов/Василь Курилов
1993/94 1/2 10 4 3 3 13-8 15 І. Яворський, О. Паляниця, Б. Самардак (3) Михайло Дунець
1994/95 1/8 4 2 0 2 4-3 6 О. Шапаренко, О. Паляниця, М. Закотюк, Д. Філімонов (1) В'ячеслав Кобилецький
1995/96 1/64 (неявка) - - - - - - В'ячеслав Кобилецький
1996/97 1/32 2 1 0 1 3-3 3 Ю. Бакалов (2)
1997/98 1/64 2 1 0 1 4-4 3 В. Ковтонюк (2) Микола Яцюк
1998/99 1/128 2 0 0 2 0-5 0
1999/00 Не брав участі
2000/01 Попередній етап (неявка) Сергій Сільвай
2001/02 Перший етап 2 1 0 1 2-2 3 В. Никончук і Р. Ядчишин (1) Г. Шаламай
2002/03 1/32 1 0 0 1 0-2 0
2003/04 1/16 2 0 0 2 2-6 0 С. Дьомушкін, А. Федорчук (1)
2004/05 1/32 1 0 0 1 2-4 0 C. Вознюк і В. Свірідов (1) С. Сташко
2005/06 1/8 3 1 1 1 6-7 4 А. Дева (3)
2006/07 1/32 1 0 0 1 0-2 0 М. Волков
2007/08 Не брав участі
2008/09 Перший попередній етап 1 0 0 1 0-1 0 М. Філін
2009/10 Другий попередній етап 2 1 0 1 2-4 3 О. Любар (2) А. Ковтун
2010/11 Перший попередній етап 1 0 0 1 0-3 0 В. Шевчук
2011-2014 Не брав участі
2015/16 Другий попередній етап 1 0 0 1 0-1 0 О. Лутков, В. Богатир
2016/17 1/8 3 2 0 1 4-3 6 O. Зозуля, Д. Козьбан, Р. Степанюк , І. Сікорський (1) В. Мазяр
2017/18 1/4 3 2 0 1 3-5 6 Є. Морозенко (2) Ю. Вірт, Ю. Свірков
2018/19 Перший попередній етап 1 0 1 0 1-1 1 О. Дубина (1) В. Гоменюк, А. Демченко, О. Шандрук
2019/20 Другий попередній етап 2 1 0 1 3-3 3 І. Солдат, Ю. Соломка, А. Яременко (1) Ю. Вірт
2020/21 1/4 5 4 0 1 14-4 12 Р. Гегедош-4
2021/22 1/8 2 1 0 1 2-3 3 М. Шестаков і М. Сергійчук (1) Ю. Вірт
2023/24 1/8 2 1 0 1 3-4 3 В. Шарай-2 С. Лавриненко
Усього: 22 турніри 58 23 7 28 74-86 76 О. Паляниця, Р. Гегедош, М. Шестаков - по 4

Найбільша перемога: «Дніпро» (Черкаси) – «Верес» ― 0:5 (08.09.2020)

Найбільша поразка: «Верес» – ЦСКА (Київ) ― 0:4 (05.08.2009), «Шахтар» – «Верес» ― 4:0 (29.11.2017)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статут, ЄДР
  2. а б ФК «Верес» Рівне знято зі змагань. old.pfl.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  3. Верес хочет вернуться в чемпионат Украины. football.ua. Процитовано 7 жовтня 2021.
  4. Верес допущен к участию во второй лиге
  5. Президент ПФЛ: «Нинішній „Верес“ — кіт у мішку». Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  6. Страница клуба. SPORTARENA.com (рос.). Процитовано 7 жовтня 2021.
  7. О.Хахльов: "Кварцяний казав, що на Рівненщині "пустеля Гобі"? Тепер у нас — оаза!". football.ua. Процитовано 7 жовтня 2021.
  8. Тонкі грані деолігархізації по-дедишинськи
  9. Як «народний» футбольний клуб «Верес» перейшов під контроль львівського бізнесмена
  10. «Карпати» — «Верес» 1:6
  11. Kelme – новий технічний партнер НК «Верес». 22 червня 2016.
  12. Президент «Вереса»: «Бюджет клуба – около 28 млн гривен». UA.Tribuna.com. Процитовано 15 грудня 2020.
  13. john travolta, Рівненські ультрас вболіватимуть за «Верес» без сидінь[недоступне посилання з червня 2019] (8.9.2015)
  14. Фанатские союзы. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.
  15. В період з 1961 по 1966 рік команди Класу «Б» зони УРСР, які у своїх зонах зайняли аналогічні місця грали між собою стикові/групові матчі, визначаючи остаточну послідовність місць у турнірній таблиці. Місце, яке зайняв «Колгоспник» після таких матчів вказане у дужках.
  16. Чемпіонат проходив у два етапи.
  17. У сезоні 1973 року у випадку нічийного результату пробивались пенальті. Переможець серії пенальті отримував одне очко у турнірній таблиці, програвшому очки не нараховувались. Верес поступився у 7 випадках, недорахувавшись семи очок.
  18. Знято 6 очок через заборгованість
  19. ДК ПФЛ позбавив шість клубів по 3 очки (укр.). ua-football.com. 10 березня 2011. Процитовано 4 червня 2011.
  20. ФК "Верес" Рівне знято зі змагань (укр.). PFL. 29 квітня 2011. Архів оригіналу за травень 5, 2011. Процитовано 29 квітня 2011.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]