Верес (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
РНК «Верес»
Емблема РНК Верес 2020.png
Повна назва Публічне акціонерне товариство
Рівненський народний клуб «Верес»[1]
Прізвисько червоно-чорні, народні, овочі, ровні
Коротка назва «Верес»
Засновано 1957, 2015
Розформовано 2011
Населений пункт Рівне, Україна
Стадіон «Авангард», Луцьк[2]
Вміщує 12000[3]
Президент Україна Іван Надєїн
Головний тренер Україна Юрій Вірт
Ліга Прем'єр-ліга
2021/22 9
Вебсайт nkveres.com
Домашня
Виїзна
Запасна
Soccerball current event.svg Поточний сезон

«Ве́рес» — український футбольний клуб, який представляє місто Рівне. Створений 1957 року. Виступає в українській Прем'єр-лізі. Учасник вищої ліги України в сезонах 1992/93 — 1994/95, 2017/18, 2020/21. Півфіналіст Кубка України 1993/94. У 2000-х роках грав у другій лізі, 29 квітня 2011 року втратив професіональний статус[4]. Улітку 2015 року клуб було відновлено. У сезоні 2021/22 грає в українській Прем'єр-лізі.

Домашній стадіон: «Авангард», розрахований на 20 000 глядачів. Наразі арена знаходиться на реконструкції. Домашні матчі команда проводить у Луцьку на стадіоні «Авангард», який вміщує 11 000 уболівальників. Кольори форми: червоно-чорна і чорно-біла. Адреса: 33028, м. Рівне, вул. Замкова, 34.

Історія[ред. | ред. код]

Колишні назви[ред. | ред. код]

  • «Колгоспник» — 19571966.
  • «Горинь» — 19671971.
  • «Авангард» — 19721990.
  • «Верес» — з 1991 року.

СРСР: 1957—1991[ред. | ред. код]

Команда в Рівному була заснована 1957 року під назвою «Колгоспник». Серед команд майстрів СРСР рівняни дебютували в сезоні 1958 року в класі «Б». У своєму дебютному чемпіонаті «Колгоспник» посів 14-те місце серед 16-ти клубів третьої зони. Всього у класі «Б» команда відіграла 13 сезонів (446 матчі, 149 перемоги, 132 нічиїх і 165 поразок, різниця м'ячів — 515—537). Особливих успіхів за цей час футболісти з Рівного не досягали. Найкращим результатом є 7 місце, здобуте двічі поспіль — у сезонах 1968-го та 1969-го років.

Після реорганізації чемпіонату СРСР в 1971 році «Горинь», яка через рік змінила назву на «Авангард», отримала право грати в українській зоні другої ліги, де й виступала до самого розпаду СРСР. У прем'єрному сезоні команда посіла останнє — 26-те місце у таблиці. Починаючи з кінця 70-х років «Авангард» почав прогресувати, а у 1981 році, під керівництвом відомих у минулому гравців київського «Динамо» Віктора Матвієнка та Володимира Трошкіна, до команди вперше прийшов серйозний успіх — третє місце у турнірі, і бронзові медалі другої ліги. За дев'ять років «Авангарду» вдалося повторити це досягнення. У тому пам'ятному для рівненського футболу сезоні 1990 року команду очолював Роман Покора. Всього в українській зоні другої ліги команда провела 21 сезон (922 гри, 346 перемог, 249 нічиїх, 327 поразок, різниця м'ячів — 964—950).

Незалежна Україна, з 1991[ред. | ред. код]

Успіхи у вищій лізі: 1991—1997[ред. | ред. код]

Після здобуття Україною незалежності «Верес» потрапив до першої української ліги. Посівши перше місце у своїй групі в стартовому чемпіонаті (1992 р.), команда вже в наступному сезоні вперше дебютувала у вищій лізі чемпіонату України. Сезон 1992/93 рр. «Верес» закінчив на останньому місці, і врятувався від пониження в класі лише завдяки розширенню вищої ліги. Наступний чемпіонат (1993/94 рр.) став одним з найпам'ятніших в історії команди. Саме тоді «Верес» запам'ятався усій Україні своїми яскравими перемогами над «Дніпром» (2:1), «Металістом» (4:0), «Шахтарем» (2:0), проходом за підсумками двох матчів київського «Динамо» в розіграші Кубка України (0:0 — в Рівному,1:1 — у Києві). Після першого кола рівняни посідали почесне 4-те місце, але після зимової перерви здали свої позиції, і завершили чемпіонат дванадцятими. Тоді ж «Верес» досягнув найбільшого успіху і в Кубку України — дійшов до півфіналу, поступившись там сімферопольській «Таврії» — 0:2, 0:0. На жаль, це були останні серйозні досягнення «Вереса».

Скрутні часи і розформування клубу: 1997—2011[ред. | ред. код]

Після яскравого піднесення на вершину, почалося не менш стрімке падіння донизу. У сезоні 1994/95 рр. рівняни розпрощалися з вищою лігою. Не довго (лише два сезони) футболісти «Вереса» протрималися і у першій лізі. Починаючи з чемпіонату 1997/98 рр., і по сезон 2010/11 «Верес» з перемінним успіхом представляв Рівненську область у другій лізі українського футболу. 29 квітня 2011 року через скрутне фінансове становище та відсутність допомоги з боку місцевого бізнесу та влади «Верес» припинив участь у змаганнях другої ліги та втратив професіональний статус[4].

Нова історія: 2015 — н.ч.[ред. | ред. код]

2015 року з ініціативи нового президента Рівненської обласної федерації футболу Олексія Хахльова було ініційовано відродження ФК «Верес». Клуб створювався за західноєвропейськими зразками — тобто, з клубним членством, спільним фінансуванням клубу його членами[5]. 18 червня 2015 року Виконком ФФУ одноголосним рішенням допустив «Верес» до участі у другій лізі на наступний сезон[6], хоча за регламентом ПФЛ команда мала спочатку пограти на рівні першості України серед аматорів[7][8]. На той момент, згідно з інформацією офіційного сайту ФК «Верес», його членами вже були 1113 осіб. Проводився селекційний збір під керівництвом місцевого тренера Миколи Філіна[9].

Станом на 2016 рік генеральним директором працював Ігор Дедишин (колишній гендиректор львівських «Карпат»[10]), більшістю акцій клубу володів Львівський холодокомбінат (власник — Богдан Копитко[11]), а команда мала «Лімо» за титульного спонсора.

2017 року титульним спонсором стала будівельна корпорація «Global Development». У попередніх роках ці фірми були спонсорами «Карпат».

У 2017 році «Верес» вийшов до УПЛ. Свої домашні матчі проводив на стадіоні «Арена Львів» у Львові, оскільки домашній стадіон «Авангард» у Рівному потребував капітального ремонту. 10 вересня 2017 року «Верес» здобув найбільшу свою виїзну перемогу в прем'єр-лізі з рахунком 6:1 над львівськими «Карпатами»[12]. 22 квітня 2018 року «Верес» зазнав найбільшої поразки в сезоні від «Динамо Київ» програвши з рахунком 1:4. Сезон 2017/18 «Верес» закінчив на шостій сходинці.

21 травня 2018 року президент «Вереса» Богдан Копитко на офіційному сайті клубу заявив наступне:

"Було прийняте спільне рішення про повернення Народного клубу «Верес» до Рівного. Нинішня команда, яка має право виступу в Українській Прем'єр-лізі, буде перейменована у Футбольний клуб «Львів».

Таким чином відбулася "реорганізація" двох клубів і рівняни опустилися до Другої ліги. У свою чергу місце «Вереса» в УПЛ посів ФК «Львів».

У сезоні 2018/19 рівняни фінішували на 5 місці у групі А Другої ліги. Після завершення чемпіонату на пост головного тренера «Вереса» був запрошений Юрій Вірт. Під його керівництвом команда зуміла у наступному чемпіонаті пробитися до Першої ліги.

У сезоні 2020/21 рівняни впевнено виграли золоті нагороди Першої ліги і здобули право у сезоні 2021/22 виступати в найсильнішому дивізіоні країни ― УПЛ.

12 квітня 2021 року клуб розпочав продаж своїх акцій на біржі ПФТС. За перший день «Верес» отримав заявок на купівлю акцій на загальну суму 35 790 000 грн.[13].

Емблема команди:

У 2015 році клуб представив новий логотип, під яким команда виступає у всіх змаганнях починаючи з сезону 2015/2016.

Форма команди[ред. | ред. код]

Домашня
Виїзна
Воротарська
Роки Виробник форми
2015—2018 Іспанія Joma
2016—2017 Іспанія Kelme[14]
2018—2019 Італія Legea
2019—2020 США Nike
2021 - н.ч. Іспанія Kelme

Спонсори[ред. | ред. код]

Роки Спонсор
2015—2018 Україна «Лімо»
2018— Україна «Autoplus»
2021— Parimatch

Бюджет клубу в сезоні 2018/19 складав 4,5—5 млн грн., у сезоні 2019/20 — 12 млн грн., у сезоні 2020/21 — 28 млн грн. (з них 14 млн — видатки на заробітну плату)[15].

Уболівальники[ред. | ред. код]

Докладніше: Волинське дербі

Ультрас «Вереса» збираються на стадіоні «Авангард» на 19-му секторі[16]. Найпринциповіший суперник — «Волинь» (Луцьк), протистояння з якою називають «Волинським дербі». Також неприязно фанати «Вереса» ставляться до фанатів київського «Арсенала» та тернопільської «Ниви»[17]. Товаришують із фанатами київського «Динамо» та «Дніпра».

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 28 листопада 2021 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Україна Максим Бабійчук
4 ЗХ Україна Ігор Солдат
7 НП Україна Михайло Сергійчук
8 ЗХ Україна Роман Гончаренко
9 НП Україна Михайло Шестаков (віце-капітан)
10 ЗХ Україна Віталій Тимофієнко
11 ПЗ Україна Віталій Дахновський
13 ВР Україна Артем Кичак
14 ЗХ Україна Дмитро Махнєв
17 ПЗ Україна Геннадій Пасіч
19 ЗХ Україна Артем Данилюк
21 ПЗ Україна Сергій Панасенко
Поз. Нац. Гравець
23 ЗХ Україна Дмитро Нємчанінов
24 ЗХ Україна Ігор Гук
29 ПЗ Україна Валерій Кучеров
32 ЗХ Україна Сергій Петько
33 ЗХ Україна Роман Мірошник
42 ПЗ Україна Євгеній Пасіч
47 ВР Україна Богдан Когут (капітан)
71 ЗХ Україна Сергій Шестаков
77 ПЗ Україна Микита Полюлях
88 НП Україна Роберт Гегедош
97 ПЗ Молдова Михаіл Гечев

Юнацький склад (U-19)​[ред. | ред. код]

Станом на 28 листопада 2021 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
Поз. Нац. Гравець
ВР Україна Назар Мигаль
ЗХ Україна Дмитро Барабаш
ЗХ Україна Максим Вадовський
ЗХ Україна Матвій Грищенко
ЗХ Україна Максим Овсійчук
ЗХ Україна Олександр Олексієвець
ЗХ Україна Олександр Савчук
ЗХ Україна Сергій Яцута
ПЗ Україна Денис Веретюк
ПЗ Україна Тимофій Гаврук
ПЗ Україна Богдан Древаль
Поз. Нац. Гравець
ПЗ Україна Андрій Дячук
ПЗ Україна Нікіта Ісадченко
ПЗ Україна Борис Левчук
ПЗ Україна Максим Переходько
ПЗ Україна Дмитро Шух
НП Україна Юліан Білоусов
НП Україна Святослав Зайко
НП Україна Роман Ібрагімов
НП Україна Роман Лисюк
НП Україна Олександр Смітюх

Тренерський штаб[ред. | ред. код]

Посада Ім'я
Головний тренер Україна Юрій Вірт
Асистент головного тренера Україна Олександр Зотов
Асистент головного тренера Україна Микола Лапко
Тренер воротарів Україна Дмитро Бабенко
Тренер-аналітик Україна Андрій Цикало

Досягнення[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Перша ліга чемпіонату України:

  • 1 Переможець (2): 1992, 2020/21,
  • 3 Бронзовий призер (1): 2016/17

Друга ліга чемпіонату України:

  • 2 Срібний призер: 2015/16

Кубок України:

  • 3 Півфіналіст: 1993/94

СРСР[ред. | ред. код]

Чемпіонат УРСР:

  • 3 Бронзовий призер: 1981, 1990

Кубок УРСР:

  • 2 Фіналіст (2): 1957, 1991

Рекорди[ред. | ред. код]

Радянські часи (1957-1991):

  • Найбільше матчів у складі команди: Володимир Новак  — 579 ігор (337 в чемпіонатах СРСР + 242 в рамках чемпіонатів України)
  • Найкращий бомбардир: Володимир Чирков  — 88 м'ячів. Він же є і рекордсменом за кількістю забитих голів у одному сезоні — 25 (1980 р.).
  • Перша гра: 20 квітня 1958 р. «Колгоспник» (Рівне) — «ЛТІ» (Ленінград)  — 0:0.
  • Перший гол: Володимир Тимохін. (1958 р. «Колгоспник» (Рівне) — «Динамо» (Таллінн)  — 2:2.
  • Перша перемога: 6 травня 1958 р. «Колгоспник» (Рівне) — «Волга» (Калінін) — 4:2.
  • Найбільша перемога: «Авангард» (Рівне) — «Кристал» (Херсон) — 6:0 (1982).
  • Часи Незалежності (1992-2020):
  • Найбільше матчів у складі команди: Андрій Федорчук - 302
  • Найкращий бомбардир: Сергій Вознюк - 41
  • Рекордсмен за кількістю голів в сезоні: Руслан Степанюк - 24 (1 ліга, 2016/2017 р.р.)
  • Перша гра: 16 лютого 1992 р. Кубок України: "Дніпро" (Черкаси) - "Верес" (Рівне) - 1:0
  • Перший гол: Геннадій Черних (17 березня 1992 р. 1 ліга: "Кристал" (Чортків) - "Верес" (Рівне) - 2:2
  • Перша перемога: 28 березня 1992 р, 1 ліга: "Верес" (Рівне) - СКА (Київ) - 2:0
  • Найбільша перемога: 8 вересня 2016 р., 1 ліга: "Гірник-Спорт" (Горішні Плавні) - "Верес" (Рівне) - 1:6; 10 вересня 2017 р., УПЛ: "Карпати" (Львів) - "Верес" (Рівне) - 1:6
  • Найбільші поразки: 7 жовтня 1994, Вища ліга, «Таврія» (Сімферополь) - "Верес" (Рівне) - 7:0; 4 травня 1995, Вища ліга, «Динамо» (Київ) - "Верес" (Рівне) - 7:0; 4 серпня 2007, 2 ліга, «Оболонь-2» (Київ) - "Верес" (Рівне) — 7:0.
  • Найвідоміші гравці



Рекордсмени клубу[ред. | ред. код]

Гравці з найбільшою кількістю м'ячів (станом на 04.08.2022)

Прізвище ВЛ+УПЛ 1 Ліга 2 Ліга КУ Разом
1. Україна Сергій Вознюк (1993-1997, 2000-2002, 2004-2007) 1 13 25 2 41
2. Україна Вадим Васильєв (1994-2007) 0 1 38 0 39
3. Україна Михайло Шестаков (2019-2022) 3 13 13 4 33
= Україна Володимир Никончук (1995-2008) 0 0 31 2 33
5. Україна Руслан Степанюк (2016-2018) 2 24 0 1 27
6. Україна Сергій Дьомушкін (1993-1998, 1999-2000, 2002-2005) 1 0 23 1 25
8 Україна Михайло Сергійчук (2007-2009, 2009-2010, 2016-2017, 2017-2018, 2020-2022) 7 11 3 2 23
= Україна Віталій Шевчук (1995-2008) 0 8 15 0 23
10 Україна Володимир Ткачук (2000-2009) 0 0 21 0 21


  • Гравці з найбільшою кількістю матчів (станом на 04.08.2022)
# Прізвище ВЛ 1 Ліга 2 Ліга КУ Разом
1. Україна Андрій Федорчук (1996-2009) 0 43 243 16 302
2. Україна Віталій Шевчук (1995-2008) 0 60 225 16 301
3. Україна Анатолій Коломієць (1995-1997, 1999-2008) 0 75 206 10 291
4. Україна Володимир Новак (1992-1996, 1999-2004 90 46 106 21 263
5. Україна Володимир Никончук (1995-2008) 0 3 220 12 235
6. Україна Сергій Вознюк (1993-1997, 2000-2002, 2004-2007) 5 77 115 8 205
= Україна Володимир Ткачук (2000-2009) 0 0 196 9 205
8. Україна Вадим Васильєв (1994-2007) 10 18 167 6 201
9. Україна Сергій Дьомушкін (1993-1998, 1999-2000, 2002-2005) 16 45 125 7 193
10. Україна Юрій Гаркуша (1998-2008) 0 0 172 7 179

Тренери НК Верес (статистика матчів, включаючи кубкові ігри)[ред. | ред. код]

Ім'я Період Примітка І В Н П М
СРСР Костянтин Щегоцький 1957, 1961, 1966
СРСР/Україна Віктор Лукашенко 1974 — 1976
СРСР Валентин Тугарин 08.1977 — 1979
СРСР/Україна Віктор Матвієнко 1980 — 1982, 1985 — 08.1985
СРСР/Україна Володимир Трошкін 1983 — 1984
СРСР Володимир Поліщук 09.1985 — 1987
СРСР Микола Волков 1989 — 06.1989, 04.2006 - 10.2006
СРСР/УкраїнаРоман Покора 1989 — 1991
Україна Віктор Носов 07.1991 — 10.1992 4 (друга нижча ліга, СРСР) 71 38 19 14 103-58
Україна Василь Курилов 04.10.1992 - 1992 11 3 2 6 12-20
Україна Михайло Дунець 1993 - 05.1994 51 18 18 15 55-47
Україна В'ячеслав Кобилецький 05.1994 - 06.1994, 08.1994 - 04.1995, 04.1996 - 06.1997, 07.1999 - 09.1999 95 27 17 51 82-156
Україна Михайло Фоменко 07.1994 - 16.08.1994 Після 6 матчів залишив команду (Вища ліга) 6 3 2 1 6-5
Україна Микола Яцюк 07.1997 - 04.1999, 18.09.2010 - 23.10.2010
Україна Сергій Сільвай 04.1999 - 06.1999, 09.1999 - 10.2000, 10.2003 - 2003, 10.2006 - 2006
Україна Григорій Шаламай 10.2000 — 10.2003
Україна Павло Іванчов 07.2004 - 06.2005
Україна Роман Лаба 07.2005 - 2005
Україна Микола Філін 05.2008 - 01.06.2010 63 16 14 33 46-86
Україна Олег Лутков 15.07.2015 — 11.11.2015 Перший головний тренер після відродження (2 ліга) 16 9 3 4 22-15
Україна Віктор Богатир 01.12.2015 — 10.04.2016 Після 3 ігор залишив команду (2 ліга) 3 1 0 2 2-3
Україна Володимир Мазяр 11.04.2016 — 25.04.2017 2 (підвищення у класі 1 ліга) 37 25 5 7 74-35
Україна Юрій Вірт 25.04.2017 — 06.06.2017 Виконувач обов'язків

3 (підвищення у класі Прем'єр-ліга)

8 3 3 2 9-7
Україна Юрій Вірт 06.06.2017 — 01.08.2018, 2019 — 2022 Головний тренер, 6 місце (Прем'єр ліга), 3 місце (2 ліга), 1 місце (1 ліга), 9 місце (Прем'єр-ліга) 101 52 25 24 142-94
Білорусь Юрій Свірков 17.02.2018 - 22.04.2018 Після 9 ігор залишив команду (Прем'єр-ліга) 9 2 1 6 5-12
Україна Андрій Демченко 29.04.2018 - 21.05.2018 Після 4 ігор залишив команду (Прем'єр-ліга) 4 0 2 2 1-3
Україна Володимир Гоменюк 2018 Після стартових 3 ігор чемпіонату +1 кубкового матчу залишив команду (2 ліга) 4 0 2 2 1-3
Україна Олег Шандарук 2018 — 2019 5 місце (Друга ліга) 23 12 4 7 24-20

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Колгоспник[ред. | ред. код]

Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок УРСР Кубок СРСР Кращі бомбардири
1958 Клас «Б». 3 зона 14 30 7 8 15 44 65 22 1/2 зонального турніру В. Тодоров - 9
1959 Клас «Б». 4 зона 9 28 8 8 12 49 49 24 Л. Рознюк - 14
1960 Клас «Б». 1 зона УРСР 9 32 14 8 10 42 40 36 1/4 зонального турніру А. Коновалов - 11
1961 10 (20)[18] 34 13 6 15 57 61 32 1/2 зонального турніру В. Денисюк - 13
1962 Клас «Б». 2 зона УРСР 4 (14) 24 10 9 5 44 34 29 1/8 зонального турніру Є. Снитко - 22
1963 Клас «Б». 1 зона УРСР 18 (35) 38 9 7 22 37 57 25 1/8 зонального турніру ?
1964 9 (21) 30 11 7 12 30 27 29 1/4 зонального турніру В. Денисюк і Т. Примак - по - 6
1965 Клас «Б». 2 зона УРСР 16 (40) 30 7 6 17 26 39 20 1/8 зонального турніру В. Дударенко - 11
1966 Клас «Б». 1 зона УРСР 11 (21) 38 11 17 10 27 30 39 Я. Карпанець -8

Горинь[ред. | ред. код]

Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок УРСР Кубок СРСР Кращі бомбардири
1967 Клас «Б». 1 зона УРСР 10 40 13 15 12 37 35 41 1/2 зонального турніру В. Орденко - 8
1968 7 42 14 17 11 35 25 45 1/8 зонального турніру І. Артемюк - 12
1969 7 40 18 10 12 39 34 46 Б. Малахов - 8
1970 Клас «Б» УРСР 4 (9)[19] 40 14 14 12 48 41 42 В. Возницький - 9
1971 Друга «1 зона» 26 50 9 10 31 27 73 28 В. Лаєвський - 4

Авангард[ред. | ред. код]

Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок УРСР Кубок СРСР Кращі бомбардири
1972 Друга «1 зона» 18 46 13 14 19 41 52 40 1/16 фіналу О. Плутицький - 7
1973 21 44 11 12 21 34 57 27(-7)[20] 1/4 фіналу Б. Малахов - 7
1974 Друга «6 зона» 18 38 12 6 20 33 52 30 1/8 фіналу Б. Малахов - 9
1975 15 32 9 9 14 22 30 27 1/8 фіналу В. Аністратов - 6
1976 15 38 13 8 17 31 41 34 1/16 фіналу І. Волік - 9
1977 Друга «2 зона» 20 44 8 14 22 31 64 30 М. Ткаченко - 6
1978 8 44 19 9 16 55 39 47 М. Ткаченко - 13
1979 4 46 23 14 9 76 41 60 В. Чирков - 16
1980 Друга «5 зона» 4 44 22 15 7 54 30 59 В. Чирков - 25
1981 3 44 21 11 10 62 23 56 В. Чирков - 16
1982 Друга «6 зона» 4 46 25 11 10 65 34 61 В. Сахно - 16
1983 8 50 19 16 15 56 59 54 Г. Яковишин - 16
1984 10 36 12 12 12 32 43 36 Г. Яковишин - 6
1985 23 40 11 13 16 38 54 35 В. Чирков - 10
1986 11 40 16 9 15 46 44 41 Б. Самардак - 13
1987 14 52 19 14 19 50 53 52 Б. Самардак - 18
1988 14 50 21 8 21 52 56 50 Б. Самардак - 16
1989 19 52 14 17 21 39 41 45 В. Новак - 7
1990 Друга нижча «1 зона» 3 36 21 11 4 53 27 53 1/8 фіналу Б. Самардак - 11
1991 4 50 28 13 9 67 38 69 Фіналіст О. Бондар - 12

Верес[ред. | ред. код]

Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок України Кубок Ліги Примітки Кращі бомбардири
1992 Перша Група «A» 1 з 14 26 14 8 4 38 15 36 1/32 фіналу Підвищення О. Снігирьов - 10
1992-93 Вища 16 з 16 30 9 6 15 29 42 24 1/8 фіналу О. Снігирьов - 6
1993-94 12 з 18 34 10 12 12 32 36 32 1/2 фіналу О. Паляниця і І. Яворський - по - 7
1994-95 18 з 18 34 8 7 19 28 63 31 1/8 фіналу Пониження О. Свістунов і Р. Шапоренко - по - 5
1995-96 Перша 16 з 22 42 15 9 18 39 49 54 1/32 фіналу І. Українець - 10
1996-97 23 з 24 46 9 6 26 36 79 42 1/32 фіналу Пониження С. Вознюк - 6
1997-98 Друга Група «A» 4 з 18 34 14 10 10 42 33 52 1/64 фіналу Ю. Баховський - 18
1998-99 13 з 15 28 6 3 19 13 50 15 1/128 фіналу −6 очок[21] В. Чучкевич - 3
1999-00 14 з 16 30 7 7 16 32 51 28 1/32 фіналу В. Ткачук, М. Бурч, Ю. Гаркуша - по - 4
2000-01 12 з 16 30 7 6 17 26 52 27 Попередній етап В. Васильєв - 10
2001-02 6 з 19 36 18 10 8 41 23 64 Перший етап В. Шевчук - 6
2002-03 7 з 15 28 11 3 14 28 39 36 1/32 фіналу В. Никончук і С. Дьомушкін - по - 5
2003-04 10 з 16 30 9 8 13 32 43 35 1/16 фіналу С. Дьомушкін - 6
2004-05 11 з 15 28 9 6 13 35 38 33 1/32 фіналу С. Дьомушкін - 8
2005-06 7 з 16 28 12 6 10 33 40 42 1/8 фіналу Ю. Скороход - 6
2006-07 13 з 15 28 5 7 16 24 44 22 1/32 фіналу Ю. Скороход - 4
2007-08 14 з 16 30 7 8 15 25 44 29 В. Ткачук - 7
2008-09 13 з 18 32 11 6 15 24 32 39 1/64 фіналу Ю. Козлюк - 4
2009-10 9 з 12 20 4 4 12 16 41 16 1/32 фіналу Груповий турнір В. Гайдук - 5
2010-11 12 з 12 22 0 0 22 4 51 −3 1/64 фіналу −3 очки[22], виключений з ПФЛ[23] О. Любар - 2
клуб розформовано
2015-16 Друга ліга 2 з 14 26 16 4 6 41 24 52 1/32 фіналу Підвищення А. Яременко - 8
2016-17 Перша ліга 3 з 18 34 20 7 7 62 32 67 1/8 фіналу Підвищення Р. Степанюк- 24
2017-18 Прем'єр-ліга 6 з 12 32 7 14 11 28 30 35 1/4 фіналу Пониження М. Сергійчук - 6
2018-19 Друга Група «A» 5 з 10 27 12 5 10 24 25 41 1/64 фіналу Б. Орловський - 5
2019-20 3 з 11 20 11 3 6 34 23 36 1/32 фіналу Підвищення Михайло Шестаков - 11
2020-21 Перша ліга 1 з 16 30 21 5 4 56 21 68 1/4 фіналу Підвищення Михайло Шестаков - 13
2021-22 Прем'єр-ліга 9 з 16 18 6 5 7 15 20 23 1/8 фіналу Михайло Шестаков - 3
Виступи "Вереса" по лігах (1992-2022)
Ліга Сезони І В Н П М О Бомбардири по лігах
Прем'єр-ліга 5 148 40 44 64 132-191 164 Олександр Паляниця - 11
Перша 5 178 81 38 59 231-196 281 Руслан Степанюк - 24
Друга 17 477 159 96 222 474-653 573 Вадим Васильєв - 38
Усього 27 803 280 178 345 837-1040 1018

Статистика виступів у Кубку України[ред. | ред. код]

Рік Етап І В Н П М О Кращий бомбардир Тренер
1992 1/32 1 0 0 1 0-1 0 Віктор Носов
1992/93 1/8 4 1 2 1 6-7 5 О. Свистунов і О. Снєгірьов (2) Віктор Носов/Василь Курилов
1993/94 1/2 10 4 3 3 13-8 15 І. Яворський, О. Паляниця, Б. Самардак (3) Михайло Дунець
1994/95 1/8 4 2 0 2 4-3 6 О. Шапаренко, О. Паляниця, М. Закотюк, Д. Філімонов (1) В'ячеслав Кобилецький
1995/96 1/64 (неявка) - - - - - - В'ячеслав Кобилецький
1996/97 1/32 2 1 0 1 3-3 3 Ю. Бакалов (2)
1997/98 1/64 2 1 0 1 4-4 3 В. Ковтонюк (2) Микола Яцюк
1998/99 1/128 2 0 0 2 0-5 0
1999/00 Не брав участі
2000/01 Попередній етап (неявка) Сергій Сільвай
2001/02 Перший етап 2 1 0 1 2-2 3 В. Никончук і Р. Ядчишин (1) Г. Шаламай
2002/03 1/32 1 0 0 1 0-2 0
2003/04 1/16 1 0 0 1 1-4 0 С. Дьомушкін (1)
2004/05 1/32 1 0 0 1 2-4 0 C. Вознюк і В. Свірідов (1) С. Сташко
2005/06 1/8 3 1 1 1 6-7 4 А. Дева (3)
2006/07 1/32 1 0 0 1 0-2 0 М. Волков
2007/08 Не брав участі
2008/09 Перший попередній етап 1 0 0 1 0-1 0 М. Філін
2009/10 Другий попередній етап 2 1 0 1 2-4 3 О. Любар (2) А. Ковтун
2010/11 Перший попередній етап 1 0 0 1 0-3 0 В. Шевчук
2011-2014 Не брав участі
2015/16 Другий попередній етап 1 0 0 1 0-1 0 О. Лутков, В. Богатир
2016/17 1/8 3 2 0 1 4-3 6 O. Зозуля, Д. Козьбан, Р. Степанюк , І. Сікорський (1) В. Мазяр
2017/18 1/4 3 2 0 1 3-5 6 Є. Морозенко (2) Ю. Вірт, Ю. Свірков
2018/19 Перший попередній етап 1 0 1 0 1-1 1 О. Дубина (1) В. Гоменюк, А. Демченко, О. Шандрук
2019/20 Другий попередній етап 2 1 0 1 3-3 3 І. Солдат, Ю. Соломка, А. Яременко (1) Ю. Вірт
2020/21 1/4 5 4 0 1 14-4 12 Р. Гегедош - 4
2021/22 1/8 2 1 0 1 2-3 3 М. Шестаков і М. Сергійчук (1) Ю. Вірт
Усього: 21 турнір 55 22 7 26 70-80 73 О. Паляниця, Р. Гегедош, М. Шестаков - по 4

Найбільша перемога: «Дніпро» (Черкаси) – «Верес» ― 0:5 (08.09.2020)

Найбільша поразка: «Верес» – ЦСКА (Київ) ― 0:4 (05.08.2009), «Шахтар» – «Верес» ― 4:0 (29.11.2017)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статут, ЄДР
  2. https://upl.ua/ua/clubs/view/1811
  3. https://upl.ua/ua/stadiums/view/1863
  4. а б ФК «Верес» Рівне знято зі змагань. old.pfl.ua. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  5. Верес хочет вернуться в чемпионат Украины. football.ua. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  6. Верес допущен к участию во второй лиге
  7. Президент ПФЛ: «Нинішній „Верес“ — кіт у мішку». Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017. 
  8. Страница клуба. SPORTARENA.com (рос.). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  9. О.Хахльов: "Кварцяний казав, що на Рівненщині "пустеля Гобі"? Тепер у нас — оаза!". football.ua. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  10. Тонкі грані деолігархізації по-дедишинськи
  11. Як «народний» футбольний клуб «Верес» перейшов під контроль львівського бізнесмена
  12. «Карпати» — «Верес» 1:6
  13. ФК Верес проводить перше в Україні спортивне IPO: у перший день залучено майже 36 млн (укр.). Процитовано 17 квітня 2021. 
  14. Kelme – новий технічний партнер НК «Верес». 22 червня 2016. 
  15. Президент «Вереса»: «Бюджет клуба – около 28 млн гривен». UA.Tribuna.com. Процитовано 15 грудня 2020. 
  16. john travolta, Рівненські ультрас вболіватимуть за «Верес» без сидінь[недоступне посилання з червня 2019] (8.9.2015)
  17. Фанатские союзы. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015. 
  18. В період з 1961 по 1966 рік команди Класу «Б» зони УРСР, які у своїх зонах зайняли аналогічні місця грали між собою стикові/групові матчі, визначаючи остаточну послідовність місць у турнірній таблиці. Місце, яке зайняв «Колгоспник» після таких матчів вказане у дужках.
  19. Чемпіонат проходив у два етапи.
  20. У сезоні 1973 року у випадку нічийного результату пробивались пенальті. Переможець серії пенальті отримував одне очко у турнірній таблиці, програвшому очки не нараховувались. Верес поступився у 7 випадках, недорахувавшись семи очок.
  21. Знято 6 очок через заборгованість
  22. ДК ПФЛ позбавив шість клубів по 3 очки (укр.). ua-football.com. 10 березня 2011. Процитовано June 4, 2011. 
  23. ФК "Верес" Рівне знято зі змагань (укр.). PFL. 29 квітня 2011. Архів оригіналу за травень 5, 2011. Процитовано 29 квітня 2011. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]