Стабілізація нафти
Стабілізація нафти (рос. стабилизация нефти; англ. oil stabilization; нім. Ölstabilisierung f) — вилучення широкої фракції найбільш летких вуглеводнів (депропанізація, дебутанізація) звичайно від СН4 до C4Н10 (пропан, бутан) на промислі для їх використання як палива чи нафтохімічної сировини і одержання стабільної нафти, практично не здатної випаровуватися в атмосферу.
Стабілізація нафти здійснюється методом гарячої сепарації або методом ректифікації. При гарячій сепарації нафту спочатку нагрівають до температури 40—80 °С, а потім подають в сепаратор. Легкі вуглеводні, що виділяються при цьому, відсмоктуються компресором і направляються в холодильну установку. Тут важкі вуглеводні конденсуються, а легкі збираються і закачуються в газопровід.
При ректифікації нафту піддають нагріву в спеціальній стабілізаційній колоні під тиском і при підвищених температурах (до 240 °С). Відокремлені в стабілізаційній колоні легкі фракції конденсують і перекачують на газофракційні установки або на ГПЗ для подальшої переробки.
До ступеня стабілізації товарної нафти висуваються жорсткі вимоги: тиск пружності її парів при 38 ° С не повинен перевищувати 0,066 МПа (500 мм рт. ст.).
Процеси зневоднювання, знесолення та стабілізації нафти здійснюються на установках комплексної підготовки нафти (УКПН).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
- Склабінський В. І. Технологічні основи нафто- та газопереробки: навчальний посібник / В. І. Склабінський, О. О. Ляпощенко, А. Є. Артюхов. — Суми: Сумський державний університет, 2011. — 187 с., + Гриф МОН.[недоступне посилання з листопадаа 2019]