Тенгіз (нафтогазове родовище)
| Тенгіз каз. Теңіз каз. Теңіз мұнай кен орны | ||||
| 46°09′10″ пн. ш. 53°23′00″ сх. д. / 46.15277777780577395° пн. ш. 53.38333333336077402009323123° сх. д. | ||||
| Тип |
нафтогазове родовище гігантське нафтогазове родовищеd | |||
|---|---|---|---|---|
| Континент | Азія | |||
| Входить до |
Приморсько-Ембінська НГОd | |||
| Країна |
 Казахстан,  СРСР і  Російська імперія | |||
| Регіон | Атирауська область | |||
| Відкрито | 1979 | |||
| Розробляється з | 1993 | |||
| Площа | 2500 км²[1] | |||
| Надрокористувач | Tengizchevroild | |||
|
| ||||
Тенгіз (каз. Теңіз — море) — нафтогазове родовище в Атирауській області Казахстану, в 350 км на південний схід від м Атирау. Відноситься до Прикаспійської нафтогазоносної провінції. Має площу 2500 км², а також включає до свого складу менше родовище Корольова. Початково родовище розмірами 19 км завширшки і 21 км завдовжки[2] було відкрито в 1979.
6 квітня 1991 в експлуатацію було введено нафтогазовий комплекс — Тенгізський нафтогазопереробний завод і промисел, що поклало початок промисловому видобутку на даному родовищі.
Поблизу родовища є аеропорт місцевих повітряних ліній Тенгіз.
Характеристика родовища
Поклади вуглеводнів розташовані на глибині 3,8-5,4 км. Родовище масивне, рифогенного походження. Нафтоносність пов'язана з відкладеннями середньо-нижньокам'яновугільного і девонського віку.
Коефіцієнт нафтонасиченності 0,82. Початковий газовий фактор 487 ме/ме, початковий дебіт нафти 500 м³/добу при 10 мм штуцері. Початковий пластовий тиск 84,24 МПа, температура 105 °С. Щільність нафти 789 кг/м³. Нафта сірчиста 0,7%, парафіниста 3,69%, малосмолиста 1,14%, містить 0,13% асфальтенів.
Видобувні запаси родовища оцінюються від 750 млн до 1 млрд 125 млн тонн нафти. Прогнозований обсяг геологічних запасів становить 3 млрд 133 млн тонн нафти. Запаси попутного газу оцінюються в 1,8 трлн м³.
Розробка родовищ
У 1993 р Уряд Казахстану заснував ТОО СП «Тенгизшевройл» спільно з компанією «Chevron» для розробки нафтового родовища Тенгіз. На середину 2010-х партнерами є вже чотири компанії: АТ НК «Казмунайгаз»(20%),«Chevron Overseas»(50%),«Exxon Mobil»(25%) й «ЛукАрко»(5%).
Спочатку частка Казахстану складала 50%. Потім 25% були продані Exxon Mobil, а потім ще 5% були продані ЛукАрко. Відповідно, у розпорядженні Казахстану залишилася 20% частка — передана в управління Казмунайгазу.
Тенгіз займає 2 місце за запасами нафти в Казахстані (після Кашаганського родовища).
Видобуток нафти на Тенгізі в 2010 склала 26 млн тонн.
Транспортування нафти
З пуском в 2001 Каспійського трубопровідного консорціуму вся нафта Тенгіза пішла в Новоросійськ, з цього моменту з'явилася перша казахстанська марка нафти Tengiz. З листопада 2008 року Казахстан вперше почав експорт казахстанської нафти через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан, а також після серпня 2008 відновив відправку невеликих обсягів нафти залізницею Баку-Батумі.
Аварія 1985-1986 років
23 червня 1985 на свердловині № 37 з глибини більше 4 кілометрів стався викид нафти і газу в атмосферу. Палаючий стовп здійнявся на висоту 200 метрів. Роботи з глушіння гігантської пожежі тривали більше року і завершилися тільки в липні 1986 року. Було випробувано безліч способів погасити полум'я, свердловину вдалося заглушити за допомогою направленого вибуху зсередини[3]
В атмосферу було викинуто 3,4 млн тонн нафти, 1,7 млрд кубометрів газу (у тому числі 516 тис. сірководню), 900 тис. тонн сажі. Радіус негативного впливу аварії досягав 400 кілометрів.
Дивись також
Примітки
- ↑ About TCO — 1993.
- ↑ Tengiz Chevroil. About the field. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 11 грудня 2014.
- ↑
Азамат МАЙТАНОВ. Четверть века тому назад Казахстан пережил апокалипсис – пожар на Тенгизе. Радио Азаттык. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 2010-6-29.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|datepublished=(довідка)