Ткач Михайло Михайлович
| Ткач Михайло Михайлович | |
|---|---|
| Народився |
19 вересня 1937 (86 років) Сахнівка, Менський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | журналіст |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| Нагороди | |
Михась (Михайло) Михайлович Ткач (19 вересня 1937, с. Сахнівка, Менський район, Чернігівська область) — український прозаїк, журналіст, головний редактор обласного журналу «Літературний Чернігів». Заслужений працівник культури України.
Життєпис
Народився у козацькій родині. По материнській лінії коріння родоводу сягає в глибину XVIII століття, коли далекий пращур переселився на Придесення з Запорізької Січі. Мати, Ганна Марківна Зубок, "гордилася своїм козацьким походженням, — читаємо в автобіографічній повісті «Пахне любисток і м'ята…». — Казала не раз без будь-якого натяку на жарт: «Вище голову, сину, ти ж козак у мене». Від природи була наділена вона гарячковою вдачею і сильною волею, що допомогло їй, солдатській вдові, вижити у повоєнні роки та виростити трьох синів (старша донька Дуня померла у п'ятирічному віці — то був наслідок пережитої колективізації та голодомору). Батько, Михайло Веремійович Ткача, землероб і ремісник (тесля).
Після закінчення семирічки (1953) працює в колгоспі орачем і косарем, возить сіно, солому, виконує функції обліковця.
У 1956 році був покликаний на військову службу (відбував її в Туркменістані, в пустелі Кара-Кум, в танковому батальйоні).
Після демобілізації (1958) закінчує вечірню Сахнівську (тоді - Ленінівську) середню школу, вчиться в Ніжинському технікумі механізації. Отримавши диплом, деякий час працює трактористом, помічником бригадира тракторної бригади.
Переїхавши до Чернігова, працює художником в історичному музеї ім. В. Тарновського, будівельному тресті, а по закінченні навчання в Остерському будівельному технікумі — майстром, виконробом, інженером-проектувальником. Розробляє проекти індивідуальних будинків, притаманних Чернігівщині.
Пізніше закінчив Заочний народний університет мистецтв у Москві, факультет малюнка і живопису (1965).
Опісля працює художником в Чернігові на заводі синтетичного волокна, в історичному музеї, у будівельному тресті.
Молодший брат, Микола Ткач — поет і етнолог, професор Київського університету культури і мистецтв.
Громадська діяльність
На початку 1990-х взяв участь у заходах, спрямованих на утвердження нашої незалежності. Став членом Товариства української мови ім. Т. Шевченка (нині «Просвіта»), деякий час працював відповідальним секретарем цього Товариства.
Аніматор літературного процесу. У 1992 році створює і з того часу очолює незалежну громадську організацію — Літературну спілку «Чернігів» та разом з колегами засновує журнал «Чернігів» (з 1993 виходить під назвою «Літературний Чернігів»[1]);
Член Національної спілки письменників України (2002);
Член НСЖУ.
Творчість
Видає технічну книгу «Ремонт і спорудження будинків на замовлення населення».
Як літератор дебютує у журналі «Вітчизна» № 10 за 1973 оповіданням «Неспокій». Помітив автора прозаїк Микола Олійник. Згодом з'являються його твори в журналі «Жовтень», альманасі «Вітрила», газеті «Деснянська правда» та інших періодичних виданнях.
Є автором книжок:
- «Сонячний полудень» (Повість, оповідання), видавництво «Молодь», 1979, рецензія письменника Володимир Дрозд.
- «Світле диво», 1987
- «Святковий ранок», 1993
- «Дике поле»,
- «Гірка ягода калини», 1996
- «Веселий Штанько», 1997
- «Відлуння душі»,
- «Зимові сюрпризи», 2002
- «Багряні громи»,
- «Осінні акорди»,
- «Ласий ведмідь», 2005
- «Анюта», 2007
- «Спадок»,
- «Зерна слова»
- «Хочеться грози». — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2015. — 400 с. ISBN 978-617-7223-60-2
- Ткач М. У проміжках дерев / Михась Ткач. – Чернігів : Вид. Лозовий В. М., 2017. – 376 с.
Окремо стоїть публікація «Пахне любисток і м'ята…» — історія роду М. Ткача.
Захоплення
Книги, природа, садівництво.
Відзнаки
- Лауреат літературної премії імені Михайла Коцюбинського
- Лауреат міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди
- Лауреат премії імені Миколи Гоголя
- Лауреат премії імені Пантелеймона Куліша
- Заслужений працівник культури України[2]
- Лауреат почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи (2016)[3]
Примітки
- ↑ Михась Ткач. Шлях у 20 років // Літературний Чернігів. — № 3/59, 2012. — С. 5–8.)
- ↑ http://siver.com.ua/news/1/2010-01-19-3455
- ↑ «ЛітАкцент». «Оголошено імена письменників, нагороджених медаллю Івана Мазепи». 06.07.2016. Прочитано 10.07.2016
Посилання
- http://www.nspu.org.ua/dovidnyk/Т
- Михась (Михайло) Михайлович Ткач: Бібліографічний покажчик[недоступне посилання з липня 2019] /Скл. І.Каганова, Л.Студьонова; Відп. за вип. П. Грищенко. — Чернігів, 2007. — 24 с. — (Чернігів. ДОУНБ ім. В. Г. Короленка).
- http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/3895/1/Kuzmenko.pdf
Джерела
- «Хто є хто в чернігівських мас-медіа», Чернігів, 2001, сторінка 85.