Хейфиц Йосип Юхимович
Хейфиц Йосип Юхимович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
17 грудня 1905[1] або 4 (17) грудня 1905[1] Мінськ, Російська імперія[2] | |||
Помер |
24 квітня 1995[1] (89 років) Санкт-Петербург, Росія | |||
Поховання | Комаровське селищне кладовище | |||
Громадянство |
Російська імперія СРСР Росія | |||
Діяльність | кінорежисер, сценарист, режисер | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний інститут кіно і телебаченняd (1927) і Російський інститут історії мистецтв (1930) | |||
Заклад | Вищі курси сценаристів і режисерівd | |||
Роки діяльності | 1928 — 1989 | |||
У шлюбі з | Жеймо Яніна Болеславівна | |||
Діти | Dmitri Svetozarovd і Володимир Свєтозаров | |||
IMDb | nm0451576 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Хейфиц Йосип Юхимович у Вікісховищі |
Йосип Юхимович Хейфиц (4 (17) грудня 1905, Мінськ, Російська імперія — 24 квітня 1995, Санкт Петербург, Росія) — радянський і російський кінорежисер. Лауреат двох Сталінських премій (1941, 1946). Народний артист СРСР (1964). Герой Соціалістичної Праці (1975).
Біографія
В 1927 закінчив Ленінградський технікум екранного мистецтва, в 1928—1930 рр. навчався на кінофакультеті Інституту історії мистецтва. В 1928 прийшов працювати на кінофабрику «Совкіно» (нині — кіностудія «Ленфільм»). У кіно дебютував спочатку як сценарист, спільно з О. Г. Івановим і О. Г. Зархі створивши сценарії фільмів «Місяць зліва» і «Транспорт вогню». Пізніше став режисером-постановником, з 1928 по 1950 роки працював спільно з О. Г. Зархі, очолив 1-ю комсомольську постановочну бригаду ленінградської фабрики «Совкіно» (нині кіностудія «Ленфільм»).
Викладав в акторській школі при кіностудії «Ленфільм», на Вищих курсах режисерів і сценаристів.
Фільмографія
Режисер
- 1930 — Вітер в обличчя (спільно з О. Г. Зархі)
- 1931 — Полудень (спільно з О. Г. Зархі)
- 1933 — Моя Батьківщина (спільно з О. Г. Зархі)
- 1935 — Гарячі днинки (спільно з О. Г. Зархі)
- 1936 — Депутат Балтики (спільно з О. Г. Зархі)
- 1939 — Член уряду (спільно з О. Г. Зархі)
- 1942 — Його звуть Сухе-Батор (спільно з О. Г. Зархі)
- 1944 — Малахов курган (спільно з С. Й. Дерев'янський і О. Г. Зархі)
- 1946 — В ім'я життя (спільно з О. Г. Зархі)
- 1948 — Дорогоцінні зерна (спільно з О. Г. Зархі)
- 1950 — Вогні Баку (спільно з О. Г. Зархі і Р. Тахмасіб)
- 1953 — Весна в Москві (спільно з Н. М. Кошеверовою)
- 1954 — Велика родина
- 1955 — Справа Румянцева
- 1958 — Люба моя людина
- 1960 — Дама з собачкою
- 1961 — Горизонт
- 1963 — День щастя
- 1967 — У місті С.
- 1971 — Салют, Маріє!
- 1973 — Погана хороша людина
- 1975 — Єдина ...
- 1978 — Ася
- 1979 — Закоханий за власним бажанням
- 1983 — Шурочка
- 1986 — Підсудний
- 1987 — Згадаймо, товариш
- 1988 — Ви чиї, старі?
- 1989 — Мандрівний автобус
- 1993 — Рядовий випадок
Примітки
- ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ Хейфиц Иосиф Ефимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Хейфиц Йосип Юхимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
|
- Народились 17 грудня
- Народились 1905
- Уродженці Мінська
- Померли 24 квітня
- Померли 1995
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Комаровському селищному кладовищі
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Лауреати Сталінської премії I ступеня
- Лауреати Сталінської премії II ступеня
- Народні артисти СРСР
- Заслужені діячі мистецтв РРФСР
- Лауреати Сталінської премії
- Радянські сценаристи
- Члени Спілки кінематографістів СРСР
- Білоруські євреї