Російський інститут історії мистецтв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Російський інститут історії мистецтв
Российский институт истории искусств.png
St.Petersburg, Zakrevskiy's (or Zubov's) house 2.jpg
Тип об'єкт культурної спадщини Росіїd
науково-дослідний інститут
Засновано 1912
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія, Flag of Russia.svg Російська республіка, Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР, Flag of the Soviet Union.svg СРСР і Flag of Russia.svg Росія
Веб-сайт artcenter.ru

CMNS: Російський інститут історії мистецтв у Вікісховищі
Санкт-Петербург. Російський інститут історії мистецтв, колишній палац графа Зубова В.П., засновника інституту.

Російський інститу́т істо́рії мисте́цтв (рос. Российский институт истории искусств (РИИИ РАН)) — російський науково-дослідний заклад Російської Академії наук, що займається вивченням історії мистецтва.

Історія створення[ред. | ред. код]

Інститут заснований у 1912 році.

Ініціатором створення подібного закладу в тодішній столиці Російської імперії став аристократ, граф Зубов Валентин Платонович. Подібний заклад був тоді у місті Флоренція (Італія), що уславився як центр мистецтв та центр їх дослідження. Саме у Флоренції працював один з перших європейських мистецтвознавців — Джорджо Вазарі. Російська імперія і її уряд не піклувались ні про створення подібного інституту, ні про відповідне для нього приміщення. За недагекоглядну державу це виконав граф Зубов В.П.,котрий і заснував інститут, і віддав безкоштовно під його розташування низку приміщень власного палацу. Зубов казав, що служити державі можна і — служінням мистецтву.

Граф Зубов передав новоствореному мистецтознавчому закладу також безкоштовно власну бібліотеку у 6000 томів [1].

Зубов В. П. був давнім прихильником мистецтв, закоханим у музику та образотворче мистецтво. Серед знайомих Зубова — барон Врангель Микола Миколайович (1880—1915), відомий російський мистецтвознавець зламу 19-20 ст., секретар Товариства захисту і збереження в Росії пам'ятнок мистецтва та старовини.

Сам Зубов був першим директором Великого Гатчинського палацу ( в його ведення передали також і Павловський палац ), що сприяло збереженню і охороні вартісних пам'яток мистецтва в буремні 1917-1918 рр. Зубов і його охоронна діяльність мали діяльну підтримку і з боку Анатолія Луначарського, першого наркома просвіти в більшовицькому уряді.

Будівля інституту[ред. | ред. код]

Новий науковий заклад не мав власної будівлі і Зубов розмістив його у власному палацовому приміщенні навпроти Ісаакіївського собору.

Палац побудовано у 1843 — 1847 рр. в стилі еклектики. Автор проекту — архітектор Гаральд Юліус Боссе.

Заклопотаний подальшою долею наукового закладу, аристократ Зубов В. П. передав будинок та інститут новій владі після 1917 року. Але сам емігрував з країни, не прийнявши нову дійсність після більшовицького перевороту після 1917 року. Так заклад став державним.

Серед відомих наковців і співробітників институту -

На честь засновника інституту відбуваються «Зубовські читання».

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Журнал «Старые годы» (1912. Март. С. 54)

Див. також[ред. | ред. код]