Христіан Пйотр Айгнер
Христіан Пйотр Айгнер | |
---|---|
Народження | 1756[1][2][…] |
Смерть | 9 лютого 1841[1] або 1841[3][4][5] |
Країна (підданство) |
Річ Посполита Варшавське герцогство Королівство Польське |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Варшава, Ланьцут, Межиріччя, Пулави, Переворськ і Сувалки |
Архітектурний стиль | класицизм |
Найважливіші споруди | St. Anne's Churchd |
Членство | Краківське наукове товариствоd[4] |
Заклад | Варшавський університет |
Нагороди | |
Христіан Пйотр Айгнер у Вікісховищі |
Христіан Пйотр Айгнер — (пол. Chrystian Piotr Aigner; 1756, Пулави, Річ Посполита — 9 лютого 1841 Флоренція, Велике герцогство Тосканське) — польський архітектор епохи класицизму.
Біографія
Навчався архітектурі в Італії.
З 1817 — професор відділення витончених мистецтв Варшавського університету. До від'їзду на постійне проживання до Італії в 1827, активно працював у Варшаві і Кракові. За його проектами в польській столиці створено цілий ряд будівель в стилі класицизму.
Побудував костел святого Олександра (1818—1825) у Варшаві, павільйони парку і костел в садибі Пулави. Перебудував палац Радзивіллів (палац намісника; 1818—1819).
Розробив типові проекти житлових, громадських і промислових будівель, які отримали в Польщі широке застосування. Проектував споруджений в 1808 в Каліші легіоном генерала Зайончека пам'ятник Наполеону I і пам'ятник Копернику (1810).
Автор теоретичних робіт, в тому числі «Міркування про древні і слов'янські святині».
Підтримав повстання Костюшка в 1794 році. Написав короткий посібник про бойові коси і піки, в якому виклав теорію і методи використання їх косіньерамі на полях битв.
У Царстві Польському був нагороджений орденом святого Станіслава 3-го ступеня.
Примітки
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #133213919 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Chrystian Piotr Aigner
- ↑ а б Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- ↑ а б в http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/aigner-chrystian-piotr/
- ↑ Czech National Authority Database
Посилання
- Айгнер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|