ABBYY

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Група компаній ABBYY
Тип GmbH
Заснування 1989
Штаб-квартира Росія Росія
Ключові особи Давид Ян (засновник)
Сергій Андреєв (генеральний директор групи компаній ABBYY)
Віталій Тищенко (генеральний директор ABBYY Україна)
Галузь програмне забезпечення
Продукція електронні словники, системи оптичного розпізнавання документів
Співробітники 1250 (станом на 2016 р.)
Сайт abbyy.ua (рос.) 1c.abbyy.ua (рос.)

«ABBYY» – міжнародна ІТ компанія, один з провідних світових розробників технологій оптичного розпізнавання документів та лінгвістичного програмного забезпечення. Має чотири штаб-квартири, які розташовані в Німеччині, Росії, США та Україні яким підпорядковані 16 офісів у 13 країнах світу: Австралії, Канаді, Франції, Німеччині, Японії, Росії, Іспанії, Тайвані, ОАЕ, Великобританії, Україні, США та Кіпрі.

Станом на 2016 рік в групі компаній ABBYY працює понад 1250 співробітників.

Найвідоміші продукти ABBYY — система сканування та оптичного розпізнавання символів ABBYY FineReader, а також сімейство електронних словників ABBYY Lingvo.

Станом на 2016 рік 9,3 млрд. сторінок документів та форм опрацьовують десятки тисяч організацій по всьому світу за допомогою технологій ABBYY. Кількість користувачів – більше 40 мільйонів в 200 країнах.

Офіційно обіг компанії не розголошується, але експерти оцінюють його у близько $100 млн[1].

Назва та місія[ред.ред. код]

За офіційною версією, ABBYY означає «ясне око»; реконструйована форма прамови мяо-яо, гіпотетичної мови-предка груп мяо-яо, ну, хмун, хмонг і кіммун (відносяться до сино-тибетської сім'ї). Назва пов'язана з діяльністю компанії ABBYY в напрямку створення систем оптичного розпізнавання текстів.

Місія компанії: «Ми допомагаємо людям розуміти одне одного, створюючи технології штучного інтелекту, продукти та послуги для ефективного зберігання, перекладу, введення і трансформації інформації в зрозумілі і корисні знання».

Історія[ред.ред. код]

Заснована 1984 року Давидом Яном, який сьогодні обіймає посаду Голови Ради Директорів компанії. Ще будучи студентом Давид заснував компанію, яка вела роботи зі створення електронного словника іноземних мов. Згодом створений словник отримав назву ABBYY Lingvo.

Ідея створення електронного словника народилася під час лекції з французької мови. Намагаючись знайти переклад слова у громіздкому паперовому словнику, Давид придумав прототип комп'ютерної програми для миттєвого пошуку потрібного слова. Слідом за першою версією Lingvo незабаром була випущена друга, що містила ряд поліпшень.

Компанія швидко росла, її бізнес розширювався, з'являлися нові продукти: система розпізнавання документів FineReader, система для потокового введення форм FormReader, інструментарії для розробників та ін. На сьогодні ABBYY є одним з провідних гравців на ринку систем оптичного розпізнавання документів і продовжує розвивати власні ноу-хау в цій сфері.

Продукти і технології[ред.ред. код]

Найвідоміші продукти ABBYY:

Для індивідуального використання в офісі або вдома:

  • ABBYY FineReader – система розпізнавання документів;
  • ABBYY Lingvo – електронні словники для ПК і мобільних пристроїв;
  • ABBYY PDF Transformer – програма для перетворення PDF-файлів у редаговані формати і збереження документів у PDF;
  • ABBYY Business Card Reader – прикладна програма для розпізнавання візитних карток смартфонами.

Для корпоративних користувачів:

  • ABBYY FlexiCapture – комплексне рішення для автоматизації потокового введення даних з форм, анкет, бланків, декларацій;
  • ABBYY Recognition Server – серверний продукт для автоматизації процесів оптичного розпізнавання зображень і конвертації PDF-файлів;
  • ABBYY FineReader Банк – єдине рішення для автоматизованого введення даних з платіжних доручень та інших банківських документів.

Продукти для розробників:

  • ABBYY FineReader Engine – інструментарій розробника для інтеграції технологій розпізнавання, перетворення і конвертації документів у прикладні програми на платформах Windows, Linux, MacOS та FreeBSD;
  • ABBYY FlexiCapture Engine – інструментарій розробника для інтеграції технологій потокового введення даних і обробки документів у прикладні програми на платформі Windows;
  • ABBYY Mobile OCR SDK – інструментарій розробника для створення компактних рішень з розпізнавання тексту на різних мобільних платформах.

Технології, розроблені фахівцями ABBYY, використовують у своїх продуктах провідні гравці ринку документообігу та введення даних: BancTec, BenQ, Captiva, C Technologies, Cardiff Software, Cobra Technologies, DELL, EPSON, EMC2/Documentum, Fujitsu, Freedom Scientific, HP, IKON (США), IXOS, Kurzweil, Kofax Image Products, Legato Systems, Microtek, Mustek, NewSoft, Neurascript, Notable Solutions, Optika, Panasonic, ReadSoft, Siemens Nixdorf (Німеччина), Stellent (США), SWT, SER Solutions, Samsung Electronics, Sumitomo Electric Systems, Toshiba (США), Umax, Verity (США) та багато інших компаній.

ABBYY постачає свої технології зі сканерами і багатофункціональними пристроями (БФП) найбільших світових виробників: BenQ, Canon, Epson, Fujitsu, Konica Minolta, Mustek, Panasonic Communications, PlanOn, Primax, Plustek, Toshiba та Xerox.

Словники та системи розпізнавання для смартфонів постачаються з обладнанням лідерів мобільного ринку: Nokia, Samsung, LG, HTC, Pantech та Voxtel.

ABBYY Україна[ред.ред. код]

ABBYY працює на українському ринку з листопада 1995 року. На момент відкриття українського офісу штат співробітників налічував 7 осіб — випускників факультету кібернетики Національного університету ім. Тараса Шевченка. Зараз у компанії працює близько 150 співробітників, а кількість партнерів перевищила 620.

У 2000 році ABBYY Україна здійснила перші продажі програмного забезпечення ABBYY на ринки Східної Європи і країн Середземномор'я, розпочалося формування закордонної мережі партнерів. У наш час в зону відповідальності компанії входять 19 країн Болгарія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Ізраїль, Македонія, Молдова, Чорногорія, Польща, Румунія, Сербія, Словенія, Словаччина, Туреччина, Албанія, Боснія і Герцеговина, Іран, Ірак та Грузія.

Продукти компанії використовувалася в ряді значущих для України великих проектів. Так, у 1999 році компанія отримала подяку від Голови Центральної виборчої комісії України за забезпечення автоматизованого введення результатів перевірки підписних листів претендентів у кандидати в Президенти України. Система автоматизованого введення рахунків на оплату за житлово-комунальні послуги на базі ABBYY FormReader була впроваджена в Міському інформаційно-обчислювальному центрі Київської міської державної адміністрації, система автоматичного розпізнавання квитанцій на оплату за газ — у ВАТ «Київгаз». У 2007 році система обробки форм ABBYY FormReader використовувалася при проведенні першого зовнішнього незалежного тестування випускників шкіл України, в якому взяли участь 120 тисяч учнів. Завдяки ABBYY FormReader була забезпечена висока швидкість перевірки робіт і абсолютна об'єктивність оцінювання.

У 2000 році компанія була запрошена для роботи в Міжвідомчій групі при Кабінеті Міністрів України з розробки Концепції легалізації програмних продуктів та боротьби з їхнім нелегальним використанням. Пропозиції компанії були використані при розробці цього урядового документа, спрямованого на розвиток ринку вітчизняного програмного забезпечення.

У 2003 році ABBYY Україна було внесено до офіційного Реєстру виробників і розповсюджувачів програмного забезпечення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, а у 2005 — підписала з Департаментом угоду про співробітництво.

У 2005 році вперше у Києві була проведена виставка-конференція DOCFLOW Україна, присвячена питанням документообігу. З тих пір цей захід проводиться щорічно.

За роки роботи компанії програмне забезпечення ABBYY було встановлено в тисячах українських шкіл. ABBYY Lingvo та ABBYY FineReader рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.

За підсумками 2011 український офіс компанії став призером конкурсу «Ukrainian IT-Channel Award» у номінації «Найкращий вендор програмного забезпечення».[2].

Продукти ABBYY використовують в Національному банку України, Пенсійному фонді України, таких великих компаніях, як Райффазен Банк Аваль, МТС Україна, ОТР Банк, VAB Банк, Інтерпайп, Кока-Кола Беверіджиз Україна, Нокіа Україна, Кіа Моторс Україна, ВАТ ПБК «Славутич», Сандора, Тойота-Україна, НЕК «Укренерго» та багатьох інших.

ABBYY Україна — єдиний офіс ABBYY, який, окрім просування власних продуктів, працює на ринку економічного програмного забезпечення 1С.

На ринку 1С компанія працює в трьох напрямках:

  • розробка рішень для автоматизації обліку – R&D «ABBYY Україна» здійснює розробку та підтримку найбільш типових українських конфігурацій сімейства «1С:Підприємство» для ведення обліку згідно з українським законодавством;
  • дистрибуція ПЗ фірми «1С» – «ABBYY Україна» – найбільший дистриб'ютор 1С в Україні. Партнерська мережа компанії є найбільш розгалуженою і в даний час складається з більше ніж 400 партнерів;
  • впровадження ПЗ фірми «1С» – центр впровадження «ABBYY Україна» надає послуги з автоматизації господарської діяльності великих підприємств і організацій на базі продуктів сімейства «1С: Підприємство», а також послуги із створення та супроводу спеціалізованих конфігурацій, консультування, навчання користувачів програмних продуктів у власному навчальному центрі, спеціалізується на масштабних та складних проектах.

Контраверсія[ред.ред. код]

У 2011 році компанія «ABBYY» для сімейства електронних словників ABBYY Lingvo придбала права на використання Великого тлумачного словника сучасної української мови, виданого ВТФ «Перун» під редакцією В. Бусела. 2011—2012 роках компанія «ABBYY» позивалась до фізичної особи, яка опубліковувала цей словник у відкритому доступі на сайті http://slovnyk.net без дозволу офіційного правовласника.

Розгляд карної справи завершився підписанням мирової угоди, згідно з якою порушення прав компанії було усунуте, а компанії «ABBYY» було передане доменне ім'я slovnyk.net.

Згідно з іншою точкою зору словник ВТССУМ — це фактично скопійований з незначними доповненнями 11-томний «Словник української мови», створений і виданий у 1970-1980-х лінгвістами з Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук УРСР за державний кошт, і законність прав Бусела та ABBYY на ВТССУМ є сумнівною. Видавництво «Перун» та В'ячеслав Бусел фактично продали Abbyy права на чужу роботу[3].

Наразі Великий тлумачний словник сучасної української мови залишається у вільному безкоштовному доступі на сайті http://www.lingvo.ua

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]