ABBYY

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Група компаній ABBYY
Заснування 1989
Штаб-квартира Росія Росія
Ключові особи Давид Ян (засновник)
Сергій Андреєв (генеральний директор групи компаній ABBYY)
Віталій Тищенко (генеральний директор ABBYY Україна)
Галузь програмне забезпечення
Продукція електронні словники, системи оптичного розпізнавання документів
Співробітники 1000 (станом на 2011 р.)
Сайт www.abbyy.ua (рос.) 1c.abbyy.ua (рос.)

ABBYY — російська ІТ-компанія, один з провідних світових розробників технологій оптичного розпізнавання документів та лінгвістичного програмного забезпечення. Штаб-квартира ABBYY знаходиться в Москві, де й здійснюється розробка технологій і програмних продуктів компанії. Регіональні офіси ABBYY розташовані в Росії, Україні, Німеччині, США, Великій Британії, Австралії, Канаді, Японії й Тайвані. Станом на 2011 рік, у групі компаній ABBYY працює близько 1000 чоловік[1].

Найвідоміші продукти ABBYY — система сканування та оптичного розпізнавання символів ABBYY FineReader, а також сімейство електронних словників ABBYY Lingvo.

За підрахунками аналітиків компанії, станом на 2009 рік, програмами компанії користувалося близько 30 млн чоловік[2].

Офіційно обіг компанії не розголошується, але окремі експерти оцінюють його у близько $100 млн[3].

Назва та місія[ред.ред. код]

Назва компанії вимовляється як «абі» і означає «ясне око» в реконструйованій формі прамови мяо-яо — гіпотетичної мови-предка груп мяо-яо, ну, хмун, хмонг і кіммун (належать до сино-тибетської сім'ї). Назва пов'язана з діяльністю компанії ABBYY в напрямку створення систем оптичного розпізнавання текстів.

Місія ABBYY — робити повсякденне життя зручнішим і цікавішим за допомогою високих технологій. Штучний інтелект в програмних продуктах ABBYY допомагає перетворити інформацію, що нас оточує, в корисні знання, заощаджуючи час на її оброблювання.

Історія[ред.ред. код]

ABBYY (до 1997 року — BIT Software) було засновано в 1989 році Давидом Яном, який сьогодні обіймає посаду Голови Ради Директорів компанії. Навчаючись у МФТІ, Давид заснував компанію, яка вела роботи зі створення електронного словника іноземних мов. Згодом створений словник отримав назву ABBYY Lingvo.

Ідея створення електронного словника народилася під час лекції з французької мови. Намагаючись знайти переклад слова у громіздкому паперовому словнику, Давид придумав прототип комп'ютерної програми для миттєвого пошуку потрібного слова. Слідом за першою версією Lingvo незабаром була випущена друга, що містила ряд поліпшень.

Компанія швидко росла, її бізнес розширювався, з'являлися нові продукти — система розпізнавання документів FineReader, система для потокового введення форм FormReader, інструментарії для розробників та ін. На сьогодні ABBYY є одним з провідних гравців на ринку систем оптичного розпізнавання документів і продовжує розвивати власні ноу-хау в цій сфері.

Продукти[ред.ред. код]

ABBYY Україна[ред.ред. код]

ABBYY працює на українському ринку з листопада 1995 року. На момент відкриття українського офісу штат співробітників налічував усього 7 осіб — випускників факультету кібернетики Національного університету ім. Тараса Шевченка. Тим не менше, за підсумками першого року роботи компанія зуміла укласти договори з 50 партнерами по всій Україні. Зараз у компанії працює близько 150 співробітників, а кількість партнерів перевищила 400[4].

У 2000 році ABBYY Україна здійснила перші продажі програмного забезпечення ABBYY на ринки Східної Європи і країн Середземномор'я, розпочалося формування закордонної мережі партнерів. У наш час в зону відповідальності компанії входять Болгарія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Ізраїль, Македонія, Молдова, Чорногорія, Польща, Румунія, Сербія, Словенія, Словаччина, Туреччина, Албанія, Боснія і Герцеговина.

Продукти компанії використовувалася в ряді значущих для України великих проектів. Так, у 1999 році компанія отримала подяку від Голови Центральної виборчої комісії України за забезпечення автоматизованого введення результатів перевірки підписних листів претендентів у кандидати в Президенти України. Система автоматизованого введення рахунків на оплату за житлово-комунальні послуги на базі ABBYY FormReader була впроваджена в Міському інформаційно-обчислювальному центрі Київської міської державної адміністрації, система автоматичного розпізнавання квитанцій на оплату за газ — у ВАТ «Київгаз». У 2007 році система обробки форм ABBYY FormReader використовувалася при проведенні першого зовнішнього незалежного тестування випускників шкіл України, в якому взяли участь 120 тисяч учнів. Завдяки ABBYY FormReader була забезпечена висока швидкість перевірки робіт і абсолютна об'єктивність оцінювання[5].

У 2000 році компанія була запрошена для роботи в Міжвідомчій групі при Кабінеті Міністрів України з розробки Концепції легалізації програмних продуктів та боротьби з їхнім нелегальним використанням. Пропозиції компанії були використані при розробці цього урядового документа, спрямованого на розвиток ринку вітчизняного програмного забезпечення.

У 2003 році ABBYY Україна було внесено до офіційного Реєстру виробників і розповсюджувачів програмного забезпечення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України[6], а у 2005 — підписала з Департаментом угоду про співробітництво[Джерело?].

У 2005 році вперше у Києві була проведена виставка-конференція DOCFLOW Україна, присвячена питанням документообігу. З тих пір цей захід проводиться щорічно[7].

За роки роботи компанії програмне забезпечення ABBYY було встановлено в тисячах українських шкіл. ABBYY Lingvo та ABBYY FineReader рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів[Джерело?].

Продукти ABBYY використовують в Національному банку України, Пенсійному фонді України, таких великих компаніях, як Райффазен Банк Аваль, МТС Україна, ОТР Банк, VAB Банк, Інтерпайп, Кока-Кола Беверіджиз Україна, Нокіа Україна, Кіа Моторс Україна, ВАТ ПБК «Славутич», Сандора, Тойота-Україна, НЕК «Укренерго» та багатьох інших.

ABBYY Україна — єдиний офіс ABBYY, який, окрім просування власних продуктів, працює на ринку економічного програмного забезпечення і є найбільшим дистриб'ютором 1С в Україні. Станом на 2011 рік, мережа компанії налічує більше 620 партнерів. На ринку компанія працює в трьох напрямках: розробка рішень для автоматизації обліку, дистриб'юція та впровадження економічного програмного забезпечення[8].

За підсумками 2011 українське відділення компанії стало призером конкурсу «Ukrainian IT-Channel Award» у номінації «Найкращий вендор програмного забезпечення»[9].

Критика[ред.ред. код]

У 2011 році ABBYY «відзначилась» купівлею прав на «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) — виданого у ВТФ «Перун» під редакцією В. Бусела, а також переслідуванням, юридичним тиском та закриттям сайта slovnyk.net, де були онлайн версії цього та інших словників. Мовознавці зазначають, що словник ВТССУМ — це фактично скопійований з незначними доповненнями 11-томний «Словник української мови», створений і виданий у 1970-80-х роках лінгвістами з Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук УРСР за державний кошт, і законність прав Бусела та ABBYY на ВТССУМ є досить сумнівною. Видавництво «Перун» та В'ячеслав Бусел фактично продали Abbyy права на чужу роботу[10].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]