Allocricetulus eversmanni
| Allocricetulus eversmanni | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Хом'яки (Cricetinae) |
| Рід: | Allocricetulus |
| Вид: | A. eversmanni
|
| Біноміальна назва | |
| Allocricetulus eversmanni (Brandt, 1859)
| |
Allocricetulus eversmanni — вид мишоподібних ссавців з родини хом'якових.
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Довжина тулуба й голови від 93 до 115 мм, довжина хвоста від 17 до 28 мм, довжина вух від 12 до 16 мм, вага від 36 до 60 грамів. Розмір середній, хвіст дуже короткий. Шерсть спини піщано-охриста або коричнева, з темно-сірою основою. Боки й черевна шерсть сірувато-біла — біла на кінчику і світло-сіра біля основи; біла знизу шиї та на нижній стороні задніх лап і хвоста. На грудях виявляється помітна темна пляма. Довге волосся покриває більшу частину хвоста[1].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Проживає від східного берега Волги через Росію та Казахстан до північного Сіньцзяну (Китай). Мешкає в сухих степах і напівпустелях, але зрідка трапляється на сільськогосподарських полях і в околицях населених пунктів. У північній частині ареалу трапляється також у Лісостепу. У плейстоцені проживав також на захід від Волги (басейн Дону, Крим)[2].
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Не впадає в сплячку, проте взимку щоденна активність нижча. Харчується вегетативними частинами і насінням різних дикорослих і культурних рослин. Також регулярно харчується комахами та молюсками, є записи про живлення ящірками, полівками, пташенятами дрібних птахів та молодими ховрахами. Приносить 2–3 виводки на рік у північних частинах ареалу і 3–4 в південних. Розмір виводку 4–6 дитинчат[2].
Загрози й охорона[ред. | ред. код]
Серйозних загроз для виду немає[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Smith, A. T.; Xie, Y.; Hoffmann, R. S.; Lunde, D.; MacKinnon, J.; Wilson, D. E.; Wozencraft, W. C. (Eds.). A Guide to the Mammals of China. — Princeton University Press, 2010. — С. 240. — ISBN 9781400834112. (англ.)
- ↑ а б в Tsytsulina, K.; Formozov, N.; Sheftel, B. (2016). Allocricetulus eversmanni. The IUCN. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 11.01.2022.
| ||||||||