Amalosia rhombifer

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Amalosia rhombifer

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Інфраряд: Геконоподібні (Gekkota)
Родина: Диплодактиліди (Diplodactylidae)
Рід: Amalosia
Вид: A. rhombifer
Amalosia rhombifer
(J.E. Gray, 1845)
Синоніми
Oedura rhombifer
Oedura rhombifera
Oedura lesueurii rhombifer
Oedura lesueurii rhombifera
Посилання
Вікісховище: Amalosia rhombifer
Віківиди: Amalosia rhombifer
МСОП: 102662658
NCBI: 630712

Amalosia rhombifer (зігзаговий оксамитовий гекон) — вид геконоподібних ящірок родини диплодактилідів (Diplodactylidae)[2]. Ендемік Австралії.

Загальна довжина зігзагових оксамитових геконів (враховуючи хвіст) становить 16 см. Верхня частина тіла темно-коричнева, боки темно-коричневі, нижня частина тіла біла або білувата. кінцівки можуть бути плямистими, блідо-коричневими або темно-коричневими. Виникає враження, що на боках і хвості у гекона є зігзагоподібний візерунок.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Зігзагові оксамитові гекони широко поширені на півночі Австралії, на території Західної Австралії, Північної Території і Квінсленда, а також на північному сході Нового Південного Уельса. Деякі особини були зареєстровані в околицях міста Аліс-Спрінгс. Вони живуть в сухих тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, в кам'янистих місцевостях, трапляються поблизу людських поселень. Ведуть деревний спосіб життя. Відкладають яйця.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Amalosia rhombifer: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 08 червня 2024
  2. Amalosia rhombifer у Reptarium.cz Reptile Database

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Oliver P.M., Bauer A.M., Greenbaum E., Jackman T.R., Hobbie T. Molecular phylogenetics of the arboreal Australian gecko genus Oedura Gray 1842 (Gekkota: Diplodactylidae): Another plesiomorphic grade?" // Molecular Phylogenetics and Evolution. — 2012. — Вип. 63. — С. 255-264. — DOI:10.1016/j.ympev.2011.12.013.