Поплавок жовто–коричневий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Amanita fulva)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поплавок жовто–коричневий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Ряд: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Мухоморові (Amanitaceae)
Рід: Мухомор (Amanita)
Вид: Поплавок жовто–коричневий
Amanita fulva
Persoon
Синоніми
* Amanitopsis fulva (Pers.) W.G. Sm. \'* MB#355911]
  • Agaricus fulvus [1]
  • Amanita vaginata var. fulva (Pers.) [2]
  • Amanitopsis vaginata var. fulva [3]
  • Vaginata fulva [4]
  • Amanita ochraceomaculata [5]
Посилання
Вікісховище: Amanita fulva
EOL: 187825
NCBI: 67709
MB: 212682
IF: 212682

Поплавок жовто–коричневий (Amanita fulva) — вид грибів роду мухомор (Amanita). Гриб класифіковано у 1818 році[6].

Будова[ред. | ред. код]

У цього гриба шапка жовтувато–буруватого кольору, її діаметр досягає — 8 см. У молодих плодових тіл форма шапки яйце–дзвоникоподібна, у зрілих — плоска, край рубчастий. Ніжка у поплавка жовто-коричневого сягає завдовжки 10 см, завширшки 1,5 см, вона циліндрична, у молодих плодових тіл — білувата, у зрілих — рудувато–бурувата. Ніжка ніби розширюється до низу, має слабкий лускатий наліт, кільце відсутнє, біля основи є мішкоподібна жовтувата, іноді рожевувата піхва.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Цей шапковий гриб росте на ґрунті поодинці або групами у вологих місцях у хвойних та мішаних лісах.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Поплавок жовто–коричневий — маловідомий їстівний шапковий гриб, який можна вживати у їжу в свіжому вигляді.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schaeff., Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 41, t. 95 (1774)
  2. Gillet, Les Hyménomycètes ou Description de tous les Champignons qui Croissent en France 1: 51 (1874)
  3. (Pers.) Sacc., Sylloge Fungorum 5: 21 (1887)
  4. (Pers.) A.H. Sm., Mushrooms in their natural habitats: 396 (1949)
  5. Neville, Poumarat & Fraiture, Bollettino del Gruppo Micologico "G. Bresadola" 43 (2): 261 (2000)
  6. Amanita fulva. www.mycobank.org. Процитовано 2016-04-26T10:04:02+02:00.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Amanita fulva // CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  • Persoon, C.H. 1818. Traité sur les Champignons Comestibles. 1-276.
  • Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.71.