Мухомор Цезаря

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мухомор Цезаря
Amanita caesarea.JPG
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Homobasidiomycetae
Підклас: Hymenomycetes
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Мухоморові (Amanitaceae)
Рід: Мухомор (Amanita)
Вид: Мухомор Цезаря
Біноміальна назва
Amanita caesarea
(Scop. ex Fr.) Pers. ex Schw.)
Синоніми
  Agaricus caesareus Scop., [1]

Agaricus clavatus Batsch, [2]
Agaricus aurantiacus Bull., Herb. [3]
Fungus caesareus (Scop.) Kuntze, [4]
Venenarius caesareus (Scop.) Murrill, [5]
Volvoamanita caesarea (Scop.) E. Horak, [6]
Agaricus aureus Batsch, [7]
Agaricus aurantiacus Bull., [8]
Amanita basii Guzmán & Ram.-Guill., [9]
 

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Amanita caesarea
EOL logo.svg EOL: 161521
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 67695
MB: 208468
IF: 208468

Мухомор Цезаря (Amanita caesarea (Scop. ex Fr.) Pers. ex Schw.) — гриб з родини мухоморових (Amanitaceae).

Будова[ред.ред. код]

Шапка 8-20 см у діаметрі, товстом'ясиста, напівсферична, згодом опуклорозпростерта, з плоским, тупим короткотрубчастим краєм, оранжево-червона або жовта, гола. Пластинки золотисто-жовті. Спорова маса біла. Спори 9-14 Х 6-11 мкм, безбарвні, гладенькі. Ніжка 8-15 Х 1-2,5 см, щільна, жовта, гола, з жовтим, широким, знизу рубчастим кільцем, біля основи з вільною, мішечкоподібною, широкою, з нерівним лопатевим краєм, білою піхвою. М'якуш білий, у периферичній смузі жовтий.[10]

Поширення та середовище існування[ред.ред. код]

Гриб росте у широколистяних лісах Південної Європи. Зрідка зустрічається на Закарпатті в дубових і букових лісах та в Криму (діброви на північному схилі Ялтинської яйли), у липні — вересні.[11]

Практичне використання[ред.ред. код]

Їстівний гриб, який цінували давні римляни.

Природоохоронний статус[ред.ред. код]

Збирати та заготовляти заборонено. Вид занесено до Червоної книги України. Охороняється в Кримському природному заповіднику, Карпатському біосферному заповіднику та Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику.[12]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Flora carniolica 2: 419 (1772)
  2. Elenchus fungorum: 55 (1783)
  3. France: 666, t. 120 (1812)
  4. Revisio generum plantarum 3 (2): 479 (1898)
  5. Mycologia 5 (2): 73 (1913)
  6. Pilz-und Kräuterfreund: 230 (1968)
  7. Elenchus fungorum: 57 (1783)
  8. Herbier de la France 3: 3, t. 120 (1783)
  9. Bibliotheca Mycologica 187: 11 (2001)
  10. Лессо Т. Грибы, определитель / пер. с англ. Л. В. Гарибовой, С. Н. Лекомцевой. — М.: «Астрель», «АСТ», 2003. — С. 145. — ISBN 5-17-020333-0.
  11. Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы / отв. ред. К. А. Каламээс. — К.: «Наукова думка», 1992. — С. 120—122. — ISBN 5-12-003226-5.
  12. Мухомор Цезаря у ЧКУ

Джерела[ред.ред. код]

  • Amanita caesarea // Mycobank.org, - CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. - URL
  •   Persoon, C.H. 1801. Synopsis methodica fungorum. :1-706 
  • E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 69