Ascothoracida

_?Ascothoracida
?Ascothoracida
	; Dendrogaster tobasuii
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Членистоногі (Arthropoda);
Підтип:	Ракоподібні (Crustacea);
Клас:	Щелепоногі (Maxillopoda);
Підклас:	Thecostraca;
Інфраклас:	Ascothoracida; Lacaze-Duthiers, 1880
Ряди та родини
	Dendrogastrida Grygier, 1987 Ascothoracidae Grygier, 1987; Ctenosculidae Thiele, 1925; Dendrogastridae Gruvel, 1905; Laurida Grygier, 1987 Lauridae Gruvel, 1905; Petrarcidae Gruvel, 1905; Synagogidae Gruvel, 1905;
Посилання
Вікісховище:	Ascothoracida
ITIS:	621150
NCBI:	37907
Fossilworks:	133217

Ascothoracida — інфраклас щелепоногих ракоподібних підкласу Thecostraca. Інфраклас містить близько 100 видів, всі паразити кишковопорожнинних і голкошкірих,^[1] зазвичай спричиняють стерилізацію господарів. Антенули слугують для прикріплення до хазяїна (їхні кінцеві членики утворюють клешні), антен немає, мандибули і максили формують колючий хоботок. Є види, що зберегли характерний вигляд ракоподібних і здатні повзати або навіть плавати; ряд форм сильно змінені паразитичним способом життя, наприклад Dendrogaster dichotomies має вигляд мішка з багаторазово розгалуженим відростками, що відходять від нього.

Примітки

↑ Paul Schmid-Hempel (2011). The diversity and natural history of parasites. Evolutionary Parasitology: the Integrated Study of Infections, Immunology, Ecology, and Genetics. Oxford University Press. с. 18—51. ISBN 978-0-19-922949-9. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 10 березня 2014.

Посилання

Grygier, M. J. 1987. Classification of the Ascothoracida (Crustacea). Proceedings of the Biological Society of Washington 100:452-458.

Це незавершена стаття з карцинології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Paul Schmid-Hempel (2011). The diversity and natural history of parasites. Evolutionary Parasitology: the Integrated Study of Infections, Immunology, Ecology, and Genetics. Oxford University Press. с. 18—51. ISBN 978-0-19-922949-9. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 10 березня 2014.

[1]