Аурикулярія вухоподібна
| Аурикулярія вухоподібна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Auricularia auricula-judae (Bull.) Quel. 1789 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Аурикулярія вухоподібна, також іудине вухо (Auricularia auricula-judae) — гриб родини аурикулярієві, плодове тіло нагадує вухо. Поширений у Євразії.
Походження назви[ред. | ред. код]
Родова назва походить від лат. auricula — «вушко», «вушна раковина». Видовий епітет перекладається дослівно як «вухо Юди». Цей гриб часто оселяється на старих деревах бузини, на якій згідно з переказами повісився біблійний Юда.
Плодове тіло[ред. | ред. код]
Гриб вухоподібний або черепашкоподібний, молоде тіло схоже на чашечку. Розмір гриба від 1 до 8 сантиметрів у діаметрі, колір сірувато-коричневий, із короткими волосинками, без концентричних смужок. Молодий і свіжий гриб драглистий і гладенький, згодом твердіє та зморшується. Виразної ніжки нема, до місця прикріплення приєднується звуженою основою.
Спороносна частина сірувато-фіолетова чи темно-сіра. Спори циліндричні, зігнуті, спорова маса білого кольору.
Схожі види[ред. | ред. код]
- Аурикулярія звивиста (Auricularia mesenterica) має верхній бік із кільцями та вкритий зеленуватими водоростями, також на поверхні з оксамитовими волосками. М'якуш червонуватий, драглистий. Може паразитувати, послаблюючи фруктові дерева. Їстівна.
Екологія[ред. | ред. код]
Оселяється на мертвих або ослаблених гілках, стовбурах, пнях листяних порід дерев. Часто на бузині. Плодові тіла в Україні зустрічаються з березня до листопаду.
Використання людиною[ред. | ред. код]
В їжу[ред. | ред. код]
Їстівний гриб. М'якуш багатий на залізо і кальцій. Використовують у їжу сирим у салатах, також варять, тушкують, додають у супи. У Китаї і Японії є дуже популярним, вирощується штучно приблизно з 600 року н. е., обсяги виробництва досягають 300 тисяч тон.
У медицині[ред. | ред. код]
Протягом століть використовувався у китайській народній медицині як укріплюючий та протитоксичний засіб. У сучасній медицині встановлено, що гриб має тромболітичну дію, при вживанні у їжу знижує рівень холестеролу і тригліцеридів.
Галерея[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Сухомлин М. М., Джаган В. В. (2013). Гриби України: Атлас-довідник (укр.). К.: Країна Мрій. с. 224. ISBN 978-617-538-231-8.