Аксінопальпіс малий рудий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Axinopalpis gracilis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аксінопальпіс малий рудий
Axinopalpis gracilis Krynicki, 1832)
Axinopalpis gracilis Krynicki, 1832)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Аксінопальпіс (Axinopalpis Dejean, 1835)
Вид: Аксінопальпіс малий рудий (A. gracilis)
Axinopalpis gracilis
Krynicki, 1832
Посилання
Вікісховище: Axinopalpis gracilis
EOL: 3446049
NCBI: 1971344

Аксінопа́льпіс мали́й руди́й (лат. Axinopalpis gracilis, Krynicki, 1832 = Obrium gracile Krynicki, 1832) — жук з родини вусачів.

Поширення[ред. | ред. код]

Хорологічно A. gracilis є південноєвропейським видом, який приналежний до європейського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Південну, Західну та південь Східної і Центральної Європи, Західний Кавказ, Близький Схід, Туреччину. ВКарпатському Єврорегіоні є дуже рідкісним видом, який зустрічається у рівнинній частині передгір’їв, де поширені лісостепові та степові екосистеми.

Екологія[ред. | ред. код]

Вид активний в сутінках. Літ триває з червня по серпень. Личинка, в умовах Центральної Європи, розвивається в невеликих гілках дуба черещатого та горіха волоського (Juglans regia L.).

Морфологія[ред. | ред. код]

Імаґо[ред. | ред. код]

Голова невелика. Очі виїмчасті. Вусики, часто, довші за тіло, в тонких, довгих війках. Передньоспинка, майже, циліндрична, з горбиками на диску та з горбиком на бічному краї. Відросток передньогрудей вузький. Останній членик нижньогубних щупиків розширений. Передні тазики кулясті, їх западини зовні заокруглені, ззаду відкриті. Стегна більш-менш булавоподібні, довгі. Тіло довгасте, вузьке, рудого або бурого забарвлення. Довжина 6-12 мм.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Життєвий цикл триває 2 роки.

Література[ред. | ред. код]

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11056/ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/ag.htm [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]