Bocuse d'Or (кулінарний конкурс)
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2021) |
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (лютий 2021) |
Bocuse d'Or (the Concours mondial de la cuisine, World Cooking Contest) - чемпіонат світу з кулінарії, що відбувається раз на два роки. Захід, названий на честь шеф-кухаря Пола Бокузе, відбувається протягом двох днів, наприкінці січня, у Ліоні, Франція, у Міжнародному готелі, виставці громадського харчування та торгівлі продуктами харчування SIRHA, і є одним із найпрестижніших кулінарних конкурсів у світі.
Подію часто називають Олімпійськими іграми у сфері кулінарії. Міжнародна виставка кулінарного мистецтва в Німеччині офіційно називається Кулінарною олімпіадою і проводиться як олімпіада, раз в чотири роки.[1]
Історія[ред. | ред. код]
На основі події, вперше організованої в 1983 році, коли Salon des Métiers de Bouche (Виставка та торговий ярмарок кулінарного сектору, пізніше перейменований в Salon international de la restauration de l'hôtellerie et de l'alimentation, SIRHA) відбувся в Ліоні як: "виставка, організована професіоналами для професіоналів". Пол Бокуз, призначений Почесним президентом виставки, задумав ідею кулінарного конкурсу, який відбудеться під час виставки, з приготуванням усіх страв. На той час вже існувало кілька конкурсів гастрономії, проте жоден з них не вели у прямому ефірі, а тому самого процесу кулінарії побачити не можна було, лише страви як результат.[2]
Перший повноцінний Bocuse d'Or відбувся у січні 1987 р., перетворившись на один із найбільших і найскладніших ярмарків харчових продуктів та кулінарних мистецтв у світі.[3]
Основний наплив аудиторії Bocuse d'Or склався в 1997 році.
У 1999 році, Франція вперше не виграла золото.
Франція, незмінна домашня команда, шість разів вигравала золото, тоді як Бельгія, Норвегія та Швеція постійно фінішували в одному з трьох найкращих місць.
Леа Лінстер з Люксембургу стала першою жінкою, яка перемогла в 1989 році, а Расмус Кофоед з Данії став першим багаторазовим призером із бронзою та сріблом у 2005 та 2007 роках, а в кінцевому підсумку золотою медаллю у 2011 році. До фінішування на другому місці в 2015 році та перемоги у змаганнях у 2017 році команда США не займала вище шостого місця, а до 2015 року, тоді вони вибороли друге місце і Філіп Тессьє та Скайлар Стовер увійшли в історію, ставши як першими американцями, які піднялися на подіум, так і першою неєвропейською командою, яка виграла срібло.
Критика[ред. | ред. код]
У 2005 році іспанська делегація обрала інноваційну презентацію, натхненну мотивами Сальвадора Далі. Для рибного курсу - посудина для подачі у формі кришталевого яйця висотою один метр, що коштувала близько 1 млн. євро. Це було здійснено для досягнення гарного результату в змаганні. Однак іспанський кандидат фінішував майже останнім. Це викликало бурхливі реакції іспанської делегації, яка назвав журі старомодним і застарілим, а члени іспанських ЗМІ, які стверджували, що шовіністичне журі зневажало креативність іспанської кухні, і назвали Bocuse d'Or конкурсом "шведського стілу" та харчування.
Нагороди[ред. | ред. код]
Шеф-кухар, який отримав найвищий загальний бал, нагороджується трофеєм Bocuse d'Or, з золотим зображенням Пола Бокузе у одязі кухаря[4], та отримує головний приз у розмірі 20 000 євро. Срібний медаліст Bocuse отримує 15 000 євро, а бронзовий медаліст Bocuse - 10 000 євро[5]. Додаткові призи вручаються за найкращі рибні та м’ясні страви та за найкращу національну кулінарну ідентичність, найкращого учня та найкращі плакати.
| Рік | Країна | Переможець |
|---|---|---|
| 1987 |  Франція
|
Джекі Фреон |
| 1989 |  Люксембург
|
Леа Лінстер |
| 1991 | Франція
|
Мішель Рот |
| 1993 |  Норвегія
|
Бент Стіансен |
| 1995 | Франція
|
Данія Єнс Пітер |
| 1997 |  Швеція
|
Маттіас Далгрен |
| 1999 | Норвегія
|
Терє Несс |
| 2001 | Франція
|
Франсуа Адамскі |
| 2003 | Норвегія
|
Шарль Чесем |
| 2005 | Франція
|
Серж Вієйра |
| 2007 | Франція
|
Десвінь Данія |
| 2009 | Норвегія
|
Гір Скіе |
| 2011 |  Данія
|
Расмус Кофоед |
| 2013 | Франція
|
Тібо Руггері |
| 2015 | Норвегія
|
Ержан Йоханнессен |
| 2017 |  США
|
Метью Пітерс |
| 2019 | Данія
|
Кеннет Тофт-Хансен |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Nibbles: What are the Culinary Olympics?. the Guardian (англ.). 23 жовтня 2008. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ History of the Bocuse d'Or. Архів оригіналу за 5 серпня 2010.
- ↑ Sciolino, Elaine (27 січня 2009). Beyond the Bocuse d'Or. Diner’s Journal Blog (амер.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Sciolino, Elaine (26 січня 2009). Norway Wins the Bocuse d’Or Competition (Published 2009). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
- ↑ Canadian chef to battle for culinary honours. thestar.com (англ.). 28 травня 2008. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 5 лютого 2021.