Шикачик мадагаскарський
| Шикачик мадагаскарський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ceblepyris cinereus (Müller, 1776) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Coracina cinerea | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шика́чик мадагаскарський[2] (Ceblepyris cinereus) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Ендемік Мадагаскару.
Довжина птаха становить 22-24 см, вага 41,5-45 г. У самців голова і шия чорна, верхня частина тіла і крила попелясто-сірі. Нижня частина тіла і боки світлі, сіруваті, у представників підвиду C. c. pallidus жовтуваті. У самиць забарвлення дещо блідіше, голова темно-сіра.
Виділяють два підвиди:[3]
- C. c. cinereus (Müller, PLS, 1776) — північ і схід острова;
- C. c. pallidus (Delacour, 1931) — захід і південь острова.
Коморський шикачик раніше вважався конспецифічним з мадагаскарським шикачиком.
Мадагаскарські шикачики широко поширені на Мадагаскарі, за винятком внутрішніх районів острова. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних і гірських тропічних лісах, в мангрових лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, зокрема цикадами, кониками, жуками, а також гусінню та іншими личинками. Сезон розмноження триває з листопада по березень. Гніздо чашоподібне, неглибоке, будується парою птахів з моху і лишайників, розміщується на горизонтальній гілці на дереві. В кладці 1 яйця, яке насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 24 дні після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Ceblepyris cinereus. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 08 січня 2022.
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Band 10: Cuckoo-shrikes to Thrushes. Lynx Edicions, Barcelona 2005, ISBN 978-84-87334-72-6.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |