Château Rauzan-Ségla
Château Rauzan-Ségla або Château Rausan-Ségla — французьке виноробне господарство, розташоване в комуні Марго (фр. Margaux), округу Медок (фр. Medoc) регіону Бордо. Згідно з «Офіційною класифікацією вин Бордо 1855 року», господарство належить до категорії «Другі крю» (фр. Deuxièmes crus), тобто другої категорії з п'яти в класифікації. Одне з п'ятнадцяти господарств, що входять до категорії «Другі крю» офіційної класифікації 1855 року. Друга альтернативна назва Château Rausan-Ségla часто використовувалась до 1994 року, після чого оригінальна Château Rauzan-Ségla стала знову офіційною.[1]
Історія господарства[ред. | ред. код]
Rauzan-Ségla було частиною великого господарства Rausan придбаного П'єром де Раузаном у середині XVII століття. З часом велике господарство було розділено і на момент складання офіційної класифікації 1855 року господарство складалося із чотирьох менших: Château Rauzan-Gassies, Château Rauzan-Ségla, Château Desmirail та Château Marquis de Terme.
Після тривалого володіння господарством сім'єю Дюран-Дезьє, майно було придбано Фредеріком Крузом у 1903 році. Сім'я Круз володіла господарством до 1957 року. До 1989 року господарство належало транспортній компанії «John Holt».[2][1] До 1982 року господарством був було найнято консультантом Еміля Пейно.[2] У 1989 році господарство було придбано теперішнім власником компанії «Brent Walker».[1] У 1994 році господарство було куплено сім'єю Верхаймер з Шанель. До виробництва було залучено Девіда Орра (із Château Latour) та Джона Коласу. Шанель залишаються власниками господарства і по сьогодні.
Виробництво[ред. | ред. код]
Виноградники Rauzan-Ségla займають площу 51 гектар (130 акрів).
Розподіл сортів: 61% Каберне Совіньйон, 35% Мерло і по 2% Каберне Фран та Пті Вердо.
Вина[ред. | ред. код]
- Château Rauzan-Ségla — «перше» вино господарства. Щорічний об'єм становить 8 000 ящиків.
- Ségla — «друге» вино господарства виготовляється із надлишків «першого».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Kissack, Chris, thewinedoctor.com Chateau Rauzan-Ségla [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Peppercorn, David (2003). Bordeaux. London: Mitchell Beazley. с. 97–98. ISBN 1-84000-927-6. (англ.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||